Яковлівка (Роздільнянський район)

село Степанівської сільської громади Роздільнянського району Одеської області

Я́ковлівка (у минулому — Кармазіна, Скурського[2]) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 994 особи.

село Яковлівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150200063876
Облікова картка Яковлівка (Роздільнянський район) 
Основні дані
Засноване 1824 (200 років)
Перша згадка 1824
Населення 994 (01.01.2018)[1]
Площа 2,403 км²
Густота населення 370,37 осіб/км²
Поштовий індекс 67412
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°51′44″ пн. ш. 29°57′27″ сх. д. / 46.86222° пн. ш. 29.95750° сх. д. / 46.86222; 29.95750
Середня висота
над рівнем моря
14 м
Водойми р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Яковлівка. Карта розташування: Україна
Яковлівка
Яковлівка
Яковлівка. Карта розташування: Одеська область
Яковлівка
Яковлівка
Мапа
Мапа

CMNS: Яковлівка у Вікісховищі

Історія

ред.

Село засноване у 1824 році кріпаками.

В 1859 році у власницькому селищі Кармазіна (Яковлівка) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, в яких мешкало 57 чоловік і 49 жінок[3].

В 1887 році у селищі Яковлівка Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 101 чоловік та 94 жінки[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Яковлівка 2-го стану були польові землеволодіння (11 десятин, 1200 сажнів) Бессарабчука Тимофія (Фоми) Філоновича (Филимоновича) (папушойський поміщик)[5], а також (3056 десятин, 1200 сажнів) Жуковського Володимира Миколайовича (поручник)[6].

В 1896 році у селищі Яковлівка (Кармазіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 44 двора, в яких мешкало 256 людей (136 чоловік і 120 жінок)[7].

На 1 січня 1906 року в селищі Яковлівка (Кармазіна) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на лівій стороні Кучургану, було товариство наділених колишніх поміщицьких селян, товариство селян (Чорний, Кобець, Таранюки, Мащуки та ін.) й десятинники на землях останніх; проживали малороси; сільський староста й писар; земська школа (навчалось 35 хлопців та 20 дівчат[8]) та при ній земська сільська бібліотека; існували колодязі; 60 дворів, в яких мешкало 317 людей (158 чоловіків і 159 жінок)[9].

У 1916 році в селищі Яковлівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 243 людини (89 чоловік і 154 жінок). На хуторі Яковлівка мешкало 18 людей (8 чоловік і 10 жінок)[10].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Яковлівка (Кармазіна, Карамазіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 69 домогосподарств. Для 54 домогосподарів рідною мовою була українська, 13 — німецька, 2 — російська. В селищі 334 людини наявного населення (150 чоловіків і 184 жінок). Родина домогосподаря: 143 чоловіків та 166 жінок (родичів: 6 і 17; наймані працівники і прислуга: 1 і 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 8 чоловіків, на заробітках — 1 жінка[11].

01.02.1945 року до складу населеного пункту увійшло село Шаци.[12][13]

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Мар'янівської сільської Ради.[13]

16 травня 1964 р. до складу Яковлівки увійшло колишнє село Мар'янівка.[14][15][16]

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу «40 років Жовтня»[16].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 799 осіб, з яких 361 чоловік та 438 жінок.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 887 осіб.[18]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]

Мова Відсоток
українська 90,79 %
російська 7,64 %
болгарська 0,90 %
молдовська 0,56 %

Відомі люди

ред.
  • Парова, Лідія Андріївна (1915—після 1991) — вчителька, Відмінник народної освіти УРСР; єдина людина, яка навчала в одному навчальному закладі середньої освіти двох космонавтів: Г.Т. Добровльського та Г.С. Шоніна. В 1941—1942 роках працювала в місцевій школі[20].
  • Чорний Іван Іванович (1925—2008) — радянський і український художник, живописець, лауреат різних премій і нагород.

Примітки

ред.
  1. Паспорт Яковлівської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  2. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 207. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
  3. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 145.(рос.)
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 29.(рос.)
  6. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 44.(рос.)
  7. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 385.(рос.)
  8. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646.(рос.)
  9. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 159.(рос.)
  10. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 321.(рос.)
  11. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  13. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 957, 1033, 1037.
  14. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 26 — с. 371.
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 418.
  16. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 89, 113.
  17. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  18. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  20. Лідія Андріївна Парова – вчитель двох одеських космонавтів, сайт Одеситка, 18.09.2023]