Дитя́чий садо́к (Дошкільний навчальний заклад), діал. захоро́нка — освітній заклад для дітей дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років).

Дитячий садок
ADO 5721.jpg
Група дітей у старшій групі дитячого садка, Аланія, Туреччина

CMNS: Дитячий садок у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Перші прототипи захоронок[1] з'явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестантських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу — «дитячий садок» (нім. Kindergarten). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині — «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися — «фреблівки».

Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».

В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу — Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов'язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту. Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві. Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були"початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії". Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.

До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій світогляд, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи.

У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів — «захоронок».

До початку осені 1942 р. на території Генерального губернаторства під егідою структур УЦК діяло 1164 сезонних дитсадків, у яких перебувало 49406 дітей, а також 105 постійних (5689 дітей), які організував відділ суспільної опіки та шкільний відділ УЦК[2]

ЗавданняРедагувати

Дошкíльний навчáльний зáклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Система дитячих садків призначена як для первинної соціалізації дітей, навчання їх навичкам спілкування з ровесниками, так і для масового, загальнодоступного вирішення проблеми зайнятості їх батьків (для чого час роботи дитячого садка в більшості випадків збігається з типовим робочим графіком більшості професій: з 8 до 18 годин, 5 днів на тиждень).

У дитячих садках також здійснюється мінімальна підготовка дітей до навчання в школі — на рівні первинних навичок читання, письма та лічби. Відвідування дитячого садка — це елемент соціалізації дитини. Тут дітки спілкуються з однолітками, вчаться комунікувати, співпрацювати один з одним, навчаються, танцюють, співають, ліплять, малюють. [3]

Заклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Нормативна базаРедагувати

В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується:

Відповідно до «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 17.04.2006 N 298/227 [Архівовано 11 травня 2013 у Wayback Machine.].


Нові ДБН дозволяють створювати садки та школи вбудованого типу (на перших поверхах житлових будинків). Проектування вбудованих дитсадків в Україні дозволено будівельними нормами з жовтня 2018 р. [4]

Перелік документів для зарахування дитиниРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Першій захоронці 120 років. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014. 
  2. Лисенко Олександр Благодійні акції як формат соціальної солідарності в Західній Україні, 1939—1945. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016. 
  3. Яким чином маленьких хмельничан підготувати до дитячого садка? - khmelnytskyi.one (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021. 
  4. Києву не вистачає дитсадків і шкіл. Що робити?. business.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати