Вікіпедія

Апостолове (станція)

залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Апостолове (значення).

Апо́столове — вузлова залізнична станція Криворізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині двох магістральних залізничних ліній (Мерефа — Херсон (366 км): Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол, Апостолове — 373 км — далі на Снігурівку, Херсон та магістралі Кривий Ріг — Волноваха (39 км), ділянки: Кривий Ріг-Головний — Апостолове, Апостолове — Запоріжжя II, з відгалуженням Апостолове — Зелене Поле), що сполучають Кривий Ріг з Дніпром, Запоріжжям, Херсоном та Миколаєвом. Розташована в однойменному місті Криворізького району Дніпропетровської області.

Станція Апостолове

Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол
Кривий Ріг-Головний — Апостолове
Апостолове — Запоріжжя II
Апостолове — Роз'їзд Дубки
Апостолове — Зелене Поле
Придніпровська залізниця
Криворізька дирекція
Апостолове

47°39′34″ пн. ш. 33°41′26″ сх. д. / 47.65944° пн. ш. 33.69056° сх. д. / 47.65944; 33.69056
Рік відкриття 1904 (121 рік)
Тип вузлова
Колій 17
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна площа, Привокзальна, Локомотивна
Відстань до Києва, км 529
Відстань до ст. Дніпро-Лоцманська, км 160
Відстань до ст. Кривий Ріг-Головний, км 39
Код станції 466603 ?
Код «Експрес-3» 2210830 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюроОформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Таксофон
Мапа
Апостолове. Карта розташування: Дніпропетровська область
Апостолове
Апостолове
Апостолове на Вікісховищі
Історичне джерело: "Альбом схематических планов станций Екатерининкой железной дороги". Типо-Литография  Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
Історичне джерело: "Альбом схематических планов станций Екатерининкой железной дороги". Типо-Литография  Екатерининской железной дороги. Екатеринослав. 1917.
Історичне джерело, яке визначає проектне розташування станції Апостолове, яка в той час  будувалась: "По Екатерининской железной дороге. Выпуск первый. Екатеринослав. 1903 год".

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення[1].

Історія

ред.

За легендою станція Апостолове отримала свою назву за бажанням Михайла Муравйова-Апостола, з роду Муравйових-Апостолів — Муравйови-Апостоли, на честь його пращура, українського військового та політичного діяча Данили Апостола, Гетьмана Війська Запорозького Данило Апостол.

Розвиток економіки регіону, зокрема велике зростання виробництва товарного збіжжя, а також розробка залізорудних родовищ Криворізького басейну вимагали розширення мережі шляхів сполучення. Наприкінці XIX століття розпочалося будівництво залізниці Довгинцеве (нині — один з районів міста Кривий Ріг) — Олександрівськ (нині — Запоріжжя). У 1904 році поблизу села Покровське споруджено залізничну станцію та вокзал.

Навколо станції утворилося робітниче селище, населення якого з початком руху поїздів швидко зростало за рахунок робітників-залізничників та обслуговуючого персоналу. З'явилися будинки службовців станції, купців та торговців, які перепродували сільськогосподарські продукти.

На початку свого існування станція була вузловою, та мала сполучення в трьох напрямках: Апостолове — Нікополь — Олександрівськ (Запоріжжя), Апостолове — Довгинцеве (Кривий Ріг), Апостолове — Ніколо-Козельск — Інгулець (Кривий Ріг), через сучасне смт Широке. У 1920 - 1921 роках лінію Апостолове — Інгулець було демонтовано внаслідок бойових дій (у подальшому так і не відновлено) між окупаційною 1-шою кінною армією Радянської Росії та військами Махно під Апостолове та під Кривим Рогом.

В 1920 році закінчується будівництво ділянки Апостолове — Херсон, з відгалуженням на Миколаїв, як складової частини магістралі Мерефа — Херсон.

З вересня 1920 року по грудень 1920 року в будівлі вокзалу станції були розташовані та діяли штаби Першої кінної армії Радянської Росії (командувач С. М. Будьонний) та Південного фронту (К. Є. Ворошилов), як складові окупації Української Народної Республіки (УНР). Південний фронт, з окупаційної Радянською Росією території УНР, вів дії проти білогвардійських військ генерала П. М. Врангеля. Восени 1920 року 1-ша кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний наступ на Каховському плацдармі у напрямі Асканія-Нова — Громовка. В ході операції в Північній Таврії угрупуванню військ генерала Врангеля було завдано суттєвої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до Криму. Взимку 1920–1921 років 1-ша кінна армія вела бої з військами Махно під Апостолове, Кривим Рогом, Снігурівкою, Нікополем.

С. М. Будьонний та член РВС К. Є. Ворошилов, в будівлі вокзалу станції Апостолове особисто контролювали хід бойових дій супротив Врангеля та Революційної повстанської армії України під командуванням Нестора Махно.

У 1932 році, з часу повного закінчення будівництва магістралі Мерефа — Херсон, її ділянки Нижньодніпровськ-Вузол — Апостолове станція Апостолове стає вузловою в чотирьох напрямках: Апостолове — Кривий Ріг, Апостолове — Запоріжжя, Апостолове — Дніпропетровськ, Апостолове — Херсон, Миколаїв.

1932 року розпочалися роботи з електрифікації лінії Запоріжжя — Нікополь — Кривий Ріг. До листопада 1934 року було завершено спорудження лінії електропередачі напругою 35 кВ і на тягові підстанції Запоріжжя-Ліве та Канцерівка подали напругу.

10 березня 1935 року дільницею Запоріжжя — Нікополь почали курсувати поїзди на електричній тязі. Їх повели електровози радянського виробництва ВЛ19. Згодом зовнішнє енергопостачання 35 кВ отримали підстанції Підстепне, Апостолове та Довгинцево. Електрифікацію було завершено 25 жовтня — поїзди пішли на всій дільниці від Запоріжжя до Довгинцевого — найбільшої на той час електрифікованої магістралі СРСР[2].

Станція Апостолове стала електрифікованою.

Після того, як у 1939 році гітлерівська нацистська Німеччина та сталінський Радянський Союз розпочали Другу світову війну, станція Апостолове стала відігравати важливу роль в логістиці військових перевезень радянських окупаційних військ, для постачання в західному напрямку, до окупованої Польщі, військ з південних та східних регіонів СРСР.

З початком німецько-радянської кампанії (1941–1944 років) Апостолове було окуповано збройними сили нацистської Німеччини з 1942 року по лютий 1944 року. Станція Апостолове, при її звільнені в ході Нікопольсько-Криворізької операції (1944), зазначала значних руйнувань.

З закінченням Другої світової війни починається відновлення залізничного господарства Української РСР. Відновлюється зруйнована контактна мережа станції Апостолове. Розвивається основне локомотивне депо Апостолове (ТЧ-11) з базою запасу локомотивів (паровозів). Покращується та вдосконалюється колійний розвиток станції: споруджуються вантажний двір та сортувальні гірки, додаткові прийомо-відправні колії, під'їзні колії до промислових підприємств та заводів міста, складських баз, нафтобази, елеватору. Запроваджуються сучасні системи централізації та зв'язку. Організовується база обслуговування рефрижераторних вагонів.

Вузлова станція Апостолове отримує статус - позакласова.

1955 рік: збудовано надземний пішохідний перехід через прийомо-відправний парк станції.

До 1965 року, від початку будівництва Криворізької ТЕС, було споруджено п'ятий напрямок: Апостолове — Зелене Поле. За допомогою якого виконувалось забезпечення будівництва самої електростанції та селища при ній (нині — місто Зеленодольськ). Потім - обслуговування та забезпечення електростанції, організація приміського сполучення Апостолове - Зеленодольск (в 1992 - 1997 роках).

В непарній горловині станції будується автотранспортний шляхопровід, який забезпечує вільний безперебійний рух автотранспорту через залізничні колії. Внаслідок цього демонтуються два старих залізничних переїзди.

Історія пасажирського сполучення вузлової станції Апостолове

ред.

З доступних історичних джерел встановлено:

В 1916–1917 роках через станцію Апостолове курсували:

  • Пс.7/8 Волноваха - Олександрівськ - П'ятихатки.[3]
  • Пч.3/4 Долгінцево - Дебальцево.[4]
  • Тв.31 Долгінцево - Олександрівськ.[4]
  • Пч.11/12 Кривий Ріг - Ніколо-Козельск - Апостолове.[5]

Пояснення: Пс. - пасажирський; Пч. - поштовий; Тв. - товарний.

Після окупації Української Народної Республіки більшовиками Радянської Росії та створення більшовицькими московітськими окупантами маріонеточної Української РСР:

В 1922–1923 роках:

  • Пч.21/22 Знам'янка - Волноваха.[6]

В 1925–1926 роках:

  • Пч.3/4 Долгінцево - Волноваха.[7]
  • Пт.21/22 Апостолове - Миколаїв.[8]

Пояснення: Пт. — поштово-товарний.

В 1929–1930 роках:

  • Пч.15/16 Довгинцево - Олександрівськ.[9]
  • № 73/74 П'ятихатки – Іловайськ;
  • Пт.81/82 - поштово-товарно-пасажирський поїзд від "Укржелдор", який курсував при будівництві ділянки Зустрічний - Апостолове, № 81/82 Апостолове – Дніпропетровськ.[10]

В 1932–1933 роках:

  • № 69/70 Кривий Ріг (Довгінцево) – Ясинувата;
  • № 73/74 П'ятихатки – Іловайськ;
  • № 81/82 Дніпропетровськ (Лоцманьска) – Херсон

В 1934–1935 роках:

  • № 69/70 Кривий Ріг (Довгінцево) – Запоріжжя;
  • № 73/74 П'ятихатки – Іловайськ;
  • № 81/82 Дніпропетровськ (Лоцманьска) – Херсон

В 1936–1938 роках:

  • № 69/70 П'ятихатки – Запоріжжя;
  • № 73/74 П'ятихатки – Іловайськ;
  • № 81/82 Дніпропетровськ (Лоцманьска) – Миколаїв

В 1940–1941 роках:

  • № 73/74 П'ятихатки – Іловайськ;
  • № 81/82 Дніпропетровськ (Лоцманьска) – Миколаїв

В 1945–1946 роках:

  • № 63/64 Дніпропетровськ (Лоцманська) – Херсон;
  • № 73/74 Одеса – Іловайськ;
  • № 85/86 Жмеринка – Ташкент (Поїзд самого найдовшого маршруту, який за весь час курсував через ст. Апостолове. Призначався для повернення евакуйованих на схід жителів Української РСР.)

В 1946–1947 роках:

  • № 63/64 Дніпропетровськ (Лоцманська) – Херсон;
  • № 69/70 Кривий Ріг (Довгінцево) – Запоріжжя;
  • № 73/74 Одеса – Іловайськ

В 1964–1971 роках:

  • № 83/84 Київ – Сімферополь;
  • № 91/92 Ясинувата – Одеса;
  • № 103/104 Миколаїв – Москва;
  • № 111/112 Запоріжжя – Київ;
  • № 265/266 Дніпропетровськ – Одеса (з вокзалу Дніпропетровськ-Головний);
  • № 269/270 П'ятихатки – Бердянськ;
  • № 285/286 Дніпропетровськ – Апостолове (ст. Лоцманська – ст. Апостолове)

З початку 70-тих років минулого сторіччя значно зростають вантажонапруженість станції та її пасажирський оборот. Збільшується кількість приміських поїздів: електропоїздів серії СР3 за маршрутами Кривий Ріг - Нікополь, Кривий Ріг - Апостолове (з середини 80-тих - ЕР1); дизель-поїздів серії Д1 за маршрутами Херсон - Кривий Ріг, Херсон - Апостолове; приміських поїздів локомотивної (тепловозної) тяги за маршрутами Кривий Ріг - Апостолове - Лошкарівка та Апостолове - Лошкарівка.

В 1979–1984 роках:

  • № 65/66 Миколаїв – Москва «Південний Буг» (швидкий, фірмовий);
  • № 71/72 Київ – Запоріжжя;
  • № 73/74 Кривий Ріг – Москва (швидкий);
  • № 179/180 Львів – Запоріжжя;
  • № 191/192 Ясинувата – Одеса;
  • № 321/322 Миколаїв – Москва;
  • № 345/346 Дебальцево – Одеса;
  • № 583/584 Миколаїв – Ленінград;
  • № 595/596 Львів – Сімферополь;
  • № 611/612 Апостолове – Херсон (дизель-поїзд серії Д1);
  • № 607/608 Кривий Ріг – Євпаторія (дитячий);
  • № 613/614 Кривий Ріг – Новоолексіївка (дитячий)
  • № 665/666 Дніпропетровськ – Одеса (з вокзалу Дніпропетровськ-Південний);
  • № 675/676 Кривий Ріг – Сімферополь;
  • № 683/684 Кривий Ріг – Херсон (дизель-поїзд серії Д1)

В радянські часи через ст. Апостолове здійснювався рух пасажирських та швидких поїздів далекого сполучення: Миколаїв - Москва, Миколаїв - Ленінград, Кривий Ріг - Москва, Херсон - Москва, Мінськ - Сімферополь, Кривий Ріг — Сімферополь (з вагонами беспересадкового сполучення Кривий Ріг — Феодосія та Кривий Ріг — Керч), Львів — Сімферополь, Ясинувата — Одеса, Дніпропетровськ — Одеса (з вагонами беспересадкового сполучення Кривий Ріг — Одеса), Одеса — Кисловодськ, Миколаїв — Кривий Ріг, Запоріжжя — Львів, Запоріжжя — Київ, Київ — Сімферополь, Кривий Ріг — Генічеськ, Кривий Ріг — Євпаторія та деяких інших.

Після відновлення Україною незалежності в 1991 році, на протязі 1992 - 1996 років, на ст. Апостолове зберігався переважно радянський розклад руху приміських пасажирських та швидких поїздів, який поступово змінювався. В міжнародному сполучені продовжували курсували швидкі поїзди Миколаїв - Москва, Кривий Ріг - Москва, Мінськ - Сімферополь та вагон беспересадкового сполучення Миколаїв - Санкт-Петербург (до місцевого пасажирського поїзду Миколаїв - Кривий Ріг, та пасажирського поїзду дальнього слідування Дніпропетровськ - Санкт-Петербург).

Сучасне пасажирське сполучення

ред.
Рух поїздів по станції Апостолове
№ Маршрут сполучення Періодичність курсування Примітки
Далеке сполучення
71/72
«Запоріжжя» 		Запоріжжя — Київ Раніше курсував щоденно Тимчасово скасований
№ 96/95 Кривий Ріг — Москва Курсував щоденно Скасований з 18 березня 2020 року[11]
101/102 Херсон — Київ Тимчасово курсує без заходу на станцію Кривий Ріг-Головний
127/128 Запоріжжя — Львів Тимчасово курсує по зміненому маршруту, без заходу на станцію Апостолове
134/133 Івано-Франківськ — Миколаїв Тимчасово скасований через пошкодження російськими окупантами залізничної інфраструктури
161/162 Миколаїв — Київ Тимчасово скасований через пошкодження російськими окупантами залізничної інфраструктури
244/243 Кривий Ріг — Генічеськ Призначався за вказівкою Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
298/297 Київ — Миколаїв Призначався за вказівкою Тимчасово скасований через пошкодження російськими окупантами залізничної інфраструктури
294/293 Київ — Херсон Призначався за вказівкою Тимчасово скасований через пошкодження російськими окупантами залізничної інфраструктури
552/551 Кривий Ріг — Бердянськ Призначався за вказівкою Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
Приміське сполучення
6412 Кривий Ріг — Апостолове Щоденно
6076 Кривий Ріг — Запоріжжя II Курсував щоденно Тимчасово скасований
6471 Нікополь — Кривий Ріг Щоденно
6472 Кривий Ріг — Нікополь Щоденно
6413 Апостолове — Кривий Ріг Щоденно
6485 Нікополь — Тимкове Щоденно
6476 Тимкове — Нікополь щоденно
6075 Запоріжжя II — Кривий Ріг Курсував щоденно Тимчасово скасований
6402 Апостолове — Дніпро-Лоцманська Щоденно
6405 Дніпро-Лоцманська — Апостолове Щоденно
6408 Апостолове — Дніпро-Лоцманська Щоденно
6409 Дніпро-Лоцманська — Апостолове Щоденно
6490 Апостолове — Нікополь Щоденно
6497 Нікополь — Апостолове Щоденно
6701 Апостолове — Херсон З 14 листопада 2024 року скасовані тимчасові змінені маршрути Біла Криниця — Миколаїв-Вантажний та Апостолове — Високопілля
6702 Херсон — Апостолове З 13 листопада 2024 року скасовані змінені маршрути поїздів Миколаїв-Вантажний — Біла Криниця та Високопілля — Апостолове
6324 Миколаїв-Вантажний — Апостолове Щоденно Відновлено курсування поїзда з 14 листопада 2024 року[12]
6323 Апостолове — Миколаїв-Вантажний Щоденно Відновлено курсування поїзда з 15 листопада 2024 року

Підприємства

ред.

На станції розташовані підрозділи Придніпровської залізниці:

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Послуги на вокзалі станції Апостолове. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 21 жовтня 2011. [Архівовано 2016-01-12 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Электрический подвижной состав // История железнодорожного транспорта России и Советского Союза. Том 2: 1917—1945 гг. — СПб., 1997.
  3. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. С 1 мая 1916 года. Управление железных дорог. Москва. Стр. 108, Табл. 144б «Долгинцево — Дебальцево»
  4. ↑ а б Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. С 1 мая 1916 года. Управление железных дорог. Москва. МПС. Стр. 108, Табл. 144б «Долгинцево — Дебальцево»
  5. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. С 1 мая 1916 года. Управление железных дорог. Москва. МПС. Стр. 115, Табл. 149 «Долгинцево — Николо-Козельск - Апостолово»
  6. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1922 - 1923. НКПС. Москва. Табл. 257 «Пятихатки — Долгинцево — Волноваха»
  7. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1925 - 1926. НКПС. Москва. Табл. 257 «Пятихатки — Долгинцево — Волноваха»
  8. ↑ Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1925 - 1926. НКПС. Москва. Стр.86 Табл. 269 «Апостолово — Николаев»
  9. ↑ Официальный указатель железнодорожный, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1929/30 гг. НКПС. Москва. Стр. 95, Табл. 257 «Пятихатки — Долгинцево — Волноваха»
  10. ↑ Официальный указатель железнодорожный, пароходных и других пассажирских сообщений. Зимнее движение 1929/30 гг. НКПС. Москва. Стр. 94, Табл. 256 «Апостолово — Днепропетровск и обратно»
  11. ↑ Повний список. Поїзди, які відмінила «Укрзалізниця» з 18 березня 2020 року. biz.nv.ua. 17 березня 2020.
  12. ↑ Укрзалізниця призначила приміські поїзди між Миколаєвом та Апостоловим. Rail.insider. 15 листопада 2024.

Джерела

ред.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Апостолове_(станція)&oldid=44916785