Львів (станція)

головна залізнична станція Львівської дирекції Львівської залізниці

Львів — головна позакласна залізнична станція Львівської залізниці. Розташована у середмісті Львова.

Львів
Львівська залізниця
Львівська диреція
сторінка-дублікат, залізнична станція
Головний залізничний вокзал Львова
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Львів, Двірцева площа, 1
Координати 49°50′23″ пн. ш. 23°59′38″ сх. д. / 49.83983900002777290° пн. ш. 23.994059900028° сх. д. / 49.83983900002777290; 23.994059900028Координати: 49°50′23″ пн. ш. 23°59′38″ сх. д. / 49.83983900002777290° пн. ш. 23.994059900028° сх. д. / 49.83983900002777290; 23.994059900028
Структура
Лінія(ї) Львів — Перемишль,
Львів — Красне,
Львів — Ходорів
Львів — Стрий
Львів — Самбір
Львів — Червоноград
Львів — Рава-Руська
Платформ 5 (Головний вокзал),
3 (Приміський вокзал)
Тип платформ бічні та острівні
Колій 80 (основних):
пасажирський парк — 8
парк № 1 «Гора» — 5
парк № 1 — 9
сортувальний парк — 21
парк № 2 —6
парк № 4 — 5
парк № 5 — 10
парк № 6 — 10
приміський парк — 6
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову Таксофон
Супутні Продаж квитків у міжнародному сполученні.
Прийом та видача вантажобагажу підприємств, установ та організацій.
Здійснення митних операція із вантажем та вантажобагажем у міжнародному сполученні.
Міський транспорт:
трамвай № 1, 4, 6, 9
автобус № 1Н, 2Н, 3Н, 4Н, 5Н, 6Н, 7Н;
10, 16, 29, 31, 32, 125
Історія
Відкрито 4 листопада 1861 (161 рік)
Перебудовано 1866, 1904, 1923, 19461951, 1996, 2001
Електрифіковано 1962, 1966
Колишні назви Lemberg, Lwòw
Будівля
Архітектор Л. Вержбицький
Стиль Неокласицизм
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 370006
Код Експрес-3 2218000
Мапа
Мапа
Львів на Вікісховищі

Історія Редагувати

4 листопада 1861 року на залізничний міський вокзал Львова прибув перший пасажирський поїзд «Ярослав». Тоді було відкрито регулярне пасажирське сполучення між Віднем і Львовом.

Поїзд «Ярослав» складався з двох вагонів та чотирьох «візків» і розвивав швидкість до 30 км/год. Це було перше регулярне пасажирське сполучення, яке означало включення цих територій до європейської мережі залізниці, що відкривало широкі можливості для реалізації на Галичині промислових, індустріальних, культурно-мистецьких та військових проєктів.

Відтоді рух на залізниці не припинявся ні під час воєн, ні у роки революцій, а мережа залізниць розширювалася і розвивалася. Тоді ж урочисто відкрили львівський вокзал приватного акційного товариства Галицької залізниці імені Карла Людвіга.

  Що стосується головного будинку, то це — одна з найкращих споруд в Європі. Довжина його — 70 сажнів, а ширина — 10 сажнів). В майбутньому він служитиме відправним пунктом для чотирьох залізниць: зі Львова до Кракова, Чернівців, Бродів і до Томашова, яких загальна довжина становитиме 110 миль, — писали журналісти.  

У 1930-х роках поїздами користувалися чимало українців, і галичан зокрема. Поїзди поділялися за класами: перший клас — для найбільш заможних верств населення. У таких вагонах дійсно було комфортно — чисті, прибрані місця, навіть перину особисту видавали.

Другий клас був дещо скромнішим, але бильця все ж були оббиті тканиною. А ось третім класом, найдешевшим, подорожували найбідніші львів'яни. В таких вагонах сидіння були дерев'яними і твердими.

Особливість тогочасної залізниці — квитки продавали не на конкретний поїзд, а на маршрут. Поїзди не нумерувалися, а єдині позначки, що були на вагонах, позначали їхній клас. Тож якщо хто-небудь купував квиток на дальній маршрут, то міг сісти у будь-який поїзд у відповідному напрямку протягом доби (звичайно, у той клас, за який заплатив). Найдешевші квитки, у третьому класі, коштували приблизно 20 злотих; другий клас — вже 30 злотих, а квиток у перший клас — 50 злотих.

У вагон з собою можна було пронести багаж до 25 кг; якщо ж валіз було більше, то їх за додаткову плату здавали у багажне відділення. Діти до десяти років могли їхати у поїзді безкоштовно, а ось старші — вже за половину вартості. Школярі також мали знижку — вони оплачували дві третини вартості квитка, ветерани війни — всього 20 %. Такі ціни зовсім не були низькими: аби потрапити до Варшави зі Львова вагоном другого класу, кваліфікованому робітнику потрібно було відпрацювати 60 годин, вчителю або лікареві потрібно було б віддати зарплатню за 2-3 робочі дні, і лише професорам, суддям чи високопосадовцям поїздка могла обійтися всього одним днем роботи. Селяни, які часто наймалися на роботу з заробітком 1 злотий на день, не могли собі дозволити подорожі.

З 1936 року до Львова почали курсувати наднові на ті часи поїзди — «Люкс-торпеди», якими була можливість за високу ціну відносно швидко (80-85 км/год.) дістатися Коломиї, Заліщиків, Станіслава, Чорткова та Тернополя. Розклад поїздів намагалися скласти так, щоб вони прибували водночас з варшавськими поїздами[1].

З 2002 року День залізничника святкують 4 листопада. Ініціатором святкування саме цього дня була Львівська залізниця[2].

До складу станції входять Головний та Приміський вокзали, раніше функціонував також Чернівецький вокзал.

Технічною особливістю є те, що станція Львів є станцією стикування.

У 1962 році станція електрифікована в складі дільниці Львів — Стрий постійним струмом (=3 кВ). У 1966 році електрифікована дільниця Львів — Красне змінним струмом (~25 кВ).

У місці сходження двох родів струму якраз і опинилася станція Львів, дана станція одразу перетворилася на стикову, тому на станції завжди (окрім двосистемних поїздів HRCS2 та ЕКр1 «Тарпан» категорії «Інтерсіті+») відбувається зміна електровозів — при прямуванні на Мостиська, Перемишль, Ужгород зі змінного на постійний струм, у напрямку на Києва — навпаки. Поїзди, що прямують на Івано-Франківськ, Сокаль, Луцьк обслуговуються тепловозами та дизель-поїздами.

У 2018 році вокзал станції Львів увійшов у Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 8,3 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 4,1 млн пас./висадка — 4,1 млн пас.)[3].

Пасажирське сполучення Редагувати

Станція забезпечує приміське, внутрішнє та міжнародне пасажирське сполучення, здійснює видачу та прийом вантажів, продаж проїзних документів.

Приміське сполучення

Є станцією формування усіх приміських та регіональних електро- та дизель-поїздів, що забезпечують пряме сполучення з Ужгородом, Рівним, Луцьком, Тернополем, Стриєм, Самбором, Сокалем, Трускавцем, Моршином та іншими містами.

Далеке сполучення

Львів є станцією формування ряду пасажирських поїздів далекого сполучення, для окремих пасажирських поїздів є транзитним пунктом. Курсують швидкісні поїзди «Інтерсіті+» Львів — Дарниця, Київ — Перемишль, «Львів» Львів — Київ тощо. Також прискорені перевезення представлені потягами категорії нічний експрес « Мрія» сполученням Харків — Ужгород та «Владислав Зубенко» сполученням Харків — Рахів, які доїжджають до Харкова за одну ніч.

Станція Львів має пряме сполучення з усіма областями України, переважно поїздами категорії «нічний швидкий».

З 20 грудня 2018 року почав курсувати новий поїзд № 90/89 сполученням Львів — Перемишль. Впродовж року поїзд призначається в дні підвищеного пасажиропотоку[4].

10 жовтня 2022 року Укрзалізниця призначила повторний дебют регіонального поїзду «Дністровський експрес» № 802/801 сполученням Львів — Чернівці, який фактично повторює історичний маршрут славетної «Люкс-торпеди» у 1930-х роках. Маршрут поїзда пролягає станції Заліщики, Чортків, Тернопіль, Золочів та інші міста. «Дністровський експрес» мав вирушити у перший рейс ще наприкінці лютого 2022 року, проте тоді інші вагони вже були задіяні в евакуації українців, тож відкриття нового маршруту довелося відкласти[5].

Екскурсійні поїзди

На новорічні та інші свята курсує старовинний паровоз Львів — Брюховичі та у зворотному напрямку. Квитки можна придбати у приміських касах.

Послуга доставки ручної поклажі Редагувати

 
Схема вокзалу

З 3 лютого 2020 року «Укрзалізницею» запроваджена у пілотному режимі нова послуга для пасажирів — доставка ручної поклажі до/з поїзда на станції Львів. Зокрема, пасажирам пропонується доставка ручної поклажі з вокзалу до вокзалу або адресна — від дверей до дверей. Замовлення адресної доставки передбачає, що кур'єр сам забере поклажу та доставить за кінцевою адресою. Послуга надається за бажанням пасажира, який має проїзний документ і здійснює поїздку від станції початкового відправлення до кінцевої станції прибуття поїзда. До перевезення приймається ручна поклажа пасажира вагою до 36 кг включно[6].

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Як працювали львівські залізниці майже сто років тому: у мережі з'явилися унікальні світлини. Novyny.live. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022. 
  2. Перший український поїзд вирушив на Відень. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018. 
  3. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році. Економічна правда. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 24 березня 2019. 
  4. З 20 грудня 2018 року почав курсувати новий поїзд №  90/89 Львів — Перемишль. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  5. Зі Львову запускають «Дністровський експрес» (розклад). lviv1256.com. 9 жовтня 2022. 
  6. Укрзалізниця донесе ваші валізи. info.uz.ua. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 

Джерела Редагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання Редагувати

Панорами Редагувати

Панорама вокзалу
Поїзд на пероні вокзалу