Іларіонове — вантажно-пасажирська залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на лінії Нижньодніпровськ-Вузол — Синельникове II між станціями Ігрень (12 км) та Синельникове II (21 км).

Станція Іларіонове

Нижньодніпровськ-Вузол — Синельникове II
Придніпровська залізниця
Дніпровська дирекція
смт Іларіонове

Ілларіонове.JPG
48°24′05″ пн. ш. 35°16′49″ сх. д. / 48.40139° пн. ш. 35.28028° сх. д. / 48.40139; 35.28028Координати: 48°24′05″ пн. ш. 35°16′49″ сх. д. / 48.40139° пн. ш. 35.28028° сх. д. / 48.40139; 35.28028
Дата відкриття 15 листопада
Рік відкриття 1873 (148 років)
Попередня назва Іванівка
Тип вантажно-пасажирська
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічні
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 556
Відстань до Дніпра-Головного, км 27
Відстань до Харкова-Пасажирського, км 271
Відстань до Запоріжжя I, км 94
Код станції 453406 ?
Код «Експрес-3» 2210677 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса


Розташована в однойменному селищі міського типу Синельниківського району Дніпропетровської області.

Історичні відомостіРедагувати

 
Вокзал

Станція відкрита 15 листопада 1873 року під час спорудження дільниці Синельникове — Катеринослав приватної Лозово-Севастопольської залізниці. Первинна назва станції — Іванівка від однойменного села.

У 1897 році перейменовано в Іларіонове — на честь великого землевласника в Катеринославській губернії графа Іларіона Воронцова-Дашкова, якому в районі тільки цієї станції належало 9 000 десятин землі. Завдяки графу було споруджено водозабірний пристрій, від якого було проведено водопровід до самої станції. Іларіон Воронцов-Дашков відомий ще тим, що він вперше використовував енергію падаючої води дніпровського Кодацького порога, встановивши турбіну. На станції паровози заправлялися водою і, при необхідності, паливом.

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції Іларіонове зупиняються лише приміські електропотяги Дніпровського та Синельниківського напрямків.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

ПосиланняРедагувати