Орлівка (Ізмаїльський район)

село Ренійської міської громади у Ізмаїльському районі Одеської області

Орлі́вка (рум. Cartal, болг. Картал, до 1946 — Картал) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Розташовано на кордоні із Румунією. Населення складає 3047 осіб.

село Орлівка
Orlivka ren gerb.png Orlivka ren prapor.png
Герб Прапор
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Громада Ренійська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1814
Колишня назва Картал (рум. Cartal, болг. Картал)
Населення 3047
Площа 3,3 км²
Густота населення 923,33 осіб/км²
Поштовий індекс 68831
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056Координати: 45°19′10″ пн. ш. 28°27′02″ сх. д. / 45.31944° пн. ш. 28.45056° сх. д. / 45.31944; 28.45056
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Водойми Дунай, озеро Кагул
Місцева влада
Адреса ради 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103
Карта
Орлівка. Карта розташування: Україна
Орлівка
Орлівка
Орлівка. Карта розташування: Одеська область
Орлівка
Орлівка
Мапа

CMNS: Орлівка у Вікісховищі

СимволікаРедагувати

Символіка затверджена рiшенням сесії сільської ради. Автори — О. Маскевич, В. М. Джунь.

Герб

У синьому щиті зі срібною хвилястою розімкнутою балкою у верхній частині — срібний орел з розпростертими крилами, золотими дзьобом та лапами. У нижній — три золотих колоски з одного стебла, супроводжувані золотими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах балки, назустріч одна одній, пливуть дві лазурові риби. Щит вписаний у золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною. На синій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ОРЛІВКА».

Прапор

На синьому квадратному полотнищі в центрі — біла горизонтальна хвиляста розімкнута смуга в 1/10 ширини прапора. У верхній частині — білий орел з розпростертими крилами, жовтими дзьобом й лапами; у нижній — три жовтих колоски з одного стебла, супроводжувані жовтими виноградними лозами з гронами, що розходяться. На лівій та правій частинах білої смуги, назустріч одна одній, пливуть дві сині риби.

ГеографіяРедагувати

ІсторіяРедагувати

 
Городище «Кам'яна Гора» на околиці села

На околицях Орлівки виявлені залишки поселень епохи міді (гумельницької культура, IV тисячоліття до н. е.), Бронзи (II тисячоліття до н. е.), А також поселення раннього заліза (VII—VI ст. до н. е.), на території якого римляни в I—III ст. н. е. збудували фортецю під назвою Аліобрикс. Відомий гето-дакійських могильник IV—III ст. до н. е. На території села 1967 року було знайдено скарб електрових давньогрецьких монет (статерів) V—IV ст. до н. е., карбованих в місті Кізік, який увійшов в історію під назвою Орлівський скарб кізикінів.

На східному березі озера Кагула в III—V ст. н. е. розташовувалося поселення зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни Черняхівської культури.

Перше документальне свідчення про село Орлівка наводить у своїй книзі «Descriptio Moldaviae» (Опис Молдови), князь Димитрій Кантемір 1714 — 1716 (Картал — перекладається як «Орел» з татарської мови. Село носило таку назву до 1946 року).

За Бухарестським договором 1812 року село увійшло до складу Російської імперії.

У селі існує пам'ятник, встановлений 1888 року на честь російських воїнів, які переправлялися через Дунай у 1828 році, під час Російсько-турецької війни (1828—1829).

Перша радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року встановленням радянської влади, й тривала до румунської акупації Бессарабії (тривало до 1940 року)

У 1924 році в селі було розкрито підпільну комуністичну організація, члени якої брали участь у Татарбунарському повстанні. Частина підпільників піддалася арешту.

Радянська окупація відновлена ​​у 1940 року — у результаті пакту Молотова-Ріббентропа (1939), Бессарабія, Північна Буковина були приєднані до СРСР 7 серпня 1940 року, була створена Ізмаїльська область, з територій у південній Бессарабії були об'єднані з УРСР. У тому ж році засновано колгосп «Іскра». Відновлений в 1946 році, він отримав назву «Прикордонник».

На фронтах німецько-радянської війни билися 243 вихідця з села; 98 з них відзначені урядовими нагородами. За період війни від рук загарбників загинули 145 жителів Картала. У червні-липні 1941 року в районі села впродовж місяця прикордонники вели запеклі бої, затримавши цим форсування Дунаю нацистськими військами. У період окупації села нацисти уклали в концентраційний табір членів сільради та активістів. В 4 км від села споруджено пам'ятник радянським воїнам-прикордонникам, загиблим в 1941 році.

У 1945 року Указом Президії Верховної ради УРСР село Картал перейменовано в Орлівку.[1]

З 15 лютого 1954 після скасування Ізмаїльської області територія села Орлівка була передана до складу Одеської області УРСР.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року, чисельність наявного населення села становила 3054 особи, з яких 1488 чоловіків та 1566 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2980 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
молдовська 95,14 %
російська 1,61 %
українська 1,25 %
болгарська 0,75 %
гагаузька 0,53 %
румунська 0,23 %
циганська 0,23 %
білоруська 0,03 %

СучасністьРедагувати

У селищі є середня школа, будинок культури із глядацькою залою на 450 місць, дві бібліотеки із книжковим фондом 16 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, ощадна каса, будівельний магазин, ветеринарна аптека, тренажерний зал, 14 магазинів, їдальня, авто й мото магазин запчастин, будинок побуту. З 1966 по 1976 роки у селі побудовано 135 індивідуальних житлових будинків.

ЕкономікаРедагувати

  • ТОВ «Дунай-Агрос» — підприємство з виробництва зернових та зернобобових культур[5];
  • Орлівський екологічний парк «Картал» — відкрився у червні 2017 року в околицях села Орлівка. Передпосилками стали ідеї розвитку екотуризму у регіоні. Регіон виступає своєрідним історико-етнографічний резерватом. Екопарк «Картал» став частиною реалізації пілотного міні-проекту з адаптації місцевої територіальної громади до глобальних кліматичних змін в рамках міжнародного проекту «Climate Forum East II». Роботи з облаштування парку взяли на себе Орлівська сільська рада та одеська громадська організація «Центр регіональних досліджень» за фінансової підтримки Євросоюзу та сприяння «Національного екологічного центру України»[6][7];
  • Поромна переправа Орлівка — Ісакча — річкова поромна переправа через Дунай з міжнародним пунктом пропуску, що з'єднує Україну із Румунією. Термінали розташовані поблизу села Орлівка та румунського міста Ісакча, Добруджа. На території України сполучається трасою М 15 (Одеса — Рені). Переправа скорочує до 200 км шлях з Одеси до причорноморських регіонів Румунії, Болгарії, Туреччини та деякі райони Греції[8][9][10]. Для автомобільного транспорту переправу було відкрито 11 серпня 2020 року[11] Станом на серпень 2021 року переправа працює із 7-30 до 22-30, рейс кожні дві-три години.[12] Фактично за добу переправлялося близько 600 людей і 300 транспортних засобів.[13]

Освіта, культура та спортРедагувати

День 22 травня мешканці Орлівки відзначають День селища (храмове свято) та День святого Миколая Чудотворця[14].

Роботу скульптора Тудора Ботина, уродженця Орлівки, члена Спілки художників Молдови, професора Молдавського державного політехнічного університету, 2013 року було встановлено у центрі села — 15-метровий уклінний хрест, який звернений на всі чотири сторони світу.[15]

До святкування Дня села 2016 року, при в'їзді у село було встановлено дубовий поклінний хрест за ініціативи сільського голови Михайла Куванжі та фінансової підтримки сільгосппідприємства «Дунай-Агрос». Автор композиції — скульптор Тудор Ботин.[15]

У березні 2016 року Асоціація молдаван України провела в Орлівці обласний фестиваль «Мерцішор»[16].

Свій 160-річний ювілей 6 жовтня 2017 року відсвяткувала Орлівська школа.[17][18]

В Орлівці культивуються два види спорту — футбол та вільна боротьба.[19].

ЦікавинкиРедагувати

  • Неподалік села знаходиться історична переправа[20][21] (єдина у нижній течії) через Дунай, ширина річки тут становить всього 800 метрів.
  • Неподалік села знаходяться бетонні з'їзди у Дунай, які призначались для швидкого десантування[22] Болградської дивізії (важкі танки та ін.)
  • 29 квітня 2012 року неподалік села, біля стародавньої дунайської переправи, через яку гуни здійснювали набіги на Візантійську імперію, на 10-сантиметровій глибині виявлено невелику золоту пластину[23][24].

Особи, пов'язані з селомРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  5. Клад – в земле. Добыть может каждый!. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  6. В Придунавье открылся экопарк «Картал» (ua). «Grad.ua». 22 липня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 2020-6-18. 
  7. Экопарк «Картал» в Ренийском районе готовится отметить первую годовщину со дня открытия (ua). Інтернет–газета «Топор». 17 червня 2018. Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 2020-6-9. 
  8. Поромну переправу з Румунією в Одеській області відкриють весною. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 17 січня 2019. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019. 
  9. Паромная переправа Орловка — Исакча…. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  10. Уехать из Одесской области за границу можно будет на 1 евро. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  11. Анастасія СУДАРЕНКО (11 серпня 2020). «Давно про неї мріяли»: на Одещині показали, як працює поромна переправа «Орлівка-Ісакча» (ua). «Суспільне Новини». Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 2020-8-20. 
  12. ГРАФІК РОБОТИ ПОРОМНОЇ ЛІНІЇ В ПУНКТІ ПРОПУСКУ «ОРЛІВКА – ІСАКЧА» [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.porom.org
  13. Бесарабський прорив: як поромна переправа змінила правила гри на кордоні [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.], Європейська правда, 10 серпня 2021
  14. Для Орловки пел и плясал Кишинев
  15. а б в Ренийский р-н: на въезде в село Орловка установили уникальный поклонный крест
  16. Праздник, которого нет в календаре
  17. Все телеграммы летят в Орловку!
  18. Орловская школа отметила 16-й десяток!
  19. Орловка всех положит на лопатки!
  20. Стратегія розвитку Придунав'я: сумно та тривожно[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
  21. Пам'ятник «Переправа через Дунай» [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  22. Переправа через Дунай відкладається [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  23. «Клад Аттили» продовжує дразнити археологів [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  24. Інформаційне агентство «УНІАН»: Під Ізмаїлом знову знайшли «золото гуннів» [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]
  25. На Сході загинули троє бійців 131–го розвідувального батальйону // Калинівка.city, 11.03.20. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 
  26. Сержант 131-го розвідувального батальйону Ілля Пережогін загинув на Донбасі 10 березня // Цензор.нет, 11.03.20. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020. 

ПосиланняРедагувати