Вікіпедія

Одеса-Головна

головна залізнична станція Одеської залізниці

Оде́са-Головна́ — тупикова пасажирська позакласна залізнична станція, головна станція Одеської залізниці. Розташована на тупиковій гілці від станції Одеса-Застава I (9 км). Розташована у місті Одеса.

Станція Одеса-Головна

Роздільна I — Одеса
Колосівка — Одеса
Одеса — Білгород-Дністровський
Одеська залізниця
Одеська дирекція
65012, м. Одеса

Вокзал станції Одеса-Головна
Вокзал станції Одеса-Головна
Вокзал станції Одеса-Головна
46°27′50″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.46389° пн. ш. 30.74056° сх. д. / 46.46389; 30.74056
Рік відкриття 1865 (160 років)
Тип пасажирська
Колій 9+3 допоміжні
Платформ 6
Тип платформ(и) 2 бічні та 4 острівні
Форма платформи 1,2,3 вигнуті,4,5,6 прямі
Архітектори вокзалу Л. М. Чупрін
Вулиця Привокзальна площа, 2
Переходи на станції Середньофонтанської вулиці та Старосінної площі
Пересадка на трамваї №  5, 7, 10, 11, 13, 27, 28
тролейбуси №  7, 8, 10
автобуси № 25, 115, 117, 120, 121, 124, 127, 129, 145, 148, 149, 150, 171, 175, 185, 190, 198, 201, 208, 210, 214, 220А, 221, 237, 241, 1511
Відстань до Києва, км 655
Відстань до Львова, км 748
Відстань до Ізмаїлу, км 287
Відстань до Миколаєва, км 233
Тарифна зона 1
Код станції 400216 ?
Код «Експрес-3» 2208001 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Таксі Ресторан Автостоянка Кафе Таксофон Доступ для осіб з інвалідністю
Мапа
Одеса-Головна. Карта розташування: Одеська область
Одеса-Головна
Одеса-Головна
Одеса-Головна на Вікісховищі

Історія

ред.
Докладніше: Одеський залізничний вокзал

Станція відкрита 1865 року. Вокзал станції Одеса-Головна, збудований 1880 року, є пам'яткою архітектури місцевого значення.[1]

15 січня 1863 року було ухвалено рішення про будівництво за державні кошти та затверджено статут Одесько-Балтської залізниці, яка б сполучила портове місто на Чорному морі з центральними районами України. Паралельно з початком будівництва колійних споруд у районі Кінної площі було розпочато будівництво вокзалу, локомотивного сараю та майстерень. Для управління роботами був направлений барон Унгерн-Штернберг, а загальне керівництво доручено губернаторові краю — генерал-ад'ютанту Паулю Деметріусу Коцебі. Історично так склалося, що головною станцією Одеси спочатку була станція Одеса-Товарна. Пасажирські поїзди прибували саме на цю станцію.

4 травня 1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці, потім почалося будівництво лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшов наказ про продовження будівництва Одесько-Балтської лінії через Кременчук до Харкова.

Оскільки всі поїзди прибували на станцію Одеса-Товарна, то до центра міста був організований «трансфер» — спеціальний поїзд до невеликого павільйону на Куликовому полі. Аналогічний пасажирський павільйон працював у порту, біля Бульварних сходів — саме звідти 3 листопада 1865 року вирушив перший поїзд з Одеси до Паркан (село та пристань на Дністрі поруч з Тирасполем).

У 1867 році відкрита лінія, яка прокладена через Пересип до соляного промислу Новосельського, а у 1872 році, за пропозицією директора РОПіТа адмірала А. М. Чіхарева, прокладена відгалужена лінія до міських купалень на Куяльницькому лимані.

Залізничного вокзалу на той час ще не було, і пасажирів з міста доставляли до станції Товарна спеціальним поїздом. Оскільки старий вокзал вже не відповідав потребам міста і знаходився у незручному для пасажирів місці, з дозволу імператора Олександра II було ухвалено рішення про будівництво нового вокзального комплексу. Лише влітку 1880 року Товариство Південно-Західних залізниць заклало будівлю залізничного вокзалу. Вокзал був відкритий у 1883 році. Проєкт будівлі здійснив петербурзький зодчий Віктор Шретер, а будівництво відбувалося під керівництвом архітектора Олександра Бернардацці, який з 1856 по 1858 рік виконував обов'язки міського архітектора.

Раніше вокзал розташовувався на старій межі Порто-франко і закінчував перспективною Італійською вулицею (з 25 червня 1880 по 26 липня 2024 роки — вулиця Пушкінська). Будівля була споруджена в неокласичному стилі з популярними на той час ренесансно-бароковими елементами, за «тупиковою» схемою розташування. Від Італійської вулиці були входи для пасажирів 1-го та 2-го класів, а 3-й клас мав вхід з боку Старосінної площі. На площу виходили три арки головного фасаду в обрамленні колон[2].

У 1944 році, в ході Другої світової війни, будівля вокзалу була підірвана в останні дні окупації Одеси. Згодом було ухвалено рішення про відбудову нового вокзалу на місці зруйнованого.

  • Вокзал станції Одеса-Головна
  •  
  •  
  •  
  •  

Новий вокзал був побудований в короткі терміни — з листопада 1950 по липень 1952 року за проєктом архітектора Леоніда Чуприна. 12 липня 1952 року вокзал введений в експлуатацію. Нова будівля повторює в цілому старий вокзал. У 1963—1973 роках господарство вокзалу переведене на електричну тягу. У 1983 році проведена централізація стрілок у технічному парку.

У 1972 році станція електрифікована змінним струмом (~25кВ)[3].

Вокзал

ред.
 
Вокзал станції Одеса-Головна
 
Привокзальна площа

По розташуванню — вокзал тупикового типу та належить до категорії позакласних вокзалів. Вокзал має у своєму складі будівлю вокзального комплексу, комплекс технологічних приміщень багажного відділення, комплекс приміщень господарського призначення, 6 пасажирських платформ, 1 багажну платформу та платформу — накопичувач.

Для обслуговування пасажирів на вокзалі функціонують 33 квиткові каси, у т. ч. 17 змішаних кас (попереднього та добового продажу), 8 кас сервісного центру, 8 кас продажу квитків у приміському сполученні. Квиткові каси забезпечують оформлення проїзних документів у далекому, міжнародному та приміському сполученнях. Для зручності обслуговування населення міста поза межами вокзального комплексу розташовані 2 квиткові каси за адресою: вул. Заболотного, 12[4].

У 2018 році вокзал станції Одеса-Головна увійшов у топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 5,5 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 2,8 млн пас./висадка — 2,7 млн пас.)[5].

У лютому 2019 році начальник залізничного вокзалу Олег Сироту був затриманий за вимагання грошей у підприємців[6].

9 грудня 2021 року на залізничному вокзалі в Одесі розпочав роботу Туристично-інформаційний центр у рамках спільного проєкту ГС «Visit Ukraine» та Державного агентства розвитку туризму. Відтепер туристи та гості міста легше й оперативніше отримуватимуть довідкову інформацію та консультації щодо перебування в Одесі[7].

20 червня 2025 року, внаслідок нічної масованої атаки дронів з боки російських окупантів, пошкоджено інфраструктуру залізничного вокзалу Одеси. Пошкоджень зазнали контактна мережа та рейко-шпальна решітка[8][9].

Пасажирське сполучення

ред.
Далеке сполучення:

До/від станції Одеса-Головна курсують пасажирські поїзди далекого сполучення:

Рух поїздів по станції Одеса-Головна
№ Маршрут сполучення Періодичність курсування
7/8
«Пальміра» 		Одеса — Харків Через день
11/12
«Західний експрес» 		Одеса — Львів Щоденно
25/26
«Біла акація» 		Одеса — Ясіня Курсує у складі двогрупного поїзда № 25/26—135/136
35/36 Одеса — Перемишль Щоденно
37/38
«Хаджибей» 		Одеса — Мукачево / Ужгород Щоденно. Призначений з 12.12.2021
51/52 Одеса — Запоріжжя Через день
53/54
«Скіфія» 		Одеса — Дніпро Через день
59/60
«Чайка» 		Одеса — Харків Через день
77/78
«Голубі озера» 		Одеса — Ковель Через день
91/92 Одеса — Краматорськ Курсує у складі двогрупного поїзда № 59/60—91/92 Одеса — Харків, Краматорськ
105
«Чорноморець» 		Одеса — Київ Щоденно
135/136
«Біла акація» 		Одеса — Чернівці Курсує у складі двогрупного поїзда № 135/136—25/26
147/148
«Хаджибей» 		Одеса — Київ Щоденно
167/168 Одеса — Львів За вказівкою
763/764
«Інтерсіті+» 		Одеса — Київ Курсує за особливим графіком
765/766
«Інтерсіті+» 		Одеса — Київ Сезонного призначення
Скасовані поїзди
191/192 Одеса — Краматорськ Курсував у складі двогрупного поїзда №92/91-192/191 Одеса — Харків, Краматорськ
203/204 Одеса — Чернігів За вказівкою
213/214 Суми — Одеса За вказівкою
223/224 Одеса — Київ За вказівкою
235/236
«Чорномор» 		Одеса — Чернівці Курсував у складі двогрупного поїзда № 26/25—236/235 Одеса — Рахів, Чернівці
237/238 Одеса — Чернівці За вказівкою
241/242 Одеса — Дніпро За вказівкою
251/252 Одеса — Дніпро / Харків За вказівкою
257/258 Одеса — Львів За вказівкою
271/272 Одеса — Харків За вказівкою
291/294 Одеса — Ковель За вказівкою
317/318
«Таврія» 		Запоріжжя — Одеса Скасований з 25.10.2020
641/642 Кишинів — Одеса Призначався з 28.08.2021, з скасований 24.02.2022
802/801
804/803
«Дунайський експрес» 		Одеса — Ізмаїл Призначався з 20.11.2021, скасований з 26.04.2022 через руйнування підйомного мосту в Затоці російськими окупантами

З 30 березня 2018 року до Одеси призначений модернізований дизель-поїзд Д1М зі столиці Молдови. Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години[10][11].

  •  
    Станція на початку XX століття
  •  
    Вигляд з перону
  •  
    ЕР9Е-657
  • ЧС8-006 з пасажирським поїздом
  •  
    Платформи станції (2024)
  •  
    Інформаційний вказівник
  •  
    Поїзди на станції Одеса-Головна

28 серпня 2021 року з Одеси відправився пасажирський поїзд в Кишинів. Це єдиний міжнародний пасажирський поїзд на залізничному вокзалі Одеси. Він не курсував з березня 2020 року, коли його рух було призупинено через коронавірусну хворобу COVID-19. Поїзд повністю сформований з рухомого складу «Укрзалізниці» — це 4 пасажирських вагони локомотивної тяги з сидячими місцями. На електрифікованій ділянці від Одеси до прикордонної станції Кучурган поїзд веде електровоз серії ВЛ40 — це перероблена в самостійний локомотив секція двохсекційного електровоза серії ВЛ80. А від Кучургана до Кишинева по неелектрифікованій ділянці залізниці поїзд веде магістральний пасажирський тепловоз серії ТЕП70. Один такий тепловоз, ТЕП70-0057 спеціально для цього переведений з Південної залізниці на Одеську залізницю. Це перший випадок постійної роботи тепловозів цього типу на території Молдови[12].

20 листопада 2021 року запущена нова модель приміських перевезень. Завдяки спільним зусиллям Укрзалізниці, Одеської обласної державної адміністрації та обласної ради на маршрут Одеса — Ізмаїл був призначений регіональний поїзд «Дунайський експрес», який став стартом потужного розвитку системи приміських перевезень європейського зразка в Україні. На зазначеному маршруті почав курсувати сучасний дизель-поїзд виробництва Крюківського вагонобудівного заводу ДПКр-3. Час в дорозі поїзда № 7002/7001 Одеса — Ізмаїл складав близько 4,5 годин. На маршруті руху здійснював зупинки на такиї проміжних станціях, як Білгород-Дністровський, Кулевча, Сарата, Арциз, Главані, Дзинілор та Котлабух. Поїзд сформований з трьох вагонів на 170 місць та має сучасні елементи інтер'єру та екстер'єру й пристосований для перевезення маломобільних верств населення[13][14].

Вагони-автомобілевози курсують у складі наступних поїздів:[15]

З 3 грудня 2021 року був змінений розклад руху поїзда «Дунайський експрес», в результаті чого була скасована зупинка на станції Котлабух при прямуванні з Ізмаїла о 06:00 та прибуття до Одеси о 10:12. Відправлення з Одеси — о 18:26 та прибуття до Ізмаїл — о 22:36, час в дорозі скоротився на 30 хвилин і складає — 4 год. 12 хв.

Маршрути поїздів, що курсують з вагонами-автомобілевозами
№ Маршрут сполучення
7/8
«Пальміра» 		Одеса — Харків
11/12
«Західний експрес» 		Одеса — Львів
53/54
«Скіфія» 		Одеса — Дніпро
Приміське сполучення

Приміські поїзди з Одеси-Головної прямують до станцій Вапнярка, Балта, Роздільна I, Кароліна-Бугаз, Колосівка, Помічна.

З 27 квітня 2022 року, через руйнування підйомного мосту в Затоці через Дністровський лиман внаслідок ракетного удару російськими окупантами приміським електропоїздам, замість кінцевої станції Білгород-Дністровський, обмежений рух до станції Кароліна-Бугаз. Рух приміських електропоїздів на дільниці Кароліна-Бугаз — Білгород-Дністровський тимчасово припинений[16].

15 травня 2023 року зі щоденною періодичністю курсування був призначений регіональний поїзд сполученням Одеса — Вінниця[17]. Проте, майже через півроку та через зменшення експлуатаційних витрат та зниження пасажиропотоку на маршруті з 2 грудня 2023 року скасований регіональний поїзд № 802 сполученням Одеса — Вінниця, а з 3 грудня 2023 року — поїзд № 801 сполученням Вінниця — Одеса. У листопаді 2023 року кількість рейсів поїзда була скорочена до 4-х на тиждень.

Галерея

ред.
  •  
    Панорама вокзалу
  •  
    Панорама вокзалу
  •  
    Кишинів — Одеса
  •  
    Локомотиви
  •  
    Флагманський поїзд «Чорноморець»
  •  
    Будівля залізничного вокзалу
  •  
    Панорама

Примітки

ред.
  1. ↑ Рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 230 від 20.04.1982 (21)
  2. ↑ Як змінювався Одеський залізничний вокзал від імператора Олександра II до СРСР (фото). 048.ua. 8 червня 2021.
  3. ↑ Історія електрифікації залізниць (1972—1975) (рос.).
  4. ↑ Вокзал станції Одеса-Головна на офіційному вебсайті АТ «Укрзалізниця». Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  5. ↑ Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році. Економічна правда. 1 березня 2019.
  6. ↑ В Одессе задержали начальника железнодорожного вокзала — бывшего подчиненного Гурвица и Костусева. Думская. 7 лютого 2019. Процитовано 2 травня 2019. (рос.)
  7. ↑ В Одесі на залізничному вокзалі розпочав роботу Туристично-інформаційний центр «Visit Ukraine». 9 грудня 2024. [Архівовано 2021-12-12 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Вночі ворог знову атакував Одесу безпілотниками (фото, відео). Офіційний сайт міста Одеса. 20 червня 2025.
  9. ↑ Масштабна атака дронів уночі пошкодила залізничний вокзал Одеси. ua.news. 20 червня 2025.
  10. ↑ Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години.
  11. ↑ Фото-звіт про поїзд Д1М сполученням Кишинів — Одеса (2018-03-30).
  12. ↑ Поїзд Одеса — Кишинів запустили з рухомим складом Укрзалізниці. Пасажирський транспорт. 29 серпня 2021. (рос.)
  13. ↑ Укрзалізниця запустила новий поїзд на маршруті Ізмаїл — Одеса. Укрзалізниця. 20 листопада 2021. [Архівовано 2021-11-21 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Як курсує «Дунайський експрес» (фото, відео). Пасажирський транспорт. 20 листопада 2021. (рос.)
  15. ↑ Послуги вагона-автомобілевоза. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 17 червня 2018.
  16. ↑ Укрзалізниця обмежила маршрут електричок на напрямку Одеса — Білгород-Дністровський. ukrinform.ua. Процитовано 27 квітня 2022.
  17. ↑ «Укрзалізниця» призначила регіональний поїзд Одеса — Вінниця з 15 травня 2023 року. Suspilne.media. 3 травня 2023.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одеса-Головна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одеса-Головна&oldid=45512940