Орлівка (Ренійський район)

село у Ренійському районі Одеської області

Орлі́вка (рум. Cartal, болг. Картал, до 1946 — Картал) — село в Україні, в Ренійському районі Одеської області. Населення становить 3047 осіб.

село Орлівка
Orlivka ren gerb.png Orlivka ren prapor.png
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ренійський район Ренійський район
Рада/громада Орлівська сільська рада
Код КОАТУУ 5124183601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1814
Колишня назва Картал (рум. Cartal, болг. Картал)
Населення 3047
Площа 3,3 км²
Густота населення 923,33 осіб/км²
Поштовий індекс 68831
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056Координати: 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Водойми Дунай, озеро Кагул
Місцева влада
Адреса ради 68831, Одеська обл., Ренійський р-н, с. Орлівка, вул. Прикордонна, 9, тел. 4-05-80
Карта
Орлівка. Карта розташування: Україна
Орлівка
Орлівка
Орлівка. Карта розташування: Одеська область
Орлівка
Орлівка

CMNS: Орлівка на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

На околицях Орлівки виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницької культура, IV тисячоліття до н. е.), Бронзи (II тисячоліття до н. е.), А також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс.

Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е.

На території села знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік (Орлівський скарб кізикінів).

На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.

 
Городище «Кам'яна Гора» на околиці села

Село Картал — Орел з турецької мови (таку назву існувало до 1946 року).

Перша радянська окупація розпочалась в грудні 1917 року.

У 1924 році в селі було розкрито підпільну комуністичну організація, члени якої брали участь у Татарбунарському повстанні. Частина підпільників піддалася арешту.

Радянська окупація відновлена ​​в червні 1940 року. У тому ж році засновано колгосп «Іскра». Відновлений в 1946 році, він отримав назву «Прикордонник».

На фронтах німецько-радянської війни билися 243 вихідця з села; 98 з них відзначені урядовими нагородами. За період війни від рук загарбників загинули 145 жителів Картала. У червні-липні 1941 року в районі села впродовж місяця прикордонники вели запеклі бої, затримавши цим форсування Дунаю нацистськими військами. У період окупації села нацисти уклали в концентраційний табір членів сільради та активістів. В 4 км від села споруджено пам'ятник радянським воїнам-прикордонникам, загиблим в 1941 році.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 3054 особи, з яких 1488 чоловіків та 1566 жінок.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2980 осіб.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
молдовська 95,14 %
російська 1,61 %
українська 1,25 %
болгарська 0,75 %
гагаузька 0,53 %
румунська 0,23 %
циганська 0,23 %
білоруська 0,03 %

ЕкономікаРедагувати

СимволікаРедагувати

Затверджена рiшенням сесії сільської ради. Автори — О.Маскевич, В. М. Джунь.

ГербРедагувати

У синьому щиті зі срібною хвилястою розімкнутою балкою у верхній частині срібний орел з розпростертими крилами, золотими дзьобом і лапами, в нижній три золотих колоски з одного стебла, супроводжувані золотими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій і правій частинах балки назустріч одна одній пливуть дві лазурові риби. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. На синій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ОРЛІВКА».

ПрапорРедагувати

На синьому квадратному полотнищі в центрі біла горизонтальна хвиляста розімкнута смуга в 1/10 ширини прапора. У верхній частині білий орел з розпростертими крилами, жовтими дзьобом і лапами, в нижній три жовтих колоски з одного стебла, супроводжувані жовтими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій і правій частинах білої смуги назустріч одна одній пливуть дві сині риби.

ЦікавинкиРедагувати

  • Неподалік села знаходиться історична переправа[5][6] (єдина у нижній течії) через Дунай, ширина річки тут становить всього 800 метрів.
  • У селі зберігся пам'ятник, встановлений в 1888 році на честь російських воїнів, що переправилися через Дунай в 1828 році.
  • Неподалік села знаходяться бетонні з'їзди у Дунай, які призначались для швидкого десантування[7] Болградської дивізії (важкі танки та ін.)
  • 29 квітня 2012 року неподалік села, біля стародавньої дунайської переправи, через яку гуни здійснювали набіги на Візантійську імперію, на 10-сантиметровій глибині виявлено невелику золоту пластину[8][9].
  • Бондар Рима Дмитрівна заповіла розвіяти свій прах у селі Орлівка, над місцями, де під її керівництвом протягом багатьох років проходили археологічні розкопки.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  4. Поромну переправу з Румунією в Одеській області відкриють весною. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-01-17. Процитовано 18 січня 2019. 
  5. Стратегія розвитку Придунав'я: сумно та тривожно[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  6. Пам'ятник «Переправа через Дунай»(рос.)
  7. Переправа через Дунай відкладається(рос.)
  8. «Клад Аттили» продовжує дразнити археологів Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
  9. Інформаційне агентство «УНІАН»: Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів»

ПосиланняРедагувати