Каховське водосховище


Каховське водосховище
167kachovskemore.jpg
Вид на водосховище
47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д. / 47.4666666666947776320739649; 34.1666666666947733688175504Координати: 47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д. / 47.4666666666947776320739649; 34.1666666666947733688175504
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Запорізька область
Дніпропетровська область
Херсонська область
Висота над р. м. 44 м
Довжина 230 км
Ширина 25 (макс.) км
Площа 2 155 км²
Об'єм 18,2 км³
Довжина берегової лінії 896 км
Найбільша глибина 36 м
Середня глибина 8,4  м
Басейн басейн Дніпра
Вливаються Днiпро, Кінська, Базавлук і Рогачик
Виливається Днiпро
Гребля Каховська ГЕС
Використаня
  • Судноплавство на Дніпрі, рекреація, іригація, водопостачання, Відпочинок, рибальство, рибне господарство[d] і рибальський спорт
  • Рік наповнення 1956[1]
    Dnepr Kachowkaer Stausee.png
    Каховське водосховище. Карта розташування: Херсонська область
    Каховське водосховище
    Каховське водосховище
    Каховське водосховище (Херсонська область)
    CMNS: Каховське водосховище у Вікісховищі

    Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях України. Заповнено у 1955 – 1958 роках.

    Загальний описРедагувати

     
    Каховське водосховище.

    Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 19551958 роках.

    Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м.[2] Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувається «цвітіння води», яке охоплює до 80—95 % акваторії.

    Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.

    З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища проходять залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.

    Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.

    Флора і фаунаРедагувати

    Фауна включає понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).

    З історії створення водосховищаРедагувати

    Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — усе кишіло рибою й звіром. Кілька років з настанням весни, перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.


    На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг. Також на дні водосховища перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння Кінської до Дніпра).

    При створенні водоймища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йде від 1 до 3 метрів берегової лінії.

    Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочується: у 1971 році було скинуто 80 км3, у 1981 році — 60 км3, у 1991 році — 42 км3, у 2001 році — понад 39 км3, а у 2018 році — 39,4 км3.[2]

    Протягом 2010-х років навесні на водосховищі тримається рівень в районі 15,5 — 16 м[2].

    Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка. Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).

    Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.

    Природоохоронні територіїРедагувати

    Об'єкти на берегах водоймищаРедагувати

    Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла):

    ФотогалереяРедагувати

    Заходи безпекиРедагувати

    Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

    Зa результaтaми прoведених 24 березня 2017 р. дocлiджень пoверхневих вoд, гiдрoхiмiчний cтaн вoди у Кaхoвcькoму вoдocхoвищi знaхoдиться нa зaдoвiльнoму рiвнi[3].

    Панорама водосховищаРедагувати

    Панорама Каховського водосховища та гідроелектростанції


    ПриміткиРедагувати

    1. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11146
    2. а б в Сергій Яновський (26 квітня 2019). Каховське море перетворюється на великий ставок. Голос України. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. 
    3. Прoгнoз впливу будiвництвa тa експлуaтaцiї Кaхoвськoї ГЕС-2 нa вoднi екoсистеми Кaхoвськoгo вoдoсхoвищa тa пoниззя Днiпрa / Звiт прo НДР / Iнститут гiдрoбioлoгiї НAНУ. — Київ. — 2014.- 88с.

    ДжерелаРедагувати

    ПосиланняРедагувати