Вапня́рка — вузлова, сортувальна залізнична станція 1-го класу Одеської дирекції Одеської залізниці на перетині ліній Одеса —Рудниця — Вапнярка —Жмеринка та Христинівка — Вапнярка[1]. Розташована в однойменному селищі міського типу Тульчинського району Вінницької області.

Станція Вапнярка

Рудниця — Вапнярка
Христинівка — Вапнярка
Одеська залізниця
Одеська дирекція
смт Вапнярка

Vapnyarka Railway Station 1.jpg
48°32′01″ пн. ш. 28°44′41″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 28.74472° сх. д. / 48.53361; 28.74472Координати: 48°32′01″ пн. ш. 28°44′41″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 28.74472° сх. д. / 48.53361; 28.74472
Дата відкриття 26 травня
Рік відкриття 1870 (152 роки)
Тип вузлова, сортувальна
Колій 12
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Код станції 408504 ?
Код «Експрес-3» 2208430 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Вапнярка. Карта розташування: Вінницька область
Вапнярка
Вапнярка
Вапнярка на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 26 травня 1870 року з початком руху поїздів новозбудованої залізниці Жмеринка — Балта. Назву станція та селище дістали від сусіднього села Вапнярки, що розташоване за 14 км.

У лютому 1899 року прокладена залізнична лінія від Вапнярки до Христинівки, станція Вапнярка стала вузловою. Невдовзі тут побудували паровозне депо, в якому працювало 270 чоловік. Згодом добудували вузькоколійку на Ямпіль.

Вузькоколійну ділянку на Ямпіль (до станції Добрянка) — розібрано у 1990-ті роки, плани її перешиття розбилися об економічну кризу.

У середині ХХ століття існував вельми цікавий маршрут поїзда Вапнярка — Ташкент.

26 липня 2019 року об 11:30 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки «Героям Вапнярського бою» на фасаді вокзалу станції Вапнярка. Саме в цей день, рівно 100 років виповнилося боям за Вапнярку, які також відомі як Вапнярська визвольна операція Армії УНР[2][3].

Пасажирське далеке сполученняРедагувати

На станції зупиняється більшість пасажирських потягів (станом на 2021 р.):

  • до Одеси, Львова, Києва, Ковеля, Чернівців, Ужгорода, Херсона, Москви, Мінська, Барановичів, Ізмаїла тощо;
  • одна щоденна і одна літня пара швидкісних поїздів «Інтерсіті+» за маршрутом Одеса — Київ. Час в дорозі до Києва та Одеси — всього три години з хвилинами;
  • один поїзд далекого сполучення "Львів — Черкаси" їде по малодіяльному відгалуженню "Вапнярка-Ладижин-Христинівка-Шевченко-Черкаси".

Приміські поїздиРедагувати

  • 4 рази на день — електропоїзди на Жмеринку, майже всі з яких гарно узгоджені по Жмеринці на Козятин (через Вінницю). Найчастіше в Жмеринці навіть не потрібно виходити, лише міняється маршрутна табличка і поїзд стоїть 10-20 хв. Також по Жмеринці є можливість пересісти далі на електропоїзди до Хмельницького, Могилева-Подільського і Києва. (Перелік зупинок див. на схемі лінії).
  • 4 рази на день — електропоїзди до Одеси через станції Крижопіль, Рудниця, Кодима, Подільськ, Роздільна. На станції Подільськ можна пересісти на приміські потяги до Балти, Первомайська і Помічної.
  • раз на день курсує дизель-поїзд до Умані, проходячи через Демківку, Кирнасівку, Ладижин, Зятківці, Христинівку.
  • З 1 червня 2021 р. запущено електропоїзд Козятин-Вінниця-Жмеринка —Вапнярка-Кодима (формально це три поїзда, але по факту йде без пересадок і без довгих стоянок. Відправлення на Вінницю о 3.53.

Продаж автобусних квитківРедагувати

За даними Укрзалізниці, з 22 лютого 2018 року на вокзалі станції Вапнярка працюють залізничні каси, де можна придбати квитки на автобусні рейси внутрішнього та міжнародного сполучення[4].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. На Вінниччині влаштують реконструкцію бою за Вапнярку [Архівовано 27 липня 2019 у Wayback Machine.] // vezha.vn.ua, 2019-07-24
  3. Українське військо здолало більшовиків у Вапнярці: як відбулась реконструкція бою сторічної давнини (фото)[недоступне посилання з грудня 2021] // vezha.vn.ua, 2019-07-29
  4. На залізничних вокзалах Подільськ та Вапнярка з'явилася нова послуга для пасажирів. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати