Відкрити головне меню

Стальні́вці — село в Україні, в Мамалигівській сільській територіальній громаді Новоселицького району Чернівецької області.

село Стальнівці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Новоселицький район
Рада/громада Мамалигівська сільська громада
Код КОАТУУ 7323087501
Основні дані
Населення 2104
Поштовий індекс 60362
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°18′07″ пн. ш. 26°32′57″ сх. д. / 48.30194° пн. ш. 26.54917° сх. д. / 48.30194; 26.54917Координати: 48°18′07″ пн. ш. 26°32′57″ сх. д. / 48.30194° пн. ш. 26.54917° сх. д. / 48.30194; 26.54917
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Місцева влада
Адреса ради 60362 , Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Стальнівці , тел. 56231
Карта
Стальнівці. Карта розташування: Україна
Стальнівці
Стальнівці
Стальнівці. Карта розташування: Чернівецька область
Стальнівці
Стальнівці
Стальнівці. Карта розташування: Новоселицький район
Стальнівці
Стальнівці

Село розташоване в північно-східній частині району, за 33 кілометри від районного центру і за 65 кілометрів від обласного центру. Найближча залізнична станція Мамалига розташована за 5 кілометрів від села. Нині у селі проживає 2140 чоловік, з яких 98 відсотків молдавани, решта — українці, росіяни, румуни, білоруси, поляки.

У селі функціонують середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, п'ять торгових точок, кафе, відділення зв'язку, філіал Ощадбанку, комплексний приймальний пункт, стадіон на 1560 місць.

Село пишається своїми вихідцями. Серед них: кандидат історичних наук С. І. Григоришин, кандидат філологічних наук Г. Я. Жерновий, кандидат хімічних наук М. І. Барбакар, кандидати медичних наук брати М. А. і П. А. Балани та інші.

ІсторіяРедагувати

Вперше село Стальнівці згадується в документах 1432 року. Жителі Стальнівців брали активну участь у Хотинському повстанні (1919 р.) проти румунської окупації. Керівником загону повсталих у селі був Х. С. Руснак.

За даними на 1859 рік у власницькому селі, центрі Сталінештьської волості Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 838 осіб (421 чоловічої статі та 417 — жіночої), налічувалось 155 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у власницькому селі мешкало 1062 особи, налічувалось 215 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція[2]. За 7 верст — православна церква.

Пам'ятка природиРедагувати

За 1,5 км на південний захід від села розташована геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення — печера Буковинка.

ПриміткиРедагувати

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 970)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

ПосиланняРедагувати