Відкрити головне меню

Гагаузька мова (гагауз. gagauz dili, gagauzça) — мова гагаузів, одна з тюркських мов. Поширена на території Молдови (Автономне територіальне утворення Гагауз Єрі), в Одеській області України, а також незначними ареалами — на території Казахстану й Узбекистану.

Гагаузька мова
Поширена в Молдова Молдова, Україна Україна, Казахстан Казахстан, Узбекистан Узбекистан
Регіон Східна Європа
Носії мова спілкування ~150 тис.
Писемність латинська абетка і кирилиця
Класифікація Тюркська
Офіційний статус
Офіційна Flag of Gagauzia.svg Гагауз Єрі
Коди мови
ISO 639-1 gag
ISO 639-2 gag
ISO 639-3 gag

Кількість мовців — приблизно 150 000 осіб. Виокремлюються два діалекти гагаузької мови — чадирлунзько-комратський (центральний) і вулканештський (південний), функціонують також мішані говірки.

Зміст

КласифікаціяРедагувати

Гагаузька мова належить до огузької групи тюркської сім'ї мов. Схожа на турецьку мову. Поширена гіпотеза про походження гагаузької мови з печенізької.

ІсторіяРедагувати

Одна з низки статей
Gagauzlar — Гагаузи

 

Розселеність
Ґаґауз Єрі ·  Україна ·  Добруджа

Релігія
Християнство ·  Православна церква

Близькі етноси
Болгари (басарабські) ·  Турки

Мова
Гагаузька ·  Турецька

Історія
Огузи
Османська імперія
...Переселення...
Бессарабська область (1820-ті—1873)
Бессарабська губернія (1873-1917)
Королівство Румунія (1918-1944)
Молдовська РСР (1944-1990)
Республіка Гагаузія (1990-1994)
АТУ Ґаґауз Єрі (з 1994)

Символи
Прапор ·  Герб ·  Гімн

До переселення на початку XIX століття великої кількості гагаузів з північно-східної Болгарії до Бессарабії гагаузька мова відчувала на собі вплив навколишніх балканських мов, а також сусідніх турецьких говірок, після переселення відчутний вплив на неї чинили румунська (у тому числі молдавська) та російська мови.

Зрештою гагаузька мова набула багатьох рис, не властивих фонетичному та граматичному ладові тюркських мов.

ФонетикаРедагувати

На фонетичному рівневі відбувається артикуляційне зближення звуків і звукосполук гагаузького мовлення зі звуками мов-сусідів, наприклад: значна палаталізація приголосних перед голосними переднього ряду і в кінці слова, поява на початку слова приголосних сполук бл, бр, гр, кр, тр, сл, ск, ст, сп (результат впливу чужомовної лексики), зближення фразової інтонації з інтонацією румунської (молдавської) та російської мов.

На фонологічному рівні специфікою гагаузької мови є голосний заднього ряду середнього піднесення, що позначається в абетці літерою «э» (відповідає болгарському ъ, румунському ã), котрий за лінією гармонії голосних є корелятом голосного переднього ряду середнього піднесення «е», наприклад, у словах алер «бере», гидер «іде».

Гагаузька фонетична система відрізняється наявністю довгих голосних фонем аа, ии, оо, уу, ее, іі, öö, ÿÿ, єє, протиставленою системи коротких голосних а, и, о, у, е, і, ö, ÿ, є.

ГрафікаРедагувати

Писемність гагаузької мови була запровадження на основі кириличної абетки 1957 року.

З 1990-х років переведено на латинську абетку, модернізовану за турецьким зразком (з додаванням літер Ä і Ţ для позначення специфічних звуків).

Кирилична абетка гагаузької мовиРедагувати

А а Ä ä Б б В в Г г Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Л л М м Н н
О о Ö ö П п Р р С с Т т У у Ӱ ӱ
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я

Латинська абетка гагаузької мовиРедагувати

А а Ä ä B b C c Ç ç D d Е е F f
G g H h I ı İ i J j K k L l M m
N n O o Ö ö Р р R r S s Ş ş T t
Ţ ţ U u Ü ü V v Y y Z z

МорфологіяРедагувати

Морфологічна система гагаузької мови відрізняється наявністю інфінітивів на -маа/-мää, наприклад, алмаа «брати», вермää «давати», наявністю умовного способу дієслів, відносного займенника áени «котрий», наявністю численних сполучників і сполучних слів (утворених переважно з питальних займенників і прислівників).

СинтаксисРедагувати

Серед синтаксичних специфічних рис — значне поширення сполучникових і безсполучникових складнопідрядних речень; практично не вживаються віддієслівно-іменні та дієприкметникові конструкції, характерні для інших тюркських мов; наявні структурно нові типи складеного присудка, переважно з формами умовного способу, з інфінітивом, зі словами наявності та відсутності вар «є» та йок «немає». Норми порядку слів у розташуванні частин складнопідрядного речення наблизилися до норм слов'янських мов.

ЛексикаРедагувати

У лексиці гагаузької мови багато запозичень з арабської, перської, грецької, слов'янських і романських мов.

Поширеність гагаузької мовиРедагувати

ПрикладРедагувати

«Заповіт» Тараса Шевченка гагаузькою мовою (переклав Діоніс Танасоґлу) (подано кирилицею)

НАСААТ
Тӓ ӧлдӱйнӓн мезарлайын
Сиз бени; курган ко олайым,
Севги Украйнам;
Степлернӓ топлайын
Гӧрӱнсӱн кырлар гениш хеп,
Днепр бойларыннан,
Сеслейим, ниӂӓ йылларлан
Уулдээр ӱфкейлӓн.


Ташыйыр Украйнадан о
Мави денизӓ уз
Душман каннарны — да бӓн
Кыр, байыр бракырым,
Гӧклерӓ чыкып калкырым
Аллаха каршымнан
Ийлейим. Озаманадан
Билмеерим аллаа бӓн.


Сиз гӧмӱп бени калкынын
Зорбалыы копарын,
Да душман мискин каныннан
Сербестлии серпидин.
Хем бени о бӱӱк айлейлӓн,
О ени айлейлӓн
Сиз унутмайын да анын
Ий, йалпак бир сӧзлӓн.

Танасоглу Діоніс Миколайович (1922–2006) — гагаузький, прозаїк, драматург і перекладач. Автор роману «Довгий караван» про історичні шляхи, побут і звичаї гагаузів.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Гагауз халк масаллары / Віталій М. Бошков (упоряд.). — О. : Маяк, 2002. — 52с.
  • Гагаузька мова та читання. 1-4 клас: програма для загальноосвіт. навч. закл. з укр. мовою навч. / Ф.І. Арнаут (підгот.) — Чернівці : Букрек, 2006. — 160с.
  • Гагаузькі народні пісні та балади: Збірка / В. М. Бошков (упорядкув.). — О. : Маяк, 2004. — 49с. Текст гагауз. мовою.
  • Гагаузькі народні прислів'я / В. М. Бошков (упоряд.). — О. : Маяк, 2004. — 96с. — Текст гагаузькою мовою.
  • (рос.) Сорочяну E.C. Гагаузский язык и его диалекты
  • (рос.) Гайраджи Г. А., Тукан Б. П., Колца Е. К., Покровская Л. А. Гагаузско-русско-молдавский словарь. — М.: Советская Энциклопедия, 1973.
  • (рос.) Дрон Иван Васильевич. Гагаузские географические названия: (Территория Прудо-Днестровского междуречья) / АН Республики Молдова. Отдел по изучению национальных меньшинств / Г. А. Гайдаржи (отв.ред.), С. С. Курогло (отв.ред.). — Кишинев : Штиинца, 1992. — 184с.
  • Круглий стіл «Тюркомовні народи України» (мови та культури татар, гагаузів, урумів, караїмів і кримчаків) у межах конференції «Феномен А.Кримського у світовій науці (до 135-річчя від дня народження)». — К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. — 109c. : іл.
  • (рос.) Покровская Л. А. Грамматика гагаузского языка. Фонетика и морфология. — М., 1964.
  • (рос.) Покровская Л. А. Синтаксис гагаузского языка в сравнительном освещении. — М., 1978.
  • (рос.) Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. — М., 1998. — С. 92.

ПосиланняРедагувати