Відкрити головне меню

Балтський район

район в Одеській області (Україна)

Балтський район — район на півночі Одеської області України[⇨]. Район утворений 1923 року[⇨]. Площа району — 1,3 тис. км² (3,9 % від території області). Населення — 8,36 тис. осіб, до адміністративної реформи 2016 року з Балти в місто обласного підпорядкування — 41,98 тис. осіб[⇨]. Районний центр — Балта, за 226 км від обласного центру м. Одеса. На півночі район межує з Чечельницьким і Бершадським районами Вінницької області і Гайворонським Кіровоградської, на сході — Савранським і Любашівським, на півдні — Ананьївським і Подільським, на заході Кодимським районом Одеської області.

Балтський район
Balta raion coat of arms.png Balta Raion flag.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область
Код КОАТУУ: 5120600000
Населення: 8 362 (на 01.01.2019)
Площа: 462.4 км²
Густота: 18.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4866
Поштові індекси: 66100—66163
Населені пункти та ради
Районний центр: Балта
Сільські ради: 8
Села: 14
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 66101,
Одеська область,
Балтський район,
м. Балта,
вул. Любомирська, 193,
Тел.: 2-20-81
Вебсторінка: Балтська РДА
Мапа

Commons-logo.svg Балтський район у Вікісховищі

ПриродаРедагувати

Район розташований на півночі Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції[1]. Територія району лежить на південних відрогах Подільської височини, піднятій горбкуватій Балтській алювіально-дельтовій рівнині, на вододілі між басейнів рік Дністер і Південний Буг. Абсолютні висоти коливаються від 100—160 м на південному сході до 270—280 м на північному заході[1]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня рівнинна, розчленована глибокими (до 80—100 м) долинами, балками та ярами[1].

Вінницька область
(Чечельницький район)
Вінницька область
(Бершадський район)
Кіровоградська область
(Гайворонський район)
Кодимський район Савранський район
Подільський район Ананьївський район Любашівський район

Корисні копалини: пісок, глина (2 кар'єри загальною площею 10,4 га, Балтське глинище — 5,9 га та Пужайківське глинище — 4,5 га)[1].

Пересічна температура січня -5 °C, липня +22 °C[1]. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів[1]. Середня норма атмосферних опадів — 445 мм на рік. Максимум припадає на червень-липень; мінімум — на зимовий період[1]. Сніговий покрив нестійкий. Північно-західна частина району лежить у межах недостатньо вологої, теплої, південний-схід — посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[1].

Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Південного Бугу: Кодима, Саражинка, Савранка, Зозулька та ін. Для місцевих потреб споруджено до 80 ставів із загальною площею водної поверхні 825 га[1].

З ґрунтів найбільш поширені чорноземи (91 % від площі району), темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені (центральна та південна смуга)[1].

Територія району лежить на межі лісостепової та степової смуг України; на схилах балок та ярів залишки лучних степів; у балках рідкісні залишки байрачних лісів. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 23,8 тис. га[1]. Серед деревних порід переважають дуб з домішками клену, граба, ясена, білої акації, терну[2][1].

Охорона природиРедагувати

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

ІсторіяРедагувати

У багатьох селах району знайдено залишки поселень трипільської культури мідно-кам'яного віку[3].

Балтський район було утворено 1923 року[2]. 30 грудня 1959 Волівська сільська рада Чечельницького району Вінницької області перейшла до складу Балтського району.[4]

05 лютого 1965 Кам'янська сільрада Балтського району передана до складу Любашівського району.[5]

До 12 серпня 2015 року адміністративний поділ району був таким — 42 населених пункти: м. Балта та 24 сільські ради. 12 серпня 2015 року Балтська міська та Бендзарівська, Білинська, Борсуківська, Гольм'янська, Кармалюківська, Козацька, Коритненська, Лісничівська, Миронівська, Обжильська, Оленівська, Пасатська, Пасицелівська, Переймівська, Перелітська, Саражинська сільські ради об'єднались у Балтську міську громаду. Таким чином, до складу району почали входити 1 міська громада та Гербинська, Піщанська, Плосківська, Пужайківська, Сінненська, Новопольська, Шляхівська, Чернеченська сільські ради.

26 жовтня 2015 року у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Балтську міську територіальну громаду, було виключено з облікових даних Балтську міськраду, Бендзарівську, Білинську, Борсуківську, Гольм'янську, Кармалюківську, Козацьку, Коритненську, Лісничівську, Миронівську, Обжильську Оленівську, Пасатську, Пасицелівську, Переймівську, Перелітську, Саражинську сільради Балтського району.

4 лютого 2016 року місто Балта було віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, відтак і уся громада відтепер не входить до складу району.

Адміністративний устрійРедагувати

Адміністративно-територіально район поділяється на 8 сільських рад, які об'єднують 14 населені пункти та підпорядковані Балтській районній раді. Адміністративний центр — місто Балта[6].

 
Новополь, до 2016 року Ухожани
Сільська рада Населені пункти
Гербинська Гербине
Новопольська Волова, Крижовлин, Новополь
Піщанська Піщана
Плосківська Плоске
Пужайківська Пужайкове, Савранське
Сінненська Сінне
Чернеченська Чернече
Шляхівська Кринички, Ракулове, Шляхове, Шумилове
до 2016 року
Сільська рада Населені пункти
Білинська Акулинівка, Білине, Відрада, Петрівка, Харитинівка
Бендзарівська Андріяшівка, Бендзари
Борсуківська Борсуки
Гербинська Гербине
Гольм'янська| Гольма
Кармалюківська Євтодія, Зелений Гай, Кармалюківка
Козацька Козацьке
Коритненська Коритне
Лісничівська Лісничівка
Миронівська Мирони
Новопольська Волова, Крижовлин, Новополь
Обжильська Березівка, Обжиле
Оленівська Мошняги, Оленівка, Семено-Карпівка
Пасатська Пасат
Пасицелівська Пасицели
Переймівська Перейма
Перелітська Немирівське, Перельоти
Піщанська Піщана
Плосківська Плоске
Пужайківська Пужайкове
Савранське Пужайківська сільська рада
Саражинка Саражинська сільська рада
Сінненська Сінне
Чернеченська Чернече
Шляхівська Кринички, Ракулове, Шляхове, Червона Зірка

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Балтського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,12 % (проголосували 17 043 із 32 700 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,17 % (8 039 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (3 524 виборців), Сергій Тігіпко — 7,50 % (1 279 виборців), Олег Ляшко — 7,39 % (1 259 виборців), Вадим Рабінович — 4,01 % (683 виборців), Анатолій Гриценко — 3,88 % (662 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82 %[7].

НаселенняРедагувати

Чисельність населення району на 1 січня 2008 року становить 45 886 осіб, у тому числі: 19 383 особи міського, 26 503 особи сільського. Станом на 1988 рік, населення району становило 54,2 тис. осіб, з якого міського — 21,4 тис. осіб[1]. 1976 року населення району становило 67,2 тис. осіб[2].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 21 842 4560 2713 6190 5256 3000 123
Жінки 26 758 4285 3002 6157 6483 6216 615


У Балтському районі українці становлять абсолютну більшість населення:

До 2016 року на території району перебувало 1 місто (Балта) та 42 сільських населених пунктів[1]; після надання районному центру статусу обласного підпорядкування на території району залишилось 14 сел.

Охорона здоров'яРедагувати

У районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 3 — поліклініки. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.

Відомі уродженціРедагувати

У районі народились:

ЕкономікаРедагувати

За радянських часів в господарстві району провідне місце належало промисловості.

Зайнятість економічно активного населення віком 15-70 років у суспільному господарстві, станом на 1 січня 2008:

  • промисловість — 2,8 тис. осіб;
  • сільське господарство — 3,6 тис. осіб;
  • сфера послуг та інше — 17,78 тис. осіб.

ПромисловістьРедагувати

Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: легка й харчова промисловість, металообробка, виробництво будівельних матеріалів. [1]. Найбільшими підприємствами були: Балтська швейна фабрика, Балтська хутрова фабрика, Балтський молочно-консервний, Балтський меблевий комбінат, цегельний, асфальтовий, комбікормовий і ливарно-механічний заводи[2][1].

Сільське господарствоРедагувати








 

Земельні ресурси району

   Рілля (58.5%)
   Зрошування (1.2%)
   Багаторічні насадження і пасовища (7.9%)
   Ліси і чагарники (18.3%)
   Інше (14.7%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,1 тис. га (67 %),
  • землі, зайняті лісами — 23,834 тис. га (18,3 %);
  • інше — 19,11 тис. га (14,7 %)[1].

Присадибні ділянки — 4,4 тис. га, фермерські господарства — 20,8 тис. га.

За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування рослинництво зернових, буряків, соняшнику, садівництво[1]. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби, було розвинене с, птахівництві[1]. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 2 радгоспи, районне об'єднання «Сільгосптехніка» з 2 відділеннями[2][1].

Сфера послугРедагувати

За часів УРСР працював комбінат побутового обслуговування у місті Балта та 6 будинків побуту в селах[2].

ТранспортРедагувати

Райцентр Балта розташовується за 226 км від обласного центру, міста Одеса. Залізничні станції: Балта, Перельоти.

Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 311,9 км, з яких із твердим покриттям — 281,8 км[1].

КультураРедагувати

У районному центрі створено і функціонує Балтський краєзнавчий музей, сільські музеї в селах Саражинка, Кармалюківка, Гольма, Піщана; 31 клубний заклад (за часів УРСР 23 будинки культури та 17 сільських клубів); 40 бібліотек (56 за часів УРСР) із загальним фондом 4,8 млн книжок; за часів УРСР діяло 48 кіноустановок[2]. У районі 17 історичних та архітектурних пам'яток у місті Балта, 9 у селах.

ЗМІРедагувати

У районі видаються газети: «Ваш інтерес», «Народна трибуна», «Педагогічний вісник».

У районі веде мовлення телерадіокомпанія «Балінформкомпанія».

ОсвітаРедагувати

За радянських часів у Балті було створено Балтське педагогічне училище та 2 професійно-технічні[1]. На кінець 1980-х років існувало 42 загально-освітні, 1 музична і 1 спортивна школи[2].

РелігіяРедагувати

У районі споруджено і функціонує 15 храмів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ГЕУ, 1989, с. 68
  2. а б в г д е ж и Просенюк С. Г. Балтський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Археология и древняя история Балтского района
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/39 від 30 грудня 1959 «Про передачу Волівської сільської ради Вінницької області до складу Одеської області»
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 «Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року „Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР“»
  6. Адміністративно-територіальний устрій Балтського району на сайті Верховної Ради України
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-03-30. 
  8. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком…2001] (uk). Державна служба статистики України. 
  9. oy-Volyinskoy-Krasnoznamennoy-strelkovoy-divizii.html Історія 45-ої Волинської Червонопрапорної стрілецької дивізії. Київ — 1929[недоступне посилання з листопада 2019]
  10. Брати і сестри Дьячішіни. Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2012-06-01. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати