Дніпрó-Головни́й (до 29 червня 2017 року — Дніпропетрóвськ[2]) — пасажирська позакласна станція, головна залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці, центральний залізничний вокзал міста Дніпро.

Дніпро-Головний
Дніпровська дирекція
Придніпровська залізниця

залізничний вокзал, central station, залізнична станція
Dnipropetrovs'k Petrovs'kogo Ploscha Zaliznodorozhniy Vokzal 02 (YDS 5514).jpg
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Дніпро, Вокзальна площа, 11
Координати 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д. / 48.47722222224977173; 35.01500000002777568Координати: 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д. / 48.47722222224977173; 35.01500000002777568
Структура
Структура Дніпровська дирекція залізничних перевезень
Платформ 6
Тип платформ 1 висока берегова, 5 острівних
Колій 12
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Метро «Вокзальна»
Автобус Таксі Ресторан Автостоянка Доступ для осіб з інвалідністю Ескалатор Аптека Кафе Таксофон
Історія
Відкрито 1884 (136 років)
Перебудовано 1951
Електрифіковано 1959 (=3 кВ)
Колишні назви Катеринослав (до 20 липня 1926),
Дніпропетровськ (до 29 червня 2017)
Будівля
Архітектор Душкін О. М.
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Укрзалізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 451100
Код Експрес-3 2210700
Тарифна зона 0
Пасажиропотік 16 млн 577 тис. пасажирів (2016)[1]
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I 126 км
Київ 532 км
Харків 296 км
Львів 1091 км
Одеса 631 км
Мапа
Дніпро-Головний на Вікісховищі

За даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції Дніпро-Головний щорічно обслуговує 1,2 млн пасажирів, загальна його площа становить 9802 м²[3].

ІсторіяРедагувати

Сучасна станція відкрита 1884 року під назвою Катеринослав. Попередня станція Катеринослав існувала на лівому березі річки Дніпро ще з 1873 року, яка відносилася тоді до Лозово-Севастопольської залізниці. Вона була єдиною, яка обслуговувала губернський центр і тому отримала від нього свою назву. Під час будівництва нової лінії Довгинцеве — Катеринослав на правому березі Дніпра було споруджено будівлю вокзалу та службові пристанційні споруди. Новоутворена станція отримала назву Катеринослав, а лівобережна була перейменована на станцію Нижньодніпровськ.

20 липня 1926 року Постановою Президії ЦВК СРСР місто і станцію Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ[4]

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу було зруйновано.

У 1951 році на тому ж місці за проєктом архітектора Олексія Душкіна зведено нову будівлю вокзалу в стилі сталінського ампіру. Сама споруда має довгасту прямокутну форму. Посередині розташований центральний вхід у внутрішні приміщення і до залізничних колій вокзалу. Він стилізований під арку, яка повністю покрита склом. З двох сторін арки виступають два пілона, які трохи вище самої будівлі. У них розташовані приміщення для службовців «Укрзалізниці». З обох боків від центрального входу розміщені симетричні праве і ліве крила вокзалу. Вони щільно обнесені величезними колонами, які вінчаються листяним декором у корінфському стилі, де розташовуються зали очікування, кафе, довідкове бюро, каси продажу проїзних документів на потяги, а також підземний пішохідний перехід. Будівля центрального залізничного вокзалу є основною, але не єдиною частиною архітектурної композиції Вокзальної площі. При виході з головного вокзалу, праворуч можна побачити житловий будинок, що гармонійно доповнює весь ансамбль площі. Навпроти нього розташований п'ятиповерховий будинок, який не має гострого кута, а поступово повертає на головний проспект міста. Навпроти самої будівлі вокзалу розташований семиповерховий будинок, двоярусна структура якого перегукується зі структурою головної залізничної станції[5].

У грудні 1959 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі ділянки П'ятихатки — Чаплине[6].

29 грудня 1995 року була відкрита станція метро «Вокзальна» в складі першої черги будівництва Центрально-Заводської лінії Дніпровського метрополітену. Наразі це кінцева станція лінії метрополітену, що має три виходи на Вокзальну площу. Станція названа так, оскільки розташована біля головного залізничного вокзалу Дніпра на Вокзальній площі. За квартал від станції розташований Центральний міжміський автовокзал і головне управління Дніпровського метрополітену. Тривалий час ведуться роботи з будівництва ділянки завдовжки 2,4 км від станції метро «Вокзальна», в ході якого заплановано відкриття ще трьох станцій: «Театральна», Центральна» та «Музейна». Відкриття ділянки заплановано з дедлайном до 2021 року[7][8].

З 28 жовтня 2018 року призначений потяг № 139/140 Лисичанськ — Дніпро замість потяга № 610/609 Лисичанськ — Харків. Завдяки подовженню маршруту потяга мешканці Луганської області та східних регіонів України мають можливість зручно подорожувати до великих обласних центрів Дніпра та Харкова, а звідти — до інших міст України[9].

У 2018 році вокзал станції Дніпро-Головний увійшов у топ-10 (5-те місце) найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 3,3 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 1,6 млн пас./висадка — 1,6 млн пас.)[10].

Від станції Дніпро-Головний щоденно курсує фірмовий пасажирський потяг «Дніпро». Коли від перону залізничного вокзалу відходить у столицю України фірмовий потяг «Дніпро», з репродукторів лунає традиційний марш «Прощання Слов'янки», а коли потяг повертається зі столиці — лунає «Пісня про Дніпро».

У жовтні 2019 року на вокзалі станції Дніпро-Головний відкрита зала очікування для військовослужбовців[11].

Послуга доставки ручної поклажіРедагувати

З 3 лютого 2020 року «Укрзалізницею» запроваджена в пілотному режимі нова послуга для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з потяга на станції Дніпро-Головний. Зокрема, пасажирам пропонується доставка ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресна — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послуга надається за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття потяга. До перевезення приймається ручна поклажа пасажира вагою до 36 кг включно[12].

Колійний розвитокРедагувати

Станція Дніпро-Головний має в наявності 6 платформ, з яких платформа № 1 висока, а платформи № 2—6 — низькі:

  • перша платформа (висока) — № 1 (для прийому потягів місцевого формвання);
  • друга платформа — колії № 2 та 3 (розрахована для приймання лише короткоскладових потягів до 15 вагонів такі, як потяги «Інтерсіті+», потяги далекого сполучення № 140/139 Дніпро — Лисичанськ та приміські потяги Дніпро — Красноград);
    • 4-та колія безплатформенна для пропуску вантажних потягів парного напрямку;
  • третя платформа (на 18 вагонів) — колії № 5 та 6;
  • четверта платформа (на 20 вагонів) — колії № 7 та 8 (саме ці дві платформи № 3 та 4, які можуть приймати транзитні та довгоскладові потяги далекого сполучення, та одночасно можуть приймати по 2 електропотяга до кожної колії);
  • п'ята платформа — колії № 9 та 10 (тільки прийому/відправлення приміських потягів. Платформа в стадії млявотривалої реконструкції по суті нормально не добудована з точки зору безпеки для пасажирів, обмежена кількість та якість виходів з/на неї). На початку 2010-х років розпочалася реконструкція вокзалу з відокремлення приміського руху від потягів далекого сполучення. Саме останні дві платформи (4 колії) виділялися під приміський рух з окремим виходом. Зараз одна з цих платформ після ремонту (колія № 7 та 8) має вихід з пішохідного підземного переходу, а остання через перенесення (раніше вона була між коліями № 11 та 12, зараз між коліями № 9 та 10) такого виходу не мають. Коли туди приймають електропоїзди диктор постійно наголошує про безпеку під час переходу до цієї платформи.
  • шоста платформа — між коліями № 12 та 14 (недоліки ті ж, що і у п'ятої платформи — недобудовані навіси і вихід на неї тільки через пішохідний міст. Але в принципі, для приміського руху є можливість задіяти і її, як і п'яту платформу, і тоді вранці у проміжку часу 06:30—07:00 вивільняються платформи № 1 та 2 у більш ближніх і більш зручних для пасажирів платформ для потягів далекого сполучення).

Далі є ще кілька колій для відстою різних вагонів, а також транзитна колія для вантажних потягів непарного напрямку[13].

Транспортне сполученняРедагувати

Із залізничного вокзалу Дніпро-Головний є можливість здійснити пересадки на:

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. У 2016 році головний вокзал Дніпра розширив перелік послуг для пасажирів // Придніпровська залізниця 2017-01-18
  2. Перейменування роздільних пунктів : [арх. 25.07.2017] // Укрзалізниця.
  3. Кабінет міністрів України планує передати сім вокзалів в концесію на 20 років // 368.media. 2020-02-02 (рос.)
  4. «СЗ СССР», 1926, № 52, ст. 383. «Известия ЦИК СССР и ВЦИК», № 178, 05.08.1926. Президиум Центрального исполнительного комитета СССР. Постановление от 20 июля 1926 года «О переименовании гор. Екатеринослава в „Днепропетровск“, ст. Екатеринослав в ст. „Днепропетровск“ и Екатерининской ж. д. в „Днепропетровскую“ ж. д.»
  5. История Железнодорожного вокзала Днепропетровска: времена и люди / Ирина Журавель // dp.vgorode.ua. — 2013. — 31 августа.
  6. Історія електрифікації залізниць (рос.)
  7. Метрополітен. gorod.dp.ua (російською). Процитовано 2019-01-08. 
  8. Петрик (2019-02-27). Стало известно, когда откроют новые станции метро в Днепре. Днепр Час (ru). Процитовано 2019-03-07. 
  9. Укрзалізниця подовжила сполучення Лисичанськ — Харків до Дніпра // Укрзалізниця. — 2018. — 2 жовтня.
  10. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
  11. «Укрзалізниця» обладанала зали очікування для військовослужбовців / Пасажирський транспорт // traffic.od.ua. — 2019. — 20 октября.
  12. Укрзалізниця донесе ваші валізи // Іnfo.uz.ua, 2020-02-03
  13. Схема колійного розвитку станції Дніпро-Головний

ПосиланняРедагувати

ПанорамаРедагувати

Панорама привокзальної площі