Енергодар
Енергода́р — місто в Василівському районі Запорізькій області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища Дніпра (в нижньому Придніпров'ї), за 120 км — від обласного центру Запоріжжя. Площа території міста — 63,5 км².
| Енергодар | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Запорізька область | ||||||||
| Район | Василівський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 2312500000 | ||||||||
| Засноване | 12 червня 1970 | ||||||||
| Статус міста | з 14 серпня 1985 року | ||||||||
| Населення | ▼ 53 567 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Площа | 63,5 км² | ||||||||
| Густота населення | 844 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 71500—599 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6139 | ||||||||
| Координати | 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д.Координати: 47°29′56″ пн. ш. 34°39′21″ сх. д. / 47.49889° пн. ш. 34.65583° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 29 м | ||||||||
| Водойма | Дніпро, Каховське водосховище | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Енергодар | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 32 км | ||||||||
| - автошляхами | 119 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 634 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 71502, Запорізька обл., м. Енергодар вул. Курчатова, 11 | ||||||||
| Вебсторінка | Енергодарська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Орлов Дмитро Олегович | ||||||||
|
| |||||||||
Місто засноване 12 червня 1970 року з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року одержало назву Енергодар. З 1981 року почалося будівництво Запорізької АЕС, яка на теперішній час є найбільшою АЕС у Європі.
14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста.
ІсторіяРедагувати
Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тисяч кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тисяч кВт і нині є одним з найбільших в Європі.
Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду.
Два роки місто не мало назви. Будувалася атомна станція — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар.
Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року.
14 серпня 1985 року селище Енергодар із 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.
Житлова забудова міста Енергодар
Типова багатоповерхівка
Стела на в'ізді до міста
Мерія Енергодара
Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами.
КультураРедагувати
У Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.
Готель «Енергодар»
Кільце в районі Алеї троянд
Палац культури «Сучасник», (2014)
Пам'ятник Шевченку біля Палацу культури «Сучасник»
У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів.
Громадське життяРедагувати
У місті зареєстровано 120 громадських та 80 організацій політичних партій.
Засоби масової інформаціїРедагувати
Енергодар.City — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки Агенції розвитку локальних медіа «Або»[2].
НаселенняРедагувати
- За даними перепису 1989 року мешкало 47 тисяч осіб.
- За даними перепису 2001 року — 56 тисяч осіб.
- Станом на 2019 рік — 53 567 осіб.
За даними перепису населення 2001 року рідною мовою вказали українську 37,81 %, а російську — 61,69 % населення[3].
| Українці | Росіяни | Білоруси | Інші національності |
|---|---|---|---|
| 57,1 % | 39,8 % | 0,8 % | 2,3 %[4] |
ТранспортРедагувати
У місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична вантажно-пасажирська станція Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують 2 пари приміських потягів сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях Р37 до Василівки.
Станція Енергодар
Проспект Енергетиків
Міський автобус біля мерії
Вигляд на Запорізьку атомну електростанцію
.jpg)
_%D0%90%D0%95%D0%A1.jpg)
Відомі людиРедагувати
- Бабак Людмила Петрівна (* 1998) — українська спортсменка, веслувальниця на байдарках.
- Бронніков Володимир Костянтинович — український політик, директор Запорізької АЕС.
- Бузаєв Володимир Микитович — заслужений тренер СРСР і України.
- Горескул Олена — українська шахістка, міжнародний гросмейстер.
- Манзуля Володимир Романович — заслужений тренер України по боксу.
- Мидловець Олександр Миколайович (1968—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Полулях Сергій Володимирович (1982—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Сидоренко Валерій Петрович — український боксер у першій найлегшій ваговій категорії (до 48 кг).
- Сидоренко Володимир Петрович — український боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу з 2001 р. у найлегшій ваговій категорії.
- Топоркова Раїса Вікторівна — українська пауерліфтерка. Майстер спорту України міжнародного класу.
Панорами містаРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Ми — телевізийники. І навіщо ми створили сайт Енергодар.City?. Енергодар.City (ru). Процитовано 2019-12-12.
- ↑ Банк даних Державноі служби статистики України
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
ПосиланняРедагувати
- Енергодар.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Енергодара
- Головна газета Енергодара «РОСТ»
- АМУ