Дніпро-Головний
Дніпрó-Головни́й (до 29 червня 2017 року — Дніпропетрóвськ[2]) — пасажирська позакласна станція, головна пасажирська станція Придніпровської залізниці, а також центральний залізничний вокзал Дніпра. Станція розташована у середмісті Дніпра.
Дніпро-Головний залізничний вокзал, central station, залізнична станція | |
---|---|
![]() | |
Розташування | |
Розташування |
![]() |
Адреса | Вокзальна площа, 11 |
Координати | 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д.Координати: 48°28′38″ пн. ш. 35°00′54″ сх. д. / 48.47722222224977173° пн. ш. 35.01500000002777568° сх. д. |
Структура | |
Платформ | 6 |
Тип платформ | 1 висока берегова, 5 острівних |
Колій | 12 |
Час роботи | цілодобово |
Послуги | |
Транспортні |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Супутні |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Історія | |
Відкрито | 1884 (135 років) |
Перебудовано | 1951 |
Колишні назви | Катеринослав (до 20 липня 1926), Дніпропетровськ (до 29 червня 2017 року) |
Будівля | |
Архітектор | Душкін О. М. |
Поверхів | 2 |
Інша інформація | |
Власник | Укрзалізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 451100 |
Код Експрес-3 | 2210700 |
Тарифна зона | 0 |
Пасажиропотік | ▲ 16 млн 577 тис. пасажирів (2016)[1] |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Запоріжжя I | 126 км |
Київ | 532 км |
Харків | 296 км |
Львів | 1091 км |
Одеса | 631 км |
Мапа | |
Дніпро-Головний на Вікісховищі |
Дільниця Дніпро — Верхівцеве | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дніпро-Головний — Синельникове | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
ІсторіяРедагувати
Сучасна станція відкрита у 1884 році під назвою «Катеринослав».
Попередньо станція Катеринослав існувала на лівому березі Дніпра ще з 1873 року, яка відносилася тоді до Лозово-Севастопольської залізниці. Вона була єдиною, яка обслуговувала губернський центр і тому отримала від нього свою назву.
Під час будівництва нової лінії Довгинцеве — Катеринослав на правому березі Дніпра було споруджено будівля вокзалу та службові пристанційні споруди. Новоутворена станція отримала назву Катеринослав, а лівобережна була перейменована на станцію Нижньодніпровськ.
20 липня 1926 року Постановою Президії ЦВК СРСР місто і станцію Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ[3]
Під час Другої світової війни будівлю вокзалу було зруйновано.
У 1951 році на тому ж місці за проектом архітектора О. М. Душкіна зведено нову будівлю вокзалу в стилі сталінського ампіру. Сама споруда має довгасту прямокутну форму. Посередині розташований центральний вхід у внутрішні приміщення і до залізничних колій вокзалу. Він стилізований під арку, яка повністю покрита склом. З двох сторін арки виступають два пілона, які трохи вище самої будівлі. У них розташовані приміщення для службовців «Укрзалізниці». З боків від центрального входу розміщені симетричні праве і ліве крила вокзалу. Вони щільно обнесені величезними колонами, які вінчаються листяним декором у корінфському стилі. Там знаходяться зали очікування, кафе, довідкові, каси, а також підземний пішохідний перехід. Будівля центрального залізничного вокзалу є основною, але не єдиною частиною архітектурної композиції Вокзальної площі. Вийшовши з головного входу вокзалу, праворуч можна побачити житловий будинок, що гармонійно доповнює весь ансамбль площі. Навпроти нього розташований п'ятиповерховий будинок, який не має гострого кута, а поступово повертає на головний проспект міста. Навпроти самої будівлі вокзалу знаходиться семиповерховий будинок, двоярусна структура якого перегукується зі структурою центральної станції[4].
У 2018 році вокзал станції Дніпро-Головний увійшов у топ-10 (5-те місце) найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 3,3 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 1,6 млн пас./висадка — 1,6 млн пас.)[5].
Від станції Дніпро-Головний щоденно курсує фірмовий пасажирський потяг «Дніпро». Коли від перону залізничного вокзалу відходить у столицю України фірмовий потяг «Дніпро», з репродукторів лунає традиційний марш «Прощання Слов'янки», а коли потяг повертається зі столиці — лунає «Пісня про Дніпро».
У жовтні 2019 року на вокзалі станції Дніпро-Головний відкрита зала очікування для військовослужбовців[6].
Транспортне сполученняРедагувати
Із залізничного вокзалу Дніпро-Головний є можливість здійснити пересадки на:
- Дніпровський автовокзал
- «Вокзальна»
- трамвай № 1, 11, 15, 14
- тролейбус № 5, Б
- автобуси № 7, 32, 54, 60, 73, 86, 90, 92, 101А, 106, 109, 111, 146А, 146Б, 152, 152А, 155, 157А
- маршрутне таксі № 204, 206, 207, 208, 214, 261, 264, 739, 747, 11519
ГалереяРедагувати
Відправлення потяга № 85 Новоолексіївка — Львів
ЕПЛ2Т-011, депо Дніпро
ЕПЛ2Т-021
ЕПЛ2Т-029
ПанорамаРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ У 2016 році головний вокзал Дніпра розширив перелік послуг для пасажирів // Придніпровська залізниця. 2017-01-18
- ↑ Перейменування роздільних пунктів : [арх. 25.07.2017] // Укрзалізниця.
- ↑ «СЗ СССР», 1926, № 52, ст. 383. «Известия ЦИК СССР и ВЦИК», № 178, 05.08.1926. Президиум Центрального исполнительного комитета СССР. Постановление от 20 июля 1926 года «О переименовании гор. Екатеринослава в „Днепропетровск“, ст. Екатеринослав в ст. „Днепропетровск“ и Екатерининской ж. д. в „Днепропетровскую“ ж. д.»
- ↑ История Железнодорожного вокзала Днепропетровска: времена и люди / Ирина Журавель // dp.vgorode.ua. — 2013. — 31 августа.
- ↑ Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
- ↑ «Укрзалізниця» обладанала зали очікування для військовослужбовців / Пасажирський транспорт // traffic.od.ua. — 2019. — 20 октября.
ПосиланняРедагувати
- Інформація про станцію Дніпро-Головний на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху пасажирських поїздів // Укрзалізниця
- Розклад руху приміських поїздів // Придніпровська залізниця
- Вокзал Дніпро-Головний // Придніпровська залізниця
- Станція Дніпро-Головний на сайті Тrainphoto
- Залізнична інфраструктура Дніпровського залізничного кільця
ДжерелаРедагувати
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019) (рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |