Герца

місто в Чернівецькій області (Україна)

Ге́рца (рум. Herța) — місто в Чернівецькому районі Чернівецької області України, центр Герцаївської міської громади та колишній райцентр.

Герца
Герб Герци
Спиридонiвська церква
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Герцаївська міська громада
Засноване 1437
Статус міста від 1864 року
Населення 2097 (01.01.2022)[1]
 - повне 2097 (01.01.2022)[1]
Площа 3,2 км²
Поштові індекси 60500-05
Телефонний код +380-3740
Координати 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. / 48.14667; 26.25833Координати: 48°08′48″ пн. ш. 26°15′30″ сх. д. / 48.14667° пн. ш. 26.25833° сх. д. / 48.14667; 26.25833
Висота над рівнем моря 159 м
Водойма р. Герца (Герцівка)
Назва мешканців ге́рцівець, ге́рцівка, ге́рцівці
День міста 14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Новоселиця
До станції 10,3 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 32 км
До Києва
 - автошляхами 513 км
Міська влада
Адреса 60500, Чернівецька обл., м. Герца, вул. Ґеорґе Асакі, 9

CMNS: Герца у Вікісховищі

Мапа
Герца. Карта розташування: Україна
Герца
Герца
Герца. Карта розташування: Чернівецька область
Герца
Герца
Мапа

У місті наявна пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква. Одне з найбільших підприємств міста — шкіряно-галантерейна фабрика «Прут», на якій працює понад 1,3 тис. робітників. В місті розташовані цегельний завод, харчосмакова фабрика, діють 3 школи.

Географія ред.

Герца розташована на перетині автошляхів Т 2604 та Т 2606, які дають вихід до пункту контролю Дяківці. Через місто тече річка Герци.

Клімат ред.

Місто знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія ред.

 
Пам'ятка архітектури початку XIX століття — Спиридонівська церква

Виникнення міста Герца відноситься до XIV—XV століття. Вперше Герца згадується в молдавській грамоті за 1437 рік. На той час місто займало значну територію, забудова була по обидва берега річки Герца (Герцівка).

Майже до кінця XVIII століття Герца була феодально-залежним містом і лише у 1732 р. переходить до розряду торгового містечка. У 1775—1777 роках Герца була окупована австрійськими військами (і входила до Чернівецького краю), але з 1777 р. знову переходить у володіння Молдавського князівства — васала Османської імперії. У цьому ж році місто набуло статусу крайового центру. Розбудова міста продовжується до 1834 року. Після цього Герца втрачає свої адміністративні функції (входить до Дорогойського краю Молдавського князівства), але залишається важливим торговим центром.

З незалежністю Румунії місто в 1861 році ввійшло до її складу, де і залишалося до 1940 р., коли відійшло до СРСР.

До Другої світової війни у місті проживало 8,45 тис. мешканців. В перші дні війни місто було майже повністю зруйноване. Після визволення було відбудовано, але чисельність населення не досягла довоєнного рівня.

З 1962 року Герца перестає бути районним центром і входить до складу Глибоцького району. В наступні 30 років місто не одержує належного соціально-економічного розвитку.

З 24 серпня 1991 року місто входить до складу незалежної України, а з 1992 року місто Герца стає районним центром новоствореного Герцаївського району.

У 1993 році включили у межі міста 56,5 гектара земель Тернавської сільради, 8,3 гектара земель Молницької сільради Герцаївського району та затвердити межі міста загальною площею 322,3 гектара.

У 2018 році шляхом об'єднання сільських рад, місто стає адміністративним центром Герцаївської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року місто належало до Герцаївського району, після його ліквідації, увійшло до складу Чернівецького району.

Населення ред.








 

Мовний склад, згідно з переписом 2001 року[2]

   Румунська (68.08%)
   Українська (17.98%)
   Російська (10.89%)
   Молдовська (2.71%)
   Інші мови (0.34%)

Станом на 1 січня 1997 року в місті проживало 2,5 тис. мешканців.

За даними Всеукраїнському перепису населення 2001 року, населення міста Герца за рідною мовою було таким: румунською (68.08 %)[3], українською (17.98 %), російською (10.89 %) та молдовською (2,7 %).[4]

Динаміка населення Герци[5]:

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
румунська 70,79%
українська 17,98%
російська 10,89%
угорська 0,05%
вірменська 0,05%
гагаузька 0,05%
інші 0,16%

Відомі люди ред.

Народилися у Герці ред.

  • румунський письменник, громадський і культурний діяч Георге Асакі;
  • заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Казахської РСР Мойсей Гольдблат;
  • англо-американський політолог і теоретик у галузі державного управління Герман Файнер (1898—1969).

Поховані в братській могилі в Герці ред.

Загинули в Афганістані ред.

  • Андрієш Олег Петрович. — (*27.08.1965, м. Герца — 30.01.1984). Закінчив Чернівецький кулінарний технікум. Навчався в Герцаївській музичній школі. Після закінчення Ташкентського навчального підрозділу з грудня 1983 р. служив у в/ч польова пошта 71176 кулеметником на вертольоті МІ-8. 30 січня 1984 р. вертоліт був обстріляний. Важкопоранений рядовий Олег Андрієш помер по дорозі до своїх. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Похований в м. Герца.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities
  3. 19A050501_02_073. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (1,2,3,4). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2019. 
  4. Результат перепису 2001 Мовний склад в Чернівецькій області. Інститут Національної Статистики України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 25 серпня 2014. 
  5. Україна / Ukrajina. Герца. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 23 серпня 2019. 
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література ред.

Посилання ред.