Відкрити головне меню

Роздільна І — дільнична залізнична станція Одеської залізниці. Розташована на дільниці Подільськ — Одеса між станціями Роздільна-Сортувальна (5 км) та Єреміївка (20 км). Розташована в місті Роздільна Одеської області.

Роздільна І
Подільськ — Одеса
Одеська дирекція
Одеська залізниця

станція
Rozdilna Railway Station (View from the city N 2).JPG
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, Привокзальна площа, 1
Координати 46°51′01″ пн. ш. 30°04′25″ сх. д. / 46.850440000027774090° пн. ш. 30.07387000002777810° сх. д. / 46.850440000027774090; 30.07387000002777810Координати: 46°51′01″ пн. ш. 30°04′25″ сх. д. / 46.850440000027774090° пн. ш. 30.07387000002777810° сх. д. / 46.850440000027774090; 30.07387000002777810
Структура
Лінія(ї) Подільськ — Одеса
Структура Одеська дирекція залізничних перевезень
Платформ 2
Тип платформ берегова, острівна
Колій 8
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні Прийом та відправка вантажів, прийом та видача вантажів підприємств
Історія
Відкрито 1865 (154 роки)
Електрифіковано 1984 (35 років)
Колишні назви Роздільна
Будівля
Архітектор Віталій Куць, В. Олейник, М. Бахарева
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Одеська залізниця
Оператор Одеська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 405607
Код Експрес-3 2208460
Мапа
Роздільна І на Вікісховищі


Від станції відгалужується гілка до станції Кучурган довжиною 11 км.

На станції розташований лінійний відділ УМВС України на Одеській залізниці[1].

Назва станціїРедагувати

За однією з версій станція отримала таку назву у зв'язку з тим, що тут залізнична магістраль розділяється на Одесу і Тирасполь.

Згідно з іншою версією біля залізничної станції було озеро, яке в посушливі роки пересихало і утворювалося два басейни розділених лінією суші. На цьому місці була побудована водокачка, яка давала воду для паровозів[2].

Станція Роздільна I так почала називатись з 1958 року, коли виникла станція Роздільна II. Станція Роздільна II функціонувала до кінця 1990-х років XX століття, на ній здійснювали зупинки приміські поїзди. Вона була розташована між станціями Роздільна I та Роздільна-Сортувальна. Станційна будівля з назвою станції збереглась, зараз вона стала приватним будинком.

ІсторіяРедагувати

Грабарні роботи на території сучасної станції почались ще у 1863 році, а відкриття відбулось 1865 року при прокладанні залізниці Одеса — Балта, а через 2 роки після відкриття станції була побудована лінія Одеса — Тирасполь і станція стала вузловою. На цьому місці залізничники заснували населений пункт з 20 дворів (179 чоловік). Вони працювали по 15-16 годин на добу, а заробляли пересічно по 25-30 копійок на день.

У загальнонаціональному страйку 1903 року на півдні України брали участь і роздільнянські залізничники. Вони висували такі вимоги: збільшити розцінки за щоденну роботу, оплачувати працю у святкові дні у полуторному розмірі, двічі на місяць видавати зарплату тощо. 22 жовтня 1905 року місцевими залізничниками був припинений рух поїздів між Одесою і Бірзулою. Трохи згодом, 17 листопада службовці та робітники Роздільної створили профспілку, а разом з нею з'явились нові вимоги. Після придушення страйку почались репресивні дії з боку влади: 19 грудня 1905 року було оголошено про заборону профспілок, створені «чорні дошки», куди потрапляли не згодні з керівництвом службовці та робітники (їм занижували заробітню платню, звільняли з роботи).

У 1906 році на станції Роздільна Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії існувало залізничне 2-х класне міністерське училище, в якому навчалось 93 хлопця та 74 дівчини[3].

1906 року Роздільна стала станцією першого класу Південно-Західної залізниці. 1907 року розпочало свою роботу оборотне локомотивне депо, де залізничники робили потоковий ремонт та заправку паровозів для зворотнього рейсу. З паровозного та вагонного відділення складалась залізнична майстерня, де ремонтували рухомий склад та виготовляли запчастини. Саме в цей час на цьому вузлі працювало приблизно 300 робітників і службовців (переважно машиністи, стрілочники тощо). В селищі біля станції із 189 дворів мешкало 117 залізничників.

Впродовж 19131914 років станція була центром 3-ої ділянки земства, яке очолював Ілля Ілліч Безнощенко. Місцева Свято-Миколаївська церква, яку очолював священик Іпполіт Романович, відносилась до Катаржинської благочинної округи[4][5].

1916 року на станції Роздільна Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 822 людини (394 чоловіків і 428 жінок)[6].

Станом на 28 серпня 1920 року на станції Роздільна Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 527 домогосподарств. Для 283 домогосподарів рідною мовою була російська, 185 — українська, 11 — польська, 8 — німецька, 7 — єврейська, 6 — білоруська, 6 — болгарська, 2 — молдовська, 12 — інші, 7 — не вказали. На станції 2305 людей наявного населення (1134 чоловіка і 1171 жінка). Родина домогосподаря: 1008 чоловіків та 1023 жінок (родичів: 57 і 87; наймані працівники і прислуга: 4 і 9; мешканці та інші: 65 і 52 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 38 чоловіків, військовополонені і безвісти зниклі — 13 чоловіків і 2 жінок, на заробітках — 1 жінка[7].

15-19 грудня 1921 року працівники станції брали участь у масштабному страйку залізничників, який охопив південь України[8].

Електрифіковано станцію у складі дільниці Вигода — Роздільна 1984 року. 6 грудня 1984 року вперше на станцію прибув електропоїзд з Одеси[9]. 1990 року було продовжено електрифікацію лінії на Подільськ, а 1992 року — лінію до Кучургана[10].

18 листопада 2003 року у Роздільній був введений в експлуатацію новий залізничний вокзал. Будівля старого вокзалу була повністю розібрана (на той час їй було 110 років). Новий залізничний вокзал будували трохи далі (південніше) від місця розташування старого. Так, у нову споруду була вбудована стара пожежна башта (північна частина будівлі, на ній розташовані годинники з обох боків). Новий роздільнянський вокзал став другим в Україні після Київського вокзалу, який повністю відповідає європейським нормам і стандартам[11][12]. Посприяв будівництву нового вокзалу на той час міністр транспорту України Георгій Кірпа.

У 2013 році пасажирський вокзал станції Роздільна відзначив 10-річчя введення в експлуатацію[13].

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції Роздільна І зупиняються потяги далекого та приміського сполучення. В середньому через станцію Роздільна І курсують близько 36 потягів далекого прямування, 47 транзитних і 5 приміських потягів (в тому числі дизель-потягів), які починають або закінчують свій маршрут у цьому населенному пункті. Найбільше потягів прибуває вранці. Середній час стоянки на станції становить 1 хвилину. Деякі потяги, що проходять по станції Роздільна курсують не кожен день (мають особливий графік руху)[14].

ДжерелаРедагувати

  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7

ПриміткиРедагувати

  1. ЛВ на ст. Роздільна УМВС України на Одеській залізниці
  2. М. П. Янко Топонімічний словник України. К.: «Знання», 1998. — С. 301–302.
  3. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 658
  4. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1913. — С. 443
  5. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 413.
  6. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320.
  7. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.
  8. Реабілітовані історією. Одеська область: Книга перша. — Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2010. — С. 37
  9. Історичний календар: цей день в історії (6 Грудня) / Інститут історії України НАН України
  10. Станція Роздільна І на сайті tokatema (рос.)
  11. Раздельная — райцентр Одесской области, крупная железнодорожная станция на юге Украины
  12. Cities-80. Раздельная. Часть 1. Супервокзал страны № 2
  13. Пасажирський вокзал станції Роздільна відзначив 10-річчя введення в експлуатацію. Архів оригіналу за 10 серпень 2014. Процитовано 7 серпень 2014. 
  14. Розклад руху потягів далекого та приміського сполучення на сайті poezdato.net

ПосиланняРедагувати