Відкрити головне меню

Кахо́вська ГЕС імені П. С. Непорожнього є шостим і останнім ступенем нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Входить до складу ВАТ «Укргідроенерго». Утворює на Дніпрі найбільше за обсягом води Каховське водосховище.

Каховська ГЕС імені П. С. Непорожнього
Kakhovka HES.jpg
Водозливна гребля Каховської ГЕС
46°46′33″ пн. ш. 33°22′17″ сх. д. / 46.77610000002777468° пн. ш. 33.37150000002777261° сх. д. / 46.77610000002777468; 33.37150000002777261Координати: 46°46′33″ пн. ш. 33°22′17″ сх. д. / 46.77610000002777468° пн. ш. 33.37150000002777261° сх. д. / 46.77610000002777468; 33.37150000002777261
Країна Україна
Адмінодиниця Херсонська область
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Початок будівництва 1950
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1955-1956
Основні характеристики
Установлена потужність 351  МВт
Середнє річне виробництво 1489  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 6 х 58,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, залізобетонна
Довжина греблі 3273, 447  м
Шлюз однокамерний
ЛЕП 154 кВ
Власник Укргідроенерго
ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 7910879
Каховська ГЕС. Карта розташування: Україна
Каховська ГЕС
Каховська ГЕС
Мапа
Каховська ГЕС у Вікісховищі?

Зміст

ДіяльністьРедагувати

 
План вузла Каховської ГЕС

Каховська ГЕС експлуатується з 1955 р., коли було введено в дію перший агрегат. Останній, шостий агрегат здано в експлуатацію в 1956 р.

До складу споруд Каховського гідровузла належать: будівля ГЕС, закритий розподільчий пристрій, водозлив та бетонна гребля з 28 водозливами, однокамерний судноплавний шлюз і ґрунтові греблі.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Каховської ГЕС — 3,8 км, пропускна спроможність  — 21400 м3/сек. ГЕС є підпругою Каховського водосховища. Біля ГЕС збудовано місто Нова Каховка.

На Каховський ГЕС установлено шість вертикальних гідроагрегатів із загальною встановленою потужністю 351 МВт.

Турбіни — поворотно-лопастевого типу, виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна).

Генератори — синхронного типу, напругою 13,8 кВ, виробництва НПО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).

Електрична мережа скомпонована по три блоки «генератор — трансформатор» на дві системи шин ЗРУ — 154 кВ.

Середньорічне виробництво електрики Каховської ГЕС становить 1489 млн кВт·год.

Персонал Каховської ГЕС на 16.10.2015 р. становив 241 особу.

ІсторіяРедагувати

Будівництво Каховського гідровузла почалося у вересні 1950 року відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 20 вересня 1950 року «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно-Українського каналу, Північно-Кримського каналу й зрошення земель південних районів України й північних районів Криму». Спорудження ГЕС було доручено колективу ордена Леніна керуванню «Дніпробуд», що в 1927—1932 роках зводив Дніпровську ГЕС.

 
Каховська ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Об'єкт було віднесено до Великих будов комунізму. Для будівництва й обслуговування електростанції було створено місто Нова Каховка. На будівництві Каховського гідровузла працювало: 12 тисяч чоловік, 1100 автомашин, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паровозів і 7 земснарядів.

18 серпня 1954 року в Новій Каховці розпочався монтаж першої турбіни. У жовтні 1956 року було введено в експлуатацію останній, шостий гідроагрегат Каховської ГЕС. До цього часу повністю сформувалося Каховське водосховище.

У зв'язку з підйомом води було затоплено частину дніпровських плавнів, але частина плавнів збереглася нижче греблі ГЕС.

У 2006 році було закінчено реабілітацію Каховської ГЕС, під час якої було побудовано новий адміністративно-побутовий корпус і проведено реконструкцію автодорожнього полотна. Поставка устаткування й апаратури було проведено такими відомими фірмами, як: ALFA, ALSTOM, ABB, HAEFELY TRENCH. Фінансування проекту здійснювалося Світовим банком, урядами Швейцарії й Канади. На урочистому закінченні реконструкції був присутній третій президент України Віктор Ющенко.[2]

Вереснем 2014 року з огляду на можливість інвазії сил Російської федерації розпочаті роботи зі зміцнення обороноздатності Каховської гідроелектростанції.

ДиректориРедагувати

 
Директори Каховської ГЕС (1954−2012)

ІншеРедагувати

У 2000 році Каховській ГЕС присвоєно ім'я Петра Степановича Непорожнього, який був головним інженером будівництва Каховської ГЕС.

Заходи безпекиРедагувати

СвітлиниРедагувати

Панорама ГЕСРедагувати

Панорама Каховської гідроелектростанції та водосховища


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати