Роздільнянський район

район в Одеській області (Україна)

Роздільня́нський райо́н — адміністративна одиниця (район) у центральній частині Одеської області. Адміністративний центр — місто Роздільна.

Роздільнянський район
Rozdilnyanskiy rayon gerb.png Rozdilnyanskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Регіон: Flag of Odesa Oblast.svg Одеська область
Код КОАТУУ: 5120200000
Утворений: 15 вересня 1930 (90 років)[1]


Населення: 104 163 (на момент укрупнення)
Площа: 3793,103 км²
Густота: 27,46 осіб/км²
Тел. код: +380-4853
Поштові індекси: 67400 — 67493
Населені пункти та ради
Районний центр: Роздільна
Міські ради: 1
Селищні ради: 5
Сільські ради: 3
Міста: 1
Смт: 5
Села: 201
Селища: 2
Районна влада
Адреса: 67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Незалежності, 9, (048-53) 3-11-08
Вебсторінка: Роздільнянська РДА
Роздільнянська районна рада
Голова РДА: Приходько Сергій Миколайович[2]
Голова ради: Крилов Сергій Миколайович (заступник голови)
Мапа

Commons-logo.svg Роздільнянський район у Вікісховищі

У рамках адміністративно-територіальної реформи 17 липня 2020 року район був укрупнений, до складу ввійшли території Великомихайлівської селищної, Великоплосківської сільської, Затишанської селищної, Захарівської селищної, Лиманської селищної, Новоборисівської сільської, Роздільнянської міської, Степанівської сільської, Цебриківської селищної територіальних громад[3]. Населення 104 163 особи.

Загальні відомостіРедагувати


Площа 3793,103 км2.

Районний центр: Роздільна.

Прикордонний район у південній частині України.

Розташований за 40 км північно-західніше від міста Одеси. Район межує: на півночі — з Подільським районом, на сході — з Березівським районом, на півдні — з Одеським районом, на заході — з Республікою Молдова, а саме — з Придністров'єм.

НаселенняРедагувати

Після укрупнення районуРедагувати

Загальна чисельність міського населення — 42,4 тис. осіб (40,8 %).

Громади — 9:

  • міська — 1;
  • селищні — 5;
  • сільські — 3.

Населені пункти — 209:

місто — 1:

смт — 5:

селища — 2.

села — 201.

Найбільші села:

До укрупнення районуРедагувати

Таблиця зміни чисельності населення
1930 1933 1935 2001 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2020*
42004 46394 31699 56897 56938 57154 57498 57677 57853 58070 58294 58339 58159 57894 57628 57209 104163

*на момент укрупнення району

Особливістю національного складу населення Роздільнянщини є його багатонаціональність. На території району проживають представники 59 національностей і народностей, а саме: українці — 77,6 %, росіяни — 13,7 %, молдовани — 5,2 %, болгари — 0,9 % та інші близько 2,6 % (білоруси, німці, вірмени, гагаузи, поляки, татари, цигани, євреї та інші національності).

Таблиця зміни чисельності міського населення
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2020*
24 957 25 051 25 232 25 248 25 298 25 360 25 453 25 528 25 426 25 298 42 400

*на момент укрупнення району

В районі був 21 орган місцевого самоврядування: Роздільнянська районна, Роздільнянська міська, Лиманська селищна та 18 сільських рад, яким підпорядковано 87 населених пунктів, населення яких станом на 2018 рік становило 57 894 особи, з них міського — 25 298, сільського — 32 596 осіб[4].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району (включно з райцентром) за рідною мовою був наступним[5]:

Таблиця зміни чисельності сільського населення
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
31 981 32 103 32 266 32 429 32 555 32 710 32 841 32 811 32 733 32 596

ІсторіяРедагувати

Заселення краю почалося після російсько-турецької війни 1768—1774 років, коли на звільнених землях в північному Причорномор'ї з'явилися на запрошення Катерини ІІ народи європейських країн.

У 1775 році, після розгрому Запорізької Січі козаки змушені були переселитись на Кубань, в Північне Причорномор'я і на Дунай. Звільнені землі роздавалися на пільгових умовах генералам, офіцерам, прапорщикам, іншим військовим.

Після смерті Катерини ІІ, імператор Олександр І продовжував запрошувати іноземців на звільнені землі. Згідно з його указом від 31 грудня 1804 року була утворена Херсонська губернія, а у 1818 році — Новоросійське генерал-губернаторство, куди входили 4 повіти: Херсонський, Тираспільський, Овідіопільський, Лисаветградський. Пізніше до Херсонської губернії входили Одеський, Ананьївський, Тираспільський та Херсонський повіти.

В Одеський та Тираспільський повіти на початку XIX століття входили всі села і хутори сучасного Роздільнянського району.

Поселенці між Бугом і Дністром оголошувались особисто вільними, орендували землю у поміщиків. І в наших краях виникли німецькі колонії: Зельці та Кандель (об'єднані у Лиманське), Страсбург та Баден (об'єднані у Кучурган), Ельзас (Щербанка), багато німців поселилися в селах Бецилове, Єреміївка, Понятівка, Фрейдерове (Балкове), Бринівка, Кошари, Степанівка та інших селах району. Земельні наділи, що виділяв імперський уряд Росії поселенцям, називалися «дачами».

У 1892 році всі села і хутори Одеського та Тираспільського повітів поділялись на волості. До Одеського повіту входили Більчанська (колишній Іванівський, а зараз Березівський район), Куртівська (нині Новоукраїнська сільрада), Баденська, Зельцька, Страсбурзька волості. До Тираспільського повіту входили Домінська, Петровірівська, Понятівська, Велізарівська, Паркано-Тернівська, Слободзейська, Розалівська волості. У складі Розалівської волості серед інших знаходилася і Роздільна.

Більшість населених пунктів району засновано наприкінці 18-го і на початку 19-го століття. Деякі з'явилися у 19 — початку 20-го століття.

Найстаріші села району: Куртівка, Зельці, Баден, Страсбург, Кандель, Ельзас. Село Куртівка засноване у 1793 році, коли навколишні землі землі одержав відставний капітан Курта. Своїм прізвищем він назвав село — Куртівка.

Ім'ям поміщиків назвали і села Єреміївка, Колонтаївка, Бецилове, Фестерове, Шеметове та інші.

Утворення районуРедагувати

У 1923[6] році був утворений Янівський район з центром у Янівці, але в 1930 році він був перейменований на Роздільнянський, а центр перенесений до Роздільної.

В 1932 році Роздільнянський район увійшов до новоутвореної Одеської області.

У 1935 році відокремився новий Янівський район.

З перших днів Німецько-радянської війни район був переведений на воєнний стан, місто зазнавало безперервних бомбардувань німецько-румунської авіації. В діючу армію пішло 1120 жителів району. В оборонних боях за Роздільну та район брали участь частини 25-ї Чапаївської та 95-ї молдавської стрілецької дивізій.

З 8 серпня 1941 року німецько-румунські війська захопили територію району і встановили на 32 місяці окупаційний режим. За час окупації було знищено школи, лікарні, залізничну станцію, багато мешканців району. У період окупації румунами в районі були створені каральні і контррозвідувальні органи: районна жандармерія з жандармськими постами в 4 населених пунктах. У німецьких селах існувала комендатура гестапо і команда СС. У німецьких колоніях комендатурою СС були створені загони «Сельбстмутц» з місцевих німців, які виконували політичні функції при комендатурі СС[7]. Вигнали нацистських окупантів з району 4-8 квітня 1944 року війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала Малиновського Р. Протягом війни на фронт пішло 4,6 тисяч осіб, 3012 наших земляків було нагороджено бойовими орденами та медалями. З фронту не повернулося 4216 роздільнянців. Протягом війни на території району загинуло 1267 воїнів РСЧА.

У складі незалежної України:Редагувати

 
Район до 17.07.20

З дня проголошення незалежності України до 17 липня 2020 року район межував: на півночі — з Великомихайлівським (сухопутна ділянка 40,8 км), на сході — з Іванівським (сухопутна ділянка 36 км, по Хаджибейському лиману — 24 км), на півдні — з Біляївським (сухопутна ділянка 70,0 км), на заході — з Республікою Молдова. Загальна площа території району становила 1368 км². Середня густота населення — 58,2 особи на 1 км².

17 липня 2020 року район був укрупнений, до складу ввійшли території Великомихайлівської селищної, Великоплосківської сільської, Затишанської селищної, Захарівської селищної, Лиманської селищної, Новоборисівської сільської, Роздільнянської міської, Степанівської сільської, Цебриківської селищної територіальних громад[8], що входили до складу Великомихайлівського, Захарівського та Ширяївського ліквідованих районів.

За рахунок цього площа району збільшилась на 277,3% — з 1 368 км² до 3793,103 км², середня густота населення становить 27,46 особи на 1 км².


ОсвітаРедагувати

До укрупненняРедагувати

На території району функціонують два спеціальні середні заклади ПТУ № 13 (с. Степове) і ПТУ № 41 (смт. Лиманське). Училища готують механізаторів широкого профілю для сільського господарства.

Мережа загальноосвітніх закладів району налічує 32 школи І, П та Ш ступенів, 75 з яких з державною мовою навчання. Контингент дітей, які навчаються у школах району становить 9049 учнів. Навчальний процес забезпечують 700 педагогів, 85 % з яких мають вищу освіту.

В Роздільній та селищі Лиманське працюють музичні школи. Навчанням охоплено 360 дітей. В місті Роздільна працює районний центр творчості дітей та учнівської молоді, де в 63 групах займається 960 дітей шкіл міста та району.

В селищі Лиманське працює школа-інтернат для дітей з особливими потребами.

Населення району обслуговує 33 бібліотеки, з яких 30 знаходиться в сільській місцевості, Книжковий фонд становить 530 тисяч примірників.

Соціальна сфераРедагувати

До укрупненняРедагувати

Культурно-освітню роботу в районі проводять 20 клубних установ, в яких 5 колективів мають звання «народний».

В районі функціонує 41 медичний заклад, які обслуговують 92 лікаря; в смт. Кучургани працює єдиний в Україні «Укрлепрозорій».

В районі зареєстровано 60 політичних партій, 43 громадські організації, релігійні потреби району задовольняє 35 громад.

Транспортне сполученняРедагувати

Головна особливість географічного розташування району — прикордонне положення, широкий вихід до доріг державного значення E95М05 (Київ-Одеса), E58 (Одеса—Кучурган) та E581, вузлової станції Роздільна I Одеської залізниці визначає його значні переваги та транспортні можливості.

Подільський район
  Молдова     Березівський район
Одеський район

АвтошляхиРедагувати

Основна автодорога району — регіональна автодорога Р33, проходить повз весь район з півночі на південь, об'єднуючи 4 ОТГ: Захарівську, Великомихайлівську, Степанівську і Лиманську. На півночі району веде до міста Подільська; на півдні району сполучається у с. Кучургані з міжнародною автодорогою М16E58 , що йде до Одеси та Тирасполю, та з територіальною дорогою Т 1625, яка прямує до Біляївки.

М16E58 проходить на крайньому півдні району, протяжність у межах району 15,5 км.

Автошлях Т 1625 у напрямку з півночі на південь прямує вздовж Кучурганського водосховища повз Кучурган та смт Лиманське.

Р33 сполучає такі населені пункти району (з півночі на південь): Кошарка, Карабанове, Новомиколаївка, Нова Шибка, смт Захарівка, Майорське, Глибокояр, Полезне, смт Велика Михайлівка, Новопетрівка, Новоселівка, Гірське, Марківка, Ангелінівка, Яковлівка, Розалівка, Степанівка, Павлівка, Кучурган. У південній частині району, на півночі Степанівки, траса сполучається з територіальною трасою Т 1618, яка веде до районного центру м. Роздільна. Т 1618 йде повз Роздільну, Петро-Євдокіївку, Новоукраїнку, Шеметове, Єреміївку та сполучається з міжнародною трасою М05E95 на південному сході району.

Т 1618 Об'єдную Степанівську сільську та Роздільнянську міську громади.

Протяжність траси М05E95 в межах району складає 11 км та не проходить повз жодного населеного пункту. На півдні прямує до Одеси, на півночі — до Києва.

У північній частині району, у напрямку з заходу на схід прямує територіальна траса Т 1614, сполучаючи на кордоні з Молдовою пропускний пункт Йосипівка-Колосово з Захарівкою, трасою Р33, Загір'я, Затишшя, та вже на території Березівського району з'єднується з трасами Р71 та М05E95.

Об'єднує 3 ОТГ району: Захарівську, Затишанську та Цебриківську.

У центральній частині району також з заходу на схід пролягає автодорога територіального значення Т 1615. Вона починається на пропускному пункті Великоплоське-Мелеєшть на кордоні з Молдовою, курсує повз Великоплоске, Орел, Тростянець, Новопетрівку, Вакарське, Поплавку, Новоборисівку, Цебрикове, Малоцебрикове та на території Знам'янської ОТГ Березівського району з'єднується з М05E95.

Об'єднує 4 громади району: Великоплосківську, Великомихайлівську, Новоборисівську та Цебриківську.

Т 1634 Проходить територією Великоплосківської ОТГ через ВеликоплоскеСлов'яносербкупункт контролю Слов'яносербка на кордоні з Молдовою. Загальна довжина — 11,2 км.

Залізничне сполученняРедагувати

Два транспортних коридори проходять через одну з найбільших вузлових станцій України — Роздільна-Сортувальна, яка входить до складу Одеської залізниці. Тут формуються потяги на основні напрямки: Молдову, Західну Європу, Київ, морські порти. За своїми технічними спроможностями станція розрахована на щодобову переробку 70 потягів всіх видів класності. З введенням в дію нового вокзального комплексу здійснена повна модернізація станції. Платформи здатні одночасно приймати 3 потяги в різних напрямках.

Залізниця проходить через Захарівську, Затишанську, Новоборисівську, Роздільнянську та Степанівську (лінія Одеса-Кишинів) ОТГ.

Станції та зупинки лінії Одесса-Київ з півночі на південь: Перехрестове, Затишшя, Торосово, Іванівка, Веселий Кут, Мигаєве, Роздільна-Сортувальна, Роздільна-1, Кам'янка, Буценівка, Кузьменкове, Єреміївка, Новоселівка, Карпове. На лінії Роздільна-Кишинів: Роздільна-1 та Кучурган. На лінії Мигаєве-Ротове: 6 км.

АеропортРедагувати

Фізико-географічне положення району сприяло розташуванню військового аеродрому, який починаючи з 1997 року сертифікований за цивільними льотними процедурами, може обслуговувати міжнародні польоти повітряними суднами типу АН-124, «Руслан», «ІЛ-76» і класом нижче.

На базі аеродрому функціонують авіаційно-спортивні клуби.

30 липня 2008 р. відкритий міжнародний, цілодобовий пункт пропуску через державний кордон для  повітряного сполучення в аеропорту Лиманське[9][10][11][12]. Зараз не експлуатується[13].

КордонРедагувати

Територією району по залізниці, суші та воді пролягає лінія Українсько-Молдовського кордону. Охорону безпеки України тут несе особовий склад Прикордонної та Митної служби. Район віднесено до контрольованої прикордонної зони. На кордоні з Республікою Молдова знаходяться пропускні пункти[14]:

  • залізничний (міжнародний, цілодобовий) Кучурган - Новосавицьке;
  • автомобільний (міждержавний, цілодобовий) Кучурган - Первомайськ;
  • автомобільний (місцевий, у світлий час доби) Розалівка - Фрунзе (Нове);
  • автомобільний (місцевий, цілодобовий) Гребеники - Тирасполь;
  • автомобільний (міждержавний, цілодобовий) Слов'яносербка - Ближній Хутір;
  • автомобільний (міждержавний, цілодобовий) Великоплоське - Мелеєшть;
  • автомобільний (місцевий, у світлий час доби) Павлівка - Мочарівка;
  • автомобільний (міждержавний, цілодобовий) Йосипівка - Колосово;
  • повітряний (міжнародний, цілодобовий ) аеропорту “Лиманське”.

Природа та географія районуРедагувати

Лиман, річки та водосховищеРедагувати

На території Роздільнянщини протікають річки: Кучурган, Барабой, Свина, Карпів Яр. Також є такі водойми, як Хаджибейський лиман та Кучурганське водосховище, що іноді помилково називають лиманом. Останній слугує джерелом води для Молдавської ГРЕС.

ПриродаРедагувати

Природа Роздільнянщини, головним чином, репрезентована різнотрав'ям, ксенофільними видами, з яких частіше других зустрічаються люцерна, молочай, шавлія та інші. З півчагарників найбільш численні полин австрійський. Природна деревна рослинність майже цілком відсутня. Лише на окремих ділянках північних схилів збереглися невеличкі зарості чагарників. Загальна площа лісів по району становить 6180 га. Щоб захистити ґрунти від суховіїв та ерозії, а дороги від снігових заметів, практикою стало смугове деревонасадження. Початок йому покладено в районі ще XIX ст., але більшість сучасних лісосмуг було насаджені протягом 1940-1950-х років. По них ростуть різні види дерев: дуб, клен, біла й жовта акація, ясен, в'яз (бересток), волоський горіх, абрикос, черешня, лох, шовковиця, тополя, шипшина тощо. Невдовзі ці смуги стали притулком для сірих куріпок, сорок, перепелиць, ворон, жайворонків та інших птахів.

Однією з особливостей району є комплекс Хаджибейського лиману, який може похвалитися багатим складом флори та фауни. На території Роздільнянщини існує унікальний ботанічний заказник «Костянська балка». «Костянська балка» — заказник, створений на площі 22,7 га у 1993 році. На території заказника збереглася досить значна видова різноманітність рослин, близько 18 видів судинних рослин з Червоної книги України та Червоного списку Одеської області (голонасінник одеський, астрагал шерстистоквітковий тощо). Також на території заказнику зустрічаються рослинні угрупування з Зеленої книги України (формації ковили волосистої та мигдалю низького). До птахів і тварин, занесених до Червоної книги, належать видра, орлан-білохвост, степовий орел, лелеки — білий та чорний, ескулапова змія.

Охорона природиРедагувати

На території району знаходиться унікальне підприємство ТОВ «Рідна природа». Усього за 33 км від Одеси на території заказника «Рідна природа» розташований унікальний природний комплекс в районі с. Єгорівка. Заказник розташований в лісостеповій зоні поруч з величезним озером. ТОВ «Рідна природа» реалізує програму по збереженню і розвитку популяцій видів дикої флори і фауни, притаманною виключно цьому маленькому і чудесному шматочку землі Україна, а саме: коні, ведмеді, лані, муфлони, кабани, качки, фазани, цесарки, павичі.

На території району створено ботанічний заказник місцевого значення «Костянська балка».

КліматРедагувати

Клімат Роздільнянщини помірно-континентальний з недостатнім зволоженням, короткою м'якою зимою та довгим спекотним літом. За кліматичними умовами район відноситься до зони посушливих степів. Температурний режим Роздільнянщини формується під впливом географічної широти, повітряних мас моря й лиману. 50-55 днів протягом року тут переважає помірне повітря, що взимку дає потепління й опади, влітку похолодання й опади, а 75-85 днів — тропічні повітряні маси, що надходять з Африки і Туреччини, викликаючи підвищення температури на 20-34°С. Рідко коли залітають до нас арктичні повітряні маси, що несуть із собою раннє осіннє похолодання та весняні заморозки.

Взимку переважає нестала похмура погода з частими, але не довгими похолоданнями. Тривалість зими в середньому — 72 дні. Найхолодніший місяць року — січень. Тривалість весни — 70-78 днів. Починається вона в кінці лютого — на початку березня, а закінчується в середині травня (перехід через +15° С). Літо довге, спекотне, часто посушливе. Кількість днів із середньодобовою температурою, що перевищує + 15°С, досягає 135—145. Безморозний період становить 240 днів. Річна кількість опадів коливається в межах 350—390 мм на рік, з них на теплий період припадає 220—240 мм. Найменше опадів буває навесні.

Вплив Хаджибейського лиману на клімат порівняно невеликий. Тут континентальність клімату й кількість бездощових днів менша проти інших територій району. Мілководний лиман швидко прогрівається влітку і так само швидко охолоджується взимку.

Природні копалиниРедагувати

Район має багату сировинну базу: піщані кар'єри, кар'єри з видобутку вапняку, глини, яка йде на виробництво червоної цегли, водні ресурси. Це значний резерв поповнення бюджету, створення нових робочих місць, поліпшення соціальної бази району.

ПромисловістьРедагувати

До укрупнення районуРедагувати

В економіці району провідне місце займає сільське господарство, основу якого становлять 25 приватних сільськогосподарських підприємств, 242 селянських (фермерських) господарства. Всього в районі працює понад 350 виробників товарної сільськогосподарської продукції. У сільському господарстві переважає вирощування зернових, технічних культур, овочів, виноградарство і садівництво. Значний розвиток має тваринництво.

До укрупнення району промисловість району представлена 8 основними підприємствами. У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу займає харчова та переробна промисловість — 95,0 %

Основна продукція, що виробляється промисловими підприємствами, представлена ТОВ «Агроком» — до 50 найменувань молочної продукції високої якості, ТОВ «Хлібна гавань» — виробництво борошна, ВАТ «Кучурганський цегельний завод» — виробництво цегли будівельного, ТОВ «Ланжерон і К» — виробництво алкогольних напоїв, ТОВ «Гарант-2» — виробництво алкогольних і безалкогольних напоїв, ВАТ «Отрадовське» — виробництво м'яса курячого, ТОВ "Роздільнянський хлібокомбінат «Добро хліб» — виробництво хлібобулочних виробів.

Роздільнянський район до укрупнення району лідирував в області за темпами газифікації. Загальна протяжність газопроводів досягала 350 км, Було газифіковано 50 % території району.


Територією району пролягає газотранспортний коридор Шебелинка – Ізмаїл.

РелігіяРедагувати

До укрупненняРедагувати

В районі зареєстровані 42 релігійні громади: 20 — Української православної церкви Московського патріархату, 5 — Української православної церкви Київського патріархату, 3 — Євангельських християн-баптистів, 2 — Християн віри євангельської, 2 — Української Греко-католицької церкви, 2 — Свідків Єгових, 1 — Адвентистів сьомого дня, 1 — церкви Святого Духа, 1 — Римо-католицької парафія, 1 — Української Християнської Євангельської Церкви, 1 — Євангельська церква Ханаан, 1 — УПЦ Ікони Божої Матері «Споручниці грішних», 1 — монастир Одеської єпархії руської православної церкви за кордоном Святителя Іоана (Максимовича), 1 — УПЦ «Храм Ікони Казанської Божої матері».

Найбільш цікавими пам'ятками, з точки зору історії та культури, є церкви. Найбільший католицький собор півдня України — старовинний німецький собор Успіння Пресвятої Діви Марії в селищі Лиманське (колишньої колонії Зельц) побудований у 1901 році, а також менший собор Пресвятої Трійці — поруч із цвинтарем. Менший собор був побудований з великим і глибоким підвалом, де згодом був похований перший священик. Туди, як в мавзолей можна було спускатися східцями і покладати квіти. Обидві церкви були католицькими. Учні та вчителі Лиманської загальноосвітньої школи, в ході пошукової роботи, з'ясували, що, потребує зараз в реставрації, велика церква в центрі селища, що нагадує базиліку своєю подовженою, витягнутою формою. Деякі жителі стверджують, що будівля церкви була зведена в 1808 році. Німці, що населяли Зельц, не могли жити без церкви ціле століття, тому на місці збудованого у 1901 році храму з 1821 року діяла маленька церква.

 
Костел Святих Ангелів-Хранителів

Костел Святих Ангелів-Хранителів (село Щербанка, раніше Ельзас нім. Elsaβ). У Ельзасі перший камінь костелу Святих Ангелів-Хранителів був закладений дияконом Рудольфом Райхерт 13 травня 1891. А вже 25 жовтня 1892 єпископ А. Церр освятив нову церкву і оголосив її покровителем архангела Гавриїла. Побудоване в стилі еклектики, масивна будівля кірхи було довжиною 51 м і шириною 20 м, а вбудована вежа разом зі шпилем була заввишки 46 м. Башта знаходилася в північній стороні церкви, а гаспида — на південній. На фасаді знаходилося два основних порталу, по сім великих стрілчастих вікон з кожного боку будівлі. Інтер'єр прикрашали три чудові вівтаря, поставлені тірольськими художніми майстрами Штуфлессера. Над багато оздобленим головним вівтарем висіла картина, виконана маслом, із зображенням архангела Гавриїла. З іншого боку стояли статуї Св. Антонія і Св. Климентія. Боковий вівтар у правому нефі було присвячено Пресвятій Богородиці, в лівому — вівтар Св. Йосипа. У наступні роки скульптури дванадцяти апостолів були прикріплені до 12-и колон центрального нефа, а прекрасно виконана серія картин «зупинки Христа на Хресній дорозі на Голгофу» була розміщена не стінах. Три картини на церковну тематику були написані майстром Бенцінгером зі Швейцарії. Серед іншого церковного оздоблення були: кафедра з виразною різьбленням по дереву, мармурова купіль для хрещення, кілька картин на біблійні сюжети. У 1911 році в церкві був встановлений орган, а на дзвіниці — чотири дзвони різних розмірів. "Спрямована вгору вежа, форма вікон, що йдуть уздовж стін, і гаспида були, безсумнівно, типовими елементами готики, — описував одне з джерел початку XX століття, — в той час як фризи, напівкруглі резонансні отвори дзвіниці, і інші архітектурні елементи, були характерними для інших стилів; одним словом, ельзаська кірха являла собою в архітектурному плані, змішання стилів. Майстри-будівельники зробили над апсидою дуже виразний звід з м'якого черепашнику. Вівтар був облицьований дубом.

Церква Миколи Чудотворця в місті Роздільна була заснована в 1901 році. Оскільки, Роздільна являла собою невелике селище, церкву будували невелику, як для села. Зате вийшла вона дуже витонченою і гармонійною. Фонди на будівництво виділяла залізниця. Микола Чудотворець — покровитель мандрівників. Роздільна ж на початку XX століття поступово стає залізничною станцією 1-й категорії, у зв'язку з цим ім'я церкви дано не випадково. Як втім, і місце розташування: біля вокзалу, що дозволяє завжди бути в центрі суспільного життя. Була при церкві і приходська школа. Настоятелем церкви в цей час був Романович Іполит Миколайович, який був наданий, увагою самого імператора Миколи II. У 1904 році Микола II з дружиною Олександрою Федорівною прибув в Роздільну і відвідав Свято-Миколаївську церкву, де нагородив іменними золотими годинниками священика отця Іполита, за старанність. У 1911 році імператор Микола II вдруге відвідав Роздільнянської церква, але вже разом зі своїм сином, спадкоємцем престолу царевичем Олексієм. На початку 20-х років настоятель церкви отець Іполит вмирає від тифу, у віці 44 років. Могила батька Іполита знаходиться в церковному дворі. Після його смерті церква була закрита на довгі роки. Під час окупації церкву відкрили, проте колишнього зовнішнього величі вона позбулася, у зв'язку з пошкодженням статей. Діяла вона до початку 50-х років і знову була закрита, до 90-х років XX століття. І тільки в 1990 році, за указом 1-го секретаря Роздільнянського райкому партії Сергія Рафаїловича Гриневецького (пізніше — губернатора Одеської області, а нині Народного депутата України), церква повернули справжнім господарям. Проходило воно поетапно, протягом 6 років, багато в чому за допомогою майстрів і художників Західної України. 14 січня 1991 було проведено перше богослужіння, і з тих пір, попри відновлювальні (навіть внутрішні) роботи, проводилися літургії. У 1997 році, 5 жовтня, церква була повністю відновлена і освячена Агафангелом, митрополитом Одеським і Ізмаїльським.

Відомі жителі і уродженці РоздільнянщиниРедагувати

Карти території району в різні часиРедагувати

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Роздільнянського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 37,77 % (проголосували 17 042 із 45 123 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,45 % (6 723 виборців); Сергій Тігіпко — 19,40 % (3 307 виборців), Юлія Тимошенко — 9,50 % (1 619 виборців), Вадим Рабінович — 5,57 % (950 виборців), Михайло Добкін — 5,02 % (855 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,77 %.[23]

21 квітня 2019 року відбувся другий тур Президентських виборів України. Явка на виборах складала — 42,4 % (проголосували 22,89 тис. із 43,67 тис. виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Володимир Зеленський — 89 % (20,49 тис. виборців); Петро Порошенко — 8% (1,(3 тис. виборців)[24].

На парламентських виборах 2019 року по 139 округу депутатом-мажоритарником обрано кандидата від партії "Слуга народа" Ігора Васильковського[25].

ПриміткиРедагувати

  1. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 2020-07-15. 
  2. Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 12/2020-рп «Про призначення С.Приходька головою Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області».
  3. Новая карта Одесской области: на ней уже 7 районов, включая новый Березовский (инфографика). Новости Одессы: последние новости и происшествия в Одессе - Украинская служба информации (ru-RU). 2020-07-02. Процитовано 2020-07-16. 
  4. а б в Статистичний збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року — Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  6. АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ДЕЛЕНИЕ УКРАИНЫ (1923). resource.history.org.ua. Процитовано 2020-07-16. 
  7. Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша. — Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2010. — С. 486.
  8. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-17. 
  9. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про відкриття пункту пропуску через державний кордон в аеропорту "Лиманське". www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2020-07-20. 
  10. ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ, які функціонують відповідно до розпорядження КМУ від 13.03.2020 №288-р (зі змінами). Державна прикордонна служба України (ru). Процитовано 2020-07-20. 
  11. Kitsoft. Кабінет Міністрів України - Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2020-07-20. 
  12. На колишньому військовому аеродромі відкрито міжнародний пункт пропуску. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-07-20. 
  13. ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ. 
  14. ІНТЕРАКТИВНА МАПА ПУНКТІВ ПРОПУСКУ, які функціонують відповідно до розпорядження КМУ від 13.03.2020 №288-р (зі змінами). Державна прикордонна служба України (ru). Процитовано 2020-07-17. 
  15. J.Piłatowicz. Szczawiński Stanisław (1883—1961) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 2010.- Tom ХLVII/2, zeszyt 193.— S. 161—320 s.— S. 208—209 (пол.)
  16. Пушкаш О. А. «Народився в селі Єгорівка» // Вперед. — 12 березня 2012 року
  17. Свободівці на війні: Олег Донець, кіборг Донецького аеропорту. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 липня 2018. 
  18. Олег Донець зустрівся зі студентами
  19. Указ Президента України від 26 марта 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  20. Відлуння Донецького аеропорту…
  21. «Киборг» — кучурганец награждён орденом «За мужество»
  22. В районной администрации наградили «КИБОРГА»
  23. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС «Вибори Президента України». www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-31. 
  24. Остаточні результати виборів Президента України в Роздільнянському районі | Вперед. vpered.od.ua. Процитовано 2020-07-25. 
  25. На 139-м округе в Одесской области "слуга народа" Васильковский победил представителя "Оппозиционной платформы – За жизнь" Саутенкова. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2020-07-25. 

ДжерелаРедагувати