Зупинний пункт

Зупинний пункт^[1] (також зупинковий пункт^[2], зупиночний пункт^[3], перестанок^[4]) — ділянка залізничної колії, призначена для зупинки поїздів з метою висадки і/або посадки пасажирів. Зазвичай розміщені уздовж головних колій приміських дільниць залізниці. На відміну від залізничної станції, зупинкові пункти не мають колійного розвитку і, відповідно, не можуть використовуватися для обгону чи пропуску зустрічних поїздів.

Зазвичай зупинні пункти обладнані платформами або посадочними майданчиками, що забезпечують доступ пасажирів до поїздів.

На пасажирських зупинних пунктах можуть розміщуватися каси або квиткові автомати. В Україні, якщо їх немає, то пасажир має право посадки без квитка в електропоїзд або дизель і купити квиток у роз'їзного касира. У Польщі необхідно зайти через передні двері і шукати кондуктора електропоїзда.

На найнапруженіших магістралях зазвичай колії зупинних пунктів можуть бути обладнані вихідними світлофорами. На дільницях з напівавтоматичним блокуванням зупинні пункти бувають суміщеними з блокпостом.

Нетарифний зупинний пункт — зупинний пункт, на якому не здійснюються багажні операції.

В Україні ред.

Зупинний пункт Маринове Одеської залізниці

Зупинний пункт Горбачове Донецької залізниці

Зупинний пункт П'ятий Парк Львівської залізниці

Зупинний пункт Верещаківка Південної залізниці

Зупинний пункт Герасимівка Донецької залізниці

У світі ред.

Зупинний пункт Якторув в гміне Якторув Мазовецького воєводства. Польша
Зупинний пункт на лінії Штольберг — Херцогенрат в землі Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Підземний зупинний пункт EuskoTren в Сан-Себастьяні, Іспанія
Зупинний пункт «Неліярве» на лінії Таллін—Тарту. Естонія

Див. також ред.

Джерела ред.

Наказ Міністерства транспорту і зв'язку України «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Остановочный пасажирский пункт // Железнодорожный транспорт: Энциклопедия. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. — С. 283. — ISBN 5-85270-115-7.

Примітки ред.

↑ Новий політехнічний російсько-український словник. © 2005, Зубков М. Г. 100 тис. термінів і термінів-словосполучень (словник до версії ABBYY Lingvo x3)
↑ Пункт пасажирський зупинковий — Словник термінів. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
↑ Перестанок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Новий політехнічний російсько-український словник. © 2005, Зубков М. Г. 100 тис. термінів і термінів-словосполучень (словник до версії ABBYY Lingvo x3)

[2] Пункт пасажирський зупинковий — Словник термінів. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013.

[3] Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

[4] Перестанок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1]

[2]

[3]

[4]