Відкрити головне меню

Степанівка (Роздільнянський район)

село в Роздільнянському районі Одеської області

Степа́нівка (у минулому — Грінбергова, Штурпельци, Адольфсталь) — село в Україні, в Роздільнянському районі Одеської області. Розташоване на березі річки Кучурган на автошляху Р33 Вінниця — Кучурган. Населення становить 1844 особи.

село Степанівка
Stepanivka rozd gerb.png
Герб
Stepanivka 1.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський
Рада/громада Степанівська сільська рада
Код КОАТУУ 5123985401
Облікова картка Степанівка 
Основні дані
Засноване 1896 (123 роки)
Населення 1844 (01.01.2019)[1]
Площа 1,97 км²
Густота населення 873,1 осіб/км²
Поштовий індекс 67430
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°47′37″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.79361° пн. ш. 29.98694° сх. д. / 46.79361; 29.98694Координати: 46°47′37″ пн. ш. 29°59′13″ сх. д. / 46.79361° пн. ш. 29.98694° сх. д. / 46.79361; 29.98694
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Степанівка, вул. Дружби, 27; тел. 2-53-31
Карта
Степанівка. Карта розташування: Україна
Степанівка
Степанівка
Степанівка. Карта розташування: Одеська область
Степанівка
Степанівка
Мапа

Степанівка у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Степанівка 1-го стану були землеволодіння (692 десятини, 175 сажнів) поселенців сіл Зельц, Кандель, Страсбург, Мангейм, Ельзас, Баден (Одеський повіт)[2].

На 1896 рік в селищі Степанівка (Грінбергова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 64 двора, в яких мешкало 382 людини (181 чоловік і 201 жінка). В населеному пункті була лавка[3].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Степанівка (Штурпельця, Грінбергерове) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 139 домогосподарств. Для 129 домогосподарів рідною мовою була німецька, 7 — українська, 2 — болгарська, 1 — не вказали. В селищі 595 людей наявного населення (298 чоловіків і 297 жінок). Родина домогосподаря: 282 чоловіків та 271 жінка (родичів: 11 і 22; наймані працівники і прислуга: 5 і 3; мешканці та інші: 1 жінка). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 8 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 6 чоловіків, на заробітках — 1 чоловік[4].

В 1924-1940 рр. Степанівка, а також села Олександрівка та Миролюбівка (пізніше увійшли до складу першого), входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.

В березні 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Степанівки було депортовано до Вартегау[5].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Степанівської сільської Ради, до якої входили: с. Павлівка, с. Степанівка, с-ще Івано-Миколаївка, х. Труд-Гребеник[6].

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської Ради[7]. У селі знаходився господарський центр радгоспу імені Котовського[7].

12 вересня 1967 року до складу Степанівки увійшли колишні села Бузинівка (до 16.05.1964 — Івано-бузинівка[8][9][10]) та Милолюбівка (в минулому — Миролюбівка[11][12]).[13]

СьогоденняРедагувати

У Степанівці розташовуються другі за значимістю виробничі потужності Одеського консервного заводу дитячого харчування.

Також в Степанівці розташована середня загальноосвітня школа I—III ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, дитячий садочок, супермаркети.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1790 осіб, з яких 803 чоловіки та 987 жінок.[14]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1719 осіб.[15]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[16]

Мова Відсоток
українська 63,78 %
російська 34,19 %
молдовська 1,45 %
болгарська 0,12 %
вірменська 0,12 %
гагаузька 0,12 %
білоруська 0,06 %
румунська 0,06 %

ПриміткиРедагувати

  1. Паспорт Степанівської сільської ради
  2. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 16
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 385.
  4. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.
  5. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 471 с.
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  7. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 30–31, 113.
  8. Карта Одесского округа Одесской губернии 1923 года (рос.)
  9. Прадідівська слава. Бузинівка
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 191, 273.
  11. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941 (рос.)
  12. Прадідівська слава. Милолюбівка
  13. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — С. 82, 87.
  14. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  15. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  16. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати