Відкрити головне меню
Gov. Stanford, типовий американський паровоз 19-го сторіччя
Mallard № 4468 — найшвидший паровий локомотив в світі

Парово́з[1] або паротя́г[джерело?] — локомотив, що використовує парову машину як двигун. Перший подібний локомотив збудував Річард Тревітік 1804. Першим локомотивом, на який схожі всі наступні паровози, став локомотив «Ракета», збудований Джорджем Стефенсоном 1829.

Паровози були переважним видом тяги на залізницях до 60-х років XX сторіччя, коли їм на заміну прийшли більш економічні типи локомотивів — тепловози та електровози.

Завдяки паровозу з'явився залізничний транспорт, і паровози виконували основний обсяг перевезень у XIX століття і першій половині XX століття, відігравши колосальну роль у піднесенні економіки цілого ряду країн.

Зміст

НазваРедагувати

Слово паровоз походить з російської мови. Винахід рос. паровоз приписується М. І. Гречу, який в середині XIX століття видавав газету «Северная пчела». Доти паровоз називали самокатная паровая машина (або просто «машина»), паровая фура, паровая телега, пароходкаЧерепанових і В. А. Жуковського), і навіть пароход (у сучасній російській мові останнє слово вживається в значенні «пароплав»).

У 1836 році у зв'язку з майбутнім відкриттям Царськосільської залізниці у «Северной пчеле» № 223 від 30 вересня з'явилося таке повідомлення: «Немедленно по прибытии паровых машин, которые для отличия от водяных пароходов можно было бы назвать паровозами, последуют опыты употребления их…»[2]

У перших звітах будівельника Царськосільської залізниці Ф. А. Герстнера трапляється: «парова машина», «паровий екіпаж», «парова карета». З 1837 року Герстнер вже вживає слово «паровоз». У звітах Царськосільської залізниці слово «паровоз» вперше з'являється 8 лютого того ж року[3].

У Словарі української мови Б. Д. Грінченка, укладеному на початку XX ст. слово паровоз відсутнє, а для позначення парового локомотива наведене локомотива/льокомотива (пор. пол. lokomotywa)[4].

ІсторіяРедагувати

 
Перший у світі паровоз конструкції  Річарда Тревітіка, 1801 рік

Першим, хто зумів зробити паровий візок, що котиться рейками, став британський інженер Річард Тревітік, який до кінця XVIII століття був відомим завдяки створеним легких, але потужних парових котлів. Перший паровоз він створив наприкінці 1803 року, однак офіційним роком народження паровоза вважається 1804, коли Тревітік отримав патент на винахід. Паровоз, який назвали «Pen-y-Darren», значно відрізнявся від його «нащадків». На ньому один циліндр розкручував велике колесо-маховик, від якого через зубчасту передачу приводилися обидві колісні пари. Випробування цього паровоза відбувалися поблизу міста Мертір-Тідвіл (Уельс, Велика Британія), де 21 лютого паровоз уперше проїхав з вагонетками, тобто провів перший у світі поїзд. 1808 Тревітік створив новий паровоз, який почав використовувати на кільцевій залізниці-атракціоні «Злови мене, хто зможе»[5].

На той час на великих підприємствах активно використовувалася кінна тяга, застосування якої істотно обмежувало вагу вантажу, і швидкість транспортування була невелика. Це незабаром привело багатьох власників великих підприємств до думок про початок застосування в транспортуванні вантажів парових машин. Також початком використання в промисловості паровоз був зобов'язаний і Наполеонівськім війнам, через які зросли ціни на зернові, зокрема на корми. Через це значно зросла вартість утримання коней. 1811 відбулася спроба застосування паровоза для переміщення вагонеток із вугіллям, але легкий паровоз не зміг потягнути важкий поїзд, а став буксувати на місці. В результаті народилася помилкова думка про неможливість розвинути паровозу з гладкими колесами на гладких рейках достатньої сили тяги, тому у 1812 для Мідльтонських копалень був створений паровоз «Бленкінсоп», в якому сила тяги реалізовувалася зубчастим колесом, що котилося зубчастою рейкою.

1813 під керівництвом Вільяма Гедлі було створено паровоз «Пихкаючий Біллі», що тягнув поїзди завдяки силі зчеплення гладких коліс із гладкими рейками, тим самим руйнуючи помилкову теорію. Паровоз був незграбний і повільний, але багато інженерів угледіли в ньому серйозну конкуренцію коням. Серед них був машинний майстер Джордж Стефенсон, який 1814 побудував свій перший паровоз, а згодом став відомий як паровозобудівник і активний прихильник застосування залізниць[5].

27 вересня 1825 відкрилася перша у світі громадська залізниця Стоктон-Дарлінгтон. Рух нею відкрив паровоз «Locomotion» (англ. «Рух»), який провіз перший поїзд. Назва паровоза досить скоро стала загальною, згодом всі рейкові рухомі тягові засоби почали називати на манер паровоза — локомотивами[6].

Сполучені Штати почали розробку паровозів 1829. Першим локомотивом був Tom Thumb (Мізинчик) залізниці Балтимор — Огайо. Першою вдалою паровозною залізницею у США була Південно-Каролінська залізниця, яка запустила перший потяг 25 грудня 1830 із паровозом Best Friend of Charleston. Багато ранніх локомотивів для американських залізниць імпортувалися з Британії, зокрема Stourbridge Lion і John Bull, але швидко розвинулося власне виробництво, яке у 1830-их випускало такі локомотиви як DeWitt Clinton[7].

Перша залізниця в Континентальній Європі відкрита 5 травня 1835 в Бельгії, між Мехеленом і Брюсселем.

Будова паровозаРедагувати

Докладніше: Будова паровоза
Принципіальна конструктивна схема паровоза
1 — топка;
2 — зольник;
3 — паровий котел;
4 — димова коробка;
5 — будка;
6 — тендер;
7 — сухопарник;
8 — запобіжний клапан;
9 — клапан регулятора;
10 — пароперегрівник;
11 — парова машина;
12 — конус;
13 — паророзподільчий механізм;
14 — привод регулятора;
15 — екіпаж;
16 — підтримувальний візок;
17 — бігунковий візок;
18 — букса;
19 — ресорне підвішування;
20 — колодка гальма;
21 — пароповітряний насос;
22 — зчіпний пристрій;
23 — свисток-тифон;
24 — пісочниця.

Незважаючи на різноманітність конструкцій, всі паровози мають три основні взаємопов'язані частини: паровий котел, парова машина та екіпаж[8][9].

Паровий котел служить для отримання пари, тобто є первинним джерелом енергії. Пара на паровозі є основним робочим тілом у багатьох пристроях і механізмах і насамперед в тяговій паровій машині, яка перетворює енергію пари на зворотно-поступальний рух поршня, який у свою чергу за допомогою кривошипно-шатунного механізму трансформується в обертальний, змушуючи крутитися рушійні колеса. Крім цього, пара служить для привода пароповітряного насоса, паротурбогенератора, а також використовується в звукових сигналах — свистку і тифоні. Екіпаж паровоза, що складається з рами і ходових частин, є ніби пересувною основою (остовом) паровоза і служить для несення обладнання і для пересування паровоза по рейках. Також іноді в основні частини паровоза включають і тендер — причіплюваний до локомотива вагон, що служить для зберігання запасів води і палива[8][9].

ПриміткиРедагувати

  1. Паровоз // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. В. В. Одинцов. Лингвистические парадоксы. — М. : Просвещение, 1982. — С. 31—32. (рос.)
  3. Раков В. А. Введение // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — 1995. — С. 7—10. (рос.)
  4. Локомотива // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. а б Забаринский П. Глава IV // Стефенсон. — 1937.
  6. Забаринский П. Глава V // Стефенсон. — 1937.
  7. Hamilton Ellis (1968). The Pictorial Encyclopedia of Railways. The Hamlyn Publishing Group. с. 24–30. 
  8. а б Дробинский В. А. Основные части паровоза и экипировочные устройства // Как устроен и работает паровоз. — 1955. — С. 16. (рос.)
  9. а б Сыромятников С. П. Составные части паровоза // Курс паровозов. — Т. 1. — С. 4—6. (рос.)

Інтернет-ресурсиРедагувати