Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Герос[1].

Інгулець
Inhulez in Krywyj Rih 3.JPG
Інгулець у Кривому Розі
Dnepr basin-Ukr.png
46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684199999999997033° пн. ш. 32.81250° сх. д. / 46.684199999999997033; 32.81250
Витік поблизу села Топило на Кіровоградщині
Висота витоку, м 175 м
Гирло Дніпро, за 40 км від Херсона
Країни басейну Україна Україна
Кіровоградська область
Дніпропетровська область
Херсонська область
Миколаївська область
Площа басейну, км² 14 870 км²
Регіон Дніпропетровська область, Миколаївська область і Кіровоградська область
Довжина, км 549 км
Середньорічний стік 0,32 м³/с (біля села Могилівка)
Притоки Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві)
ідентифікатори та зовнішні посилання
GeoNames 707599
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Інгулець на Вікісховищі

Зміст

ЕтимологіяРедагувати

Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:

  • від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»[2],
  • від тюркського енгел — «перешкода»,
  • від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
  • від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів).

ГідрографіяРедагувати

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.

Водогосподарська системаРедагувати

У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) в р. Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — крупного гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.

У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Ігулецької зрошувальної системи (розташована на відстані 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антиріка»[3].

РозташуванняРедагувати

 
Басейн річки Інгулець на гідрографічній мапі України
 
Човнова станція в місці злиття річок Інгулець і Саксагань
 
Річка Інгулець у Кривому Розі

Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Знам'янського району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 40 км від Херсона.

Найбільші притокиРедагувати

ІхтіофаунаРедагувати

В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.

ЕкологіяРедагувати

Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому в нинішніх умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води[3].

У зв'язку з дуже великим забрудненням річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3.[4].

Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня[4].

Визначні місцяРедагувати

 
Інгулець та скелі МОДРу

Топоніми річки ІнгулецьРедагувати

МістаРедагувати


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Топонімічний словник України
  2. Топонімічний словник України
  3. а б Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
  4. а б Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету (Перевірено 15 січня 2012)

ДжерелаРедагувати