Захарівський район

ліквідований район України в Одеській області

Захарівський район (до 1927 року — Захар'ївський, у 1927—2016 роках — Фрунзівський) — колишній район в Одеській області (Україна). Адміністративним, промисловим та культурним центром Захарівського району Одеської області є смт Захарівка (у 1927—2016 роках — Фрунзівка), з кількістю населення 5298 чоловік.

Захарівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Одеська область Одеська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР) →
Україна Україна
Область: Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5125200000
Утворений: 7 березня 1923 р.[2]
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: 19777 (на 1 липня 2020)[3]
Площа: 956 км²
Густота: 20.9 осіб/км²
Тел. код: +380-4860
Поштові індекси: 66700—66744
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Захарівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 11
Смт: 2
Села: 51
Районна влада
Голова ради: Думитрашко В'ячеслав Анатолійович
Голова РДА: Муравенко Антон Олександрович[4]
Вебсторінка: Захарівська РДА
Захарівська районна рада
Адреса: 66700, Одеська область, Захарівський р-н, смт. Захарівка, вул. Центральна, 69
Мапа
Мапа

Захарівський район у Вікісховищі

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX[1].

Географія ред.

Район знаходився на заході області, межуючи із Республікою Молдова на заході, Великомихайлівським районом на півдні, Великомихайлівським районом на сході, Подільським районом на півночі й Окнянським та Ананьївським районами Одеської області на північному заході та сході відповідно.

Окнянський район Подільський район Ананьївський район
  Молдова   Ширяївський район
Великомихайлівський район Великомихайлівський район

Територією району протікає річка Кучурган. Тут проводили розкопи викопної фауни (14 біозона Мейна) палеотеріологи з групи Вадима Топачевського[5][6].

ПЗФ ред.

На території району було створено ботанічний заказник загальнодержавного значення Павлівський, ландшафтний заказник місцевого значення Шептереди.

Адміністративний устрій ред.

Історія ред.

В 1923 році Захарівка стала центром новоутвореного району.

3 серпня 1941 року гітлерівці вдерлися у село, але невдовзі на їх місце прийшли румунські окупанти.

Понад 1000 захарівців із зброєю в руках боролися проти ворога на фронтах Другої Світової війни. 283 з них віддали життя за свободу.

4 квітня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили територію району.

В 1963 році Фрунзівку було віднесено до розряду селищ міського типу.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Фрунзівського району: Бранкованівську та Малігонівську — до складу Ширяївського району, а Соше-Острівську — до складу Великомихайлівського району.[7]

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 9803 2474 1433 2878 2076 916 26
Жінки 11 247 2312 1455 2895 2582 1828 175


За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[9]:

Населення району проживає в 53 населених пунктах (з них 2 селища міського типу), які входять до 2 селищних та 11 сільських рад і станом на 2015 рік становило 20 242 осіб, з них міського — 8 869, сільського — 11 373 осіб[10].

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Захарівського району було створено 19 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,23 % (проголосували 7 311 із 14 554 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,57 % (2 747 виборців); Сергій Тігіпко — 18,59 % (1 359 виборців), Юлія Тимошенко — 16,85 % (1 232 виборців), Михайло Добкін — 5,92 % (433 виборців), Олег Ляшко — 5,36 % (392 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,49 %.[11]

Відомі уродженці ред.

Примітки ред.

  1. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 22.
  3. Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
  4. Розпорядження Президента України від 24 грудня 2019 року № 594/2019-рп «Про призначення А.Муравенка головою Захарівської районної державної адміністрації Одеської області»
  5. Короткевич, Е. Л. Фауна крупных млекопитающих из плиоценовых отложений долины р. Кучурган // Место и значение ископаемых млекопитающих Молдавии в кайнозое СССР. — Кишинев, РИО АН Молд. ССР, 1967. — С. 77-84.
  6. Топачевский, И. В. Новые виды рода Pratilepus (Lagomor-pha, Leporidae) из плиоценовых отложений кучурганской толщи // Вестн. зоологии. — 1980. — N 5. — С. 37-40.
  7. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР". Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 24 березня 2022. 
  8. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. 
  9. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016. 
  10. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2016. 
  11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016. 

Посилання ред.