Кривий Ріг-Головний
Кривий Ріг-Головний — головна пасажирська (за типом — вантажна, позакласна) залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікований ліній на Апостолове, Висунь, Верхівцеве та Саксагань. Розташована у Довгинцівському районі міста Кривого Рогу.
| Кривий Ріг-Головний Криворізька дирекція Придніпровська залізниця станція | |
|---|---|
 Вокзал станції Кривий Ріг-Головний | |
| Розташування | |
| Розташування |  Україна |
| Адреса | м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Залізничників, 1[1][2] |
| Координати | 47°54′44″ пн. ш. 33°27′06″ сх. д. / 47.912283° пн. ш. 33.451625° сх. д. |
| Структура | |
| Лінія(ї) | Кривий-Ріг-Головний — Апостолове Кривий-Ріг-Головний — Висунь Кривий-Ріг-Головний — Верхівцеве Кривий-Ріг-Головний — Саксагань |
| Платформ | 3 |
| Тип платформ | 1 бічна та 2 острівні |
| Колій | 18 |
| Час роботи | цілодобово |
| Послуги | |
| Транспортні |      |
| Супутні |      |
| Історія | |
| Відкрито | 18 травня 1884 (140 років) |
| Електрифіковано | 1959 (=3 кВ) |
| Колишні назви | Довгинцеве |
| Будівля | |
| Поверхів | 2 |
| Інша інформація | |
| Власник | Придніпровська залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 467004 |
| Код Експрес-3 | 2210900 |
| Мапа | |
 | |
| Кривий Ріг-Головний на Вікісховищі | |
| Дільниця Верхівцеве — Кривий Ріг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — Долинська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — П'ятихатки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дільниця Кривий Ріг — Апостолове | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
ред.Станція відкрита 1884 року під первинною назвою Довгинцеве (нині деякі криворіжці називають станцію за старою назвою). Назва походить від колишнього села Довгинцеве (село отримало назву на честь його засновника — генерала Довгинцева, якому були виділені ці землі (старий термін — дача) за указом імператора Олександра I, як учаснику французько-російської війни 1812 року при виході у відставку з Тобольського піхотного полку[3].
У 1884 році була споруджена двоповерхова цегляна будівля вокзалу. 1901 року заснована залізнична школа при станції для дітей інженерів, майстрів і робітників, що мешкали на лінійних станціях і роз'їздах, а також гуртожиток.
Станом на 1902 рік основне локомотивне депо складалося з 80 паровозів, яке обслуговувало близько 250 осіб персоналу. На початку XX століття активно розбудовується пристанційне поселення. У 1912 році проведена реконструкція залізничної станції.
Після зачищення міста від загонів отамана Григор'єва у приміщенні вокзалу станції Довгинцеве (південна прибудова) з 23 травня 1919 року розташовувався штаб Південної групи військ, якою керував герой громадянської війни Олександр Пархоменко (1886—1921). В будівлі вокзалу штаб перебував декілька днів, протягом яких основна частина з'єднань отамана Григор'єва була розгромлена в районі Олександрії та Єлисаветграда, а залишки військ відступили на південь. Під керівництвом командуючого був розроблений і втілений в життя план нового наступу. Наприкінці травня 1919 року загони Григор'єва були ліквідовані. За рішенням Криворізького міськвиконкому від 27 лютого 1965 року № 13/390 на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка з мармуру на честь цієї події.
Під час громадянської війни станційне господарство зазнав занепаду. Лише у 1920-х роках було відбудоване.
У 1959—1960 роках станція електрифікована в складі дільниці Верхівцеве — Довгинцеве — Червоне тодішньої Сталінської залізниці[4].
У 1965 році перейменована в станцію Кривий Ріг-Сортувальний. З 1979 року станція отримала сучасну назву — Кривий Ріг-Головний.
У 1980-ті роках закладено Привокзальний сквер, поруч з привокзальним майданом. Як сквер сформувався у 1950-х роках. Площа сквера складає — 0,98 га. В сквері розташований курган «Ярущана могила».
Станція Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна артерія Кривбасу. Формує й розформовує вантажні та пасажирські поїзди. Має розгалужену систему колій, обладнана надійною системою безпеки руху. Будівля залізничного вокзалу вважається пам'яткою архітектури та історії, має історичне значення.
-
Історичний краєвид станції -
Пам'ятник паровозу Ем−733-69 -
Сучасний залізничний вокзал
На площі біля залізничного вокзалу встановлений паровоз серії Ем−733-69, який був побудований у 1934 році в Луганську на заводі імені Молотова. В експлуатації з перевезення народногосподарських вантажів перебував 52 роки. У 1941—1945 роках паровоз здійснював перевезення військових вантажів. Списаний у 1986 році[5]. У червні 1997 року встановлений як пам'ятник[6].
У 2022 році вокзал станції отримав відзнаку «Залізний вокзал» від Укрзалізниці за обслуговування десятків тисяч пасажирів, які евакуйовувалися на початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну та забезпечив безперевну посадку на тисячу евакуаційних рейсів[7].
Вокзал
ред.
Будівля вокзалу побудована у 1903 році. 1905 року до приміщення вокзалу, з південної сторони, була споруджена прибудова.
На будівлі вокзалу, з боку платформ, встановлена меморіальна дошка й бронзова охоронна дошка. Із західної сторони територія обмежена коліями залізниці, зі східної — привокзальною площею, яка включає сквер з пішохідними алеями, лавами для відпочинку тощо.
Основна будівля вокзалу двоповерхова, кам'яна, з чотирисхилим дахом, покритим металочерепицею. Головний фасад з боку скверу має два ризаліти, що виступають за площини стін на 1,5 м. Центральний вхід з двох дверей, з вікном між ними з ризалітами, які мають загострені трикутні фронтони із широкими профільними лобовими карнизами. Вікна першого поверху прямокутні, дверні амбразури прямокутні з тичковими арками. У ризалітах по два здвоєних прямокутних вікна з перемичкою у вигляді напівкруглих колонок. Вікна другого поверху у ризалітах прямокутні із стрілчастими рівносторонніми арками, на площині стіни — прямокутні з тичковими арками.
Двері та вікна першого поверху мають замкові камені у арках і плоскі зубчасті мандрики, покриті білою фарбою. Під вікнами другого поверху прямокутні ніши з поребриками. Міжповерховий карниз у вигляді двох заокруглених тяг білий, такі ж кутові пілястри. На фасаді, з боку перону, центральний вхід виділений ризалітом 0,7 м товщиною, з трикутним фронтоном, аналогічним попередньому, і пласкими кутовими пілястрами. З північної та південної сторони вокзалу такої ж товщини ризаліти шириною 8 м. Над середньою частиною фронтон із стрілчастою аркою і слуховим вікном. Розміри основної будівлі: довжина 47,8 м, ширина 11,6 м, висота стін 8,7 м, дах 4,5 м. Південна прибудова одноповерхова, кам'яна, тинькована, з елементами модерну, завдовжки 45,2 м, завширшки 11,4 м, висотою — 7,5 м. Будівля вокзалу є пам'яткою архітектури[8].
18 травня 2024 року вокзалу станції Кривий Ріг-Головний виповнилося 140 років.
До повномасштабного російського вторгнення в Україну вокзал обслуговував близько 1350 пасажирів на добу. Після 24 лютого 2022 року через станцію Кривий Ріг-Головний було евакуйовано 116 тис. пасажирів. Звідси щодоби виїжджало до більш безпечних населених пунктів та за кордон близько 800 пасажирів[9].
Попри російсько-українську війну й нині з Кривого Рогу курсують пасажирські поїзди до Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Запоріжжя, Львова, Одеси, Ясіні тощо.
Пасажирське сполучення
ред.Станція обслуговує пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення[10].
Наприкінці 2014 року призначене швидкісне сполучення поїздами «Інтерсіті+» між Києвом та Кривим Рогом, час у дорозі становив близько 5 годин. Поїзд курсував до серпня 2015 року. Після деякої перерви, з 2016 року було відновлено швидкісне сполучення зі столицею України.
У травні 2015 року відновлено пасажирське сполучення з Одесою у вигляді групи вагонів безпересадкового сполучення Кривий Ріг — Одеса до поїзда № 63/64 «Скіфія» Дніпро — Одеса та подовжено маршрут поїзда № 317/318 «Таврія» Запоріжжя — Одеса до станції Кривий Ріг-Головний. Згодом, з 10 грудня 2017 по 25 жовтня 2020 року, поїзд «Таврія» курсував за звичайним маршрутом Запоріжжя — Одеса.
З листопада 2015 року по січень 2016 року призначався регіональний електропоїзд підвищеного комфорту № 826/825 сполученням Кривий Ріг — Покровськ.
На вокзалі станції Кривий Ріг-Головний з 21 вересня 2017 року скасовано музичний супровід під час відправлення всіх поїздів, які прямували в країни СНД[11].
З 9 грудня 2019 року нічний швидкий поїзд № 96/95 сполученням Кривий Ріг — Москва замість Курського вокзалу прибував на Київський вокзал Москви.
З 23 січня 2020 року швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті» сполученням Київ — Кривий Ріг курсував щоденно, до того — через день[12].
З 24 лютого 2022 року, через російське вторгнення в Україну та тимчасову окупацію міста Херсона та правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області, пасажирське сполучення у напрямку Херсона та Миколаєва було припинено. З 18 листопада 2022 року, після звільнення міста Херсона, правобережної частини Херсонської області та частини Миколаївської області від російських окупантів, відновлено пасажирське сполучення між Києвом та Херсоном. Через відсутність зруйновану залізничну інфраструктуру в районі міста Снігурівки пасажирські поїзди наразі прямують через станції Долинська, Новий Буг та Миколаїв.
| Рух поїздів по станції Кривий Ріг-Головний | |||
| № | Маршрут сполучення | Періодичність курсування | Проміжні станції |
|---|---|---|---|
| 59/60 | Харків — Одеса | Через день | Лихачове — Лозова — Павлоград I — Синельникове II — Дніпро-Головний — Кам'янське-Пасажирське — Верхівцеве — Божедарівка — Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг — Долинська — Куцівка — Знам'янка-Пасажирська — Кропивницький — Плетений Ташлик — Новоукраїнка — Помічна — Голта — Врадіївка — Любашівка — Балта — Подільськ — Роздільна I |
| 71/72 «Запоріжжя» |
Запоріжжя — Київ | Скасований, раніше курсував щоденно | Дніпробуд II — Марганець — Нікополь — Чортомлик — Апостолове — Кривий Ріг-Головний — Долинська — Імені Тараса Шевченко — Корсунь — Миронівка |
| 75/76 «Криворіжжя» |
Кривий Ріг — Київ | Щоденно. З 05.11.2022 року маршрут руху поїзда подовжувався до Запоріжжя і курсував під № 275/276 | Рокувата — Олександрія — Користівка — Знам'янка-Пасажирська — Кам'янка — Імені Тараса Шевченка — Городище — Миронівка — Біла Церква |
| № 96/95 | Кривий Ріг — Москва | Скасований з 18 березня 2020 року[13] | Апостолове — Чортомлик — Нікополь — Марганець — Дніпробуд II — Запоріжжя I — Синельникове I — Павлоград I — Лозова — Харків-Пасажирський — Бєлгород — Курськ — Орел — Тула I-Курська — Калуга I — Малоярославець |
| 101/102 | Херсон — Київ | Тимчасово курсує без заходу на станцію Кривий Ріг-Головний | Кагарлик — Миронівка — Цвіткове — Імені Тараса Шевченка — Долинська — Тимкове — Кривий Ріг-Головний — Апостолове — Високопілля — Біла Криниця — Березнегувате — Снігурівка |
| № 127/128 | Запоріжжя — Львів | Щоденно | Рокувата — Олександрія — Користівка — Знам'янка-Пасажирська — Кропивницький — Помічна — Балта — Вапнярка — Жмеринка — Хмельницький — Тернопіль — Золочів — Підзамче |
| 134/133 | Івано-Франківськ — Миколаїв | Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну | |
| 161/162 | Миколаїв — Київ | Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну | |
| 193/194 | Кривий Ріг — Ясіня | Призначений з 17.12.2023, через день | Рокувата — Олександрія — Користівка — Знам'янка-Пасажирська — Імені Тараса Шевченка — Київ-Пасажирський — Львів — Івано-Франківськ — Яремче — Ворохта |
| № 253/254 | Кривий Ріг — Одеса | Курсує в складі вагонів безпересадкового сполучення до поїзда № 53/54 «Скіфія» щоденно в літній період, в зимовий період: по непарних числах з Кривого Рогу, по парних числах — з Одеси | Рокувата — Олександрія — Користівка — Знам'янка-Пасажирська — Кропивницький — Помічна — Балта — Подільськ |
| 375/376 | Херсон — Харків | Скасований з 18 березня 2020 року | |
| 740/739 «Інтерсіті» |
Київ — Кривий Ріг | Тимчасово скасований | |
| За вказівкою призначалися поїзди сезонного курсування) | |||
| 552/551 | Кривий Ріг — Бердянськ | ||
| 244/243 | Кривий Ріг — Генічеськ | ||
| 298/297 | Київ — Миколаїв | ||
| 294/293 | Київ — Херсон | ||
| Приміські поїзди | |||
| 6501 | Пятихатки — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6412 | Кривий Ріг-Головний — Апостолове | Щоденно | |
| 6076 | Кривий Ріг-Головний — Запоріжжя II | Скасований | |
| 6832 | Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг-Сортувальний | Щоденно | |
| 6466 | Тимкове — П'ятихатки | Щоденно, крім понеділка | |
| 6471 | Нікополь — Кривий Ріг | Щоденно | |
| 6831 | Кривий Ріг-Сортувальний — Кривий Ріг-Головний | щоденно | |
| 6472 | КривийРіг — Нікополь | Щоденно | |
| 6413 | Апостолове — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6453/6454 | Інгулець — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6022 | Кривий Ріг-Головний — Дніпро | Щоденно | |
| 6011 | Дніпро — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6485 | Нікополь — Тимкове | Щоденно | |
| 6027 | Дніпро-Головний — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6476 | Тимкове — Нікополь | Щоденно | |
| 6455/6456 | Кривий Ріг-Головний — Інгулець | Щоденно | |
| 6042 | Кривий Ріг-Головний — Дніпро | Щоденно | |
| 6834 | Кривий Ріг-Головний — Кривий Ріг-Сортувальний | Щоденно | |
| 6509 | П'ятихатки — Тимкове | Щоденно, крім неділі | |
| 6075 | Запоріжжя II — Кривий Ріг-Головний | Скасований | |
| 6512 | Кривий Ріг-Головний — П'ятихатки | Щоденно | |
| 6457/6458 | Інгулець — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
| 6833 | Кривий Ріг-Сортувальний — Кривий Ріг-Головний | Щоденно | |
Транспортне сполучення
ред.До вокзалу станції Кривий Ріг-Головний курсує міський громадський транспорт:
- тролейбуси № 1, 2, 20, 21, 22
- трамваї № 9, 14, 22, 25, 27
- маршрутні таксі № 21, 71, 205, 209, 269, 286, 306, 307.
Галерея
ред.-
Краєвид з Привокзальної площі -
ЛАЗ Е183 на Привокзальній площі -
Маршрутні таксі
Примітки
ред.- ↑ Вокзал станції Кривий Ріг-Головний. ticket.turistua.com (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
- ↑ Нові назви вулиць Кривого Рогу (з 19 травня 2016). Офіційний список. Cityblog.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Список населенных мест Российской империи. Екатеринославская губения. Санкт-Петербург, 1868 год
- ↑ История электрификации железных дорог СССР (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ Ностальгія: які паровози зберіглися на Дніпропетровщині. Gorod.dp.ua. 13 березня 2017.
- ↑ О паровозе Эм−733-69. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ Залізний вокзал — Кривий Ріг-Головний. ikryvorizhets.com (укр.). 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Будівля вокзалу — пам'ятка місцевого значення. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
- ↑ Залізничному вокзалу станції Кривий Ріг-Головний виповнилося 140 років!. Railinsider.com.ua. 19 травня 2024.
- ↑ Розклад руху поїздів далекого та приміського сполучення по станції Кривий Ріг-Головний на сайті poizdato.net.
- ↑ Музичного супроводу поїздів з вокзалу Кривого Рогу більше не буде. kr24.com.ua (рос.). 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 30 вересня 2017.
- ↑ «Інтерсіті» між Києвом та Кривим Рогом курсуватиме щоденно. info.uz.ua. 8 січня 2020.
- ↑ Повний список. Скасовані поїзди «Укрзалізниці» з 18 березня 2020 року. biz.nv.ua. 17 березня 2020.
Джерела
ред.- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
Література
ред.- Анотований список на пам'ятку № 1698
- Варгатюк П. Л. Криворіжжя. Путівник / П. Л. Варгатюк — Дніпропетровськ: Промінь, 1969. — С. 53
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — Т. 2. — 2005. — С. 248
- Кривий Ріг / [відповідальний редактор М. К. Дабіжа]. — Запоріжжя: ТОВ РА «Тандем — У», 2000. — С. 10
- Мельник О. О. Історична енциклопедія Криворіжжя / О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг: Видавничій дім, 2007. — С. 146
- Пам'ятники історії і культури Української РСР: каталог-довідник [П. Т. Тронько та ін.]. — К.: Інститут історії Академії наук Української РСР: Наукова Думка, 1987. — С. 115.
- Паспортна документація на пам'ятку № 1698
Посилання
ред.- Інформація про станцію Кривий Ріг-Головний на сайті railwayz.info(рос.)
- Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний. uz.gov.ua.
- Архівний розклад руху пасажирських поїздів по станції Кривий Ріг-Головний на сайті АТ «Укрзалізниця» на 2015/2016 роки.
- Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Послуги вокзалу Кривий Ріг-Головний.
.jpg)
