Дніпровська ГЕС

п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).

Дніпровська ГЕС
Дніпрогес.jpg
Вигляд на греблю Дніпровської ГЕС
47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944444447177460° пн. ш. 35.08611111113877712° сх. д. / 47.86944444447177460; 35.08611111113877712Координати: 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944444447177460° пн. ш. 35.08611111113877712° сх. д. / 47.86944444447177460; 35.08611111113877712
Країна Україна
Адмінодиниця Запорізька область
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Дніпровський каскад ГЕС
Початок будівництва 1927
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1-ша черга 19321939
2-га черга 19741981
реконструкція 19972002 / 20062008
Основні характеристики
Установлена потужність 1569  МВт
Середнє річне виробництво 4008  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова
Характеристики обладнання
Тип турбін 34,3
Кількість та марка турбін ГЕС-I — 10 х радіально-осьових; ГЕС-II — 3 х поворотно-лопатевих
5 х пропелерних
Потужність гідроагрегатів 9х73,6; 1х2,6; 2х107; 6х115  МВт
Основні споруди
Тип греблі залізобетонна
Висота греблі 60  м
Довжина греблі 216, 760, 251  м
Шлюз Однокамерний (чинний) та трикамерний (у ремонті)
ЛЕП 154 кВ та 330 кВ (правий берег) та 154 кВ (лівий берег)
Власник Укргідроенерго
ідентифікатори і посилання
GeoNames 7932101
Дніпровська ГЕС. Карта розташування: Україна
Дніпровська ГЕС
Дніпровська ГЕС
Мапа
CMNS: Дніпровська ГЕС у Вікісховищі

БудівництвоРедагувати

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на запрошення радянського уряду.

17 липня 1932 року вийшов на маршрут перший трамвай через греблю ДніпроГЕС. Він рухався по маршруту «Дніпробуд — майдан Волі». 30 вересня 1934 року відкрито лінію греблею ДніпроГЕС на Правий берег, маршрут № 4[1]. Напрямок руху трамвая здійснювався двосторонньо однією колією, вагон трамвая відповідно мав контролер машиніста по обі сторони, водій переходив на зупинці (їх було тільки дві). Уздовж салону було дві лави з натурального дерева. Щогодини він відправлявся від Будинку громадських організацій (зараз це міський відділ поліції) до Механічного заводу. Працював трамвай з 06:00 ранку до 01:00 години ночі. Водіями здебільшого були чоловіки, а кондукторами — жінки. Спочатку останній нічний трамвай курсував тільки після завершення циркової програми в цирку-шапіто в парку Металургів[2].

17 вересня 1932 року за особливо видатну роботу на ДніпроГЕСі були нагороджені орденами Трудового Червоного Прапора американські інженери-консультанти — Франк Фейфер, Вільгельм Меффі, Фрідріх Вінтер, Георг Біндер та інженери «General Electric» Чарльз Джон Томсон, Г'ю Купер.

17 липня 1933 року був здійснений перший рейс з Києва до Херсона через ДніпроГЕС. Першим по цій дистанції, після ліквідації порогів, пройшов теплохід «В. Я. Чубар»[3].

РуйнаціяРедагувати

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.[7]

Файл:Cascade Reservoirs.jpeg
Дніпровська (Запорізька) ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[8]

Пізніше стало відомо, що вибух на ДніпроГЕСі готували начальник Відділу військово-інженерного управління штаба Південного фронту підполковник Олексій Петровський та представник Генерального штабу Червоної Армії, начальник окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (Москва) воєнний інженер 1-го рангу Борис Єпов.[9]. Вибух був підготовлений заздалегідь ще на початку серпня і постфактум схвалений Сталіним[10].

Про майбутній вибух чекістське командування підривників, що виконували спецзавдання, не повідомило ані місцеве населення, ані військове керівництво[11].

Трапилось так, що виконавців вибуху радянська контррозвідка заарештувала, як ворожих диверсантів, проте після втручання керівництва випустила[4]. Вибух призвів до руйнації машинного залу і припинення енергопостачання, внаслідок чого була паралізована діяльність промислових підприємств Запоріжжя.

Після захоплення Запоріжжя вермахтом (через 46 діб після вибуху) німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість обладнання, виведеного з ладу, запрацювало нове — німецького виробництва.

Після змін становища на фронті, ще задовго до початку свого відступу, німці почали готувати ДніпроГЕС до руйнування. У березні вони завезли перші 12 вагонів вибухівки та приступили до мінування греблі. Усього для руйнування ДніпроГЕСу гітлерівці підвезли понад 200 тонн вибухових речовин і десятки авіабомб. При цьому бомби укладалися безпосередньо в турбіни по п'ять штук в кожну. У військових мемуарах пишеться, що німці планували висадити в повітря всю греблю цілком, але була зруйнована лише частина[12].

ВідновленняРедагувати

По закінченню війни у 1944 році розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС було введено в експлуатацію. 31 серпня 1949 року — шостий агрегат[13]. У 1950 р. став до ладу останній дев'ятий гідроагрегат відродженої електростанції.

22 квітня 1972 року було розпочато будівництво другої черги Дніпровської ГЕС. 1974 року було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а в 1981 році станція вийшла на повну потужність.

РеконструкціяРедагувати

I ЕТАП

За роки експлуатації обладнання встановлене на Дніпровській ГЕС застаріло морально та фізично, в зв’язку з чим прийнято рішення про проведення першого етапу реконструкції в 1996 році. 1-й етап реконструкції проводився за рахунок кредитних коштів Світового Банк Реконструкції та Розвитку, гранту Швейцарського уряду та власних коштів.

В обсяг першого етапу реконструкції входили:

  • заміна  гідротурбінного обладнання ГЕС-1 на шести агрегатах;      
  • модернізація шести гідрогенераторів;      
  • заміна застарілого обладнання відкритих розподільчих установок 150, 330 кВ на нове імпортне обладнання – вимикачі, роз’єднувачі, трансформатори струму, трансформатори напруги, обмежувачі перенапруги, підвісна ізоляція;      
  • заміна застарілих систем збудження, управління та контролю новим  закордонним обладнанням на дев’яти агрегатах.

Перший етап реконструкції дозволив збільшити наявну потужність Дніпровської ГЕС-1 на 42 МВт, збільшити ККД агрегатів на 3% за рахунок чого забезпечив додатковий виробіток 100 млн. кВт. годин електроенергії щорічно, підвищив керованість та надійність роботи обладнання ГЕС.

II ЕТАП

У 2007 році розпочато другий етап реконструкції, до якого входить заміна 97 одиниць електрообладнання (силові трансформатори, роз’єднувачі, елегазові вимикачі, трансформатори струму та інші).

Впроваджено нову систему управління «Овація».

Введена в промислову експлуатацію автоматизована система комерційного обліку електроенергії.

Замінено 43 одиниці гідромеханічного обладнання (затвори, сміттєзатримуючі решітки).

Проведена заміна п'яти гідротурбін ДГЕС-2 з переходом на робочі колеса поворотно-лопатевого типу, збільшенням потужності до 120 МВт і модернізація генераторів.

Введено в дослідну експлуатацію автоматизована система контролю безпеки ГТС.

Ведуться роботи по відновленню гідроізоляції гідротехнічних споруд ДГЕС.

В ході проведення тендеру по заміні 3-х агрегатів ГЕС-1 перемогла австрійська фірма «Andritz Hydro».

Роботи по реконструкції трьох агрегатів Дніпровської ГЕС-1 розпочаті в 2018 році.

Впродовж 2019 року на Дніпровській ГЕС тривала реконструкція гідроагрегатів №2 та №3, а на Дніпровській ГЕС-2 – реконструкція гідроагрегату №16.

Роботи з технічного переоснащення ДніпроГЕС-1 проводить австрійсько-німецька компанія ANDRITZ HYDRO, яка є одним з провідних світових постачальників електромеханічного обладнання для електростанцій. Станом на кінець року проведено обстеження проточних частин, виконано лікування бетону гідроагрегатів №2,3. Також триває відновлення облицювання водоводу, спіральної камери та відсмоктувальної труби гідроагрегату №3. На монтажному майданчику завершується збирання корпусу статора гідрогенератора для гідроагрегату №3. Реконструкція гідроагрегатів, яка має завершитись у 2020-2021 рр., дозволить збільшити встановлену потужність станції на 17 МВт.

Реконструкцію гідроагрегату №16 на ДніпроГЕС-2 виконують вітчизняні заводи-виробники гідроенергетичного обладнання. На об’єкті завершено збирання статора в шахті гідроагрегату, а також завершується збирання ротора гідрогенератора та робочого колеса гідротурбіни. Роботи з реконструкції на ДніпроГЕС-2 фінішуватимуть  наступного року. Як наслідок, встановлена потужність станції зросте на 7,5 МВт.

На ДніпроГЕС-2 виконано лікування бетону водоводів гідроагрегатів №16, 17 та ін’єктування шпонок водоводів гідроагрегатів №11, 14, що підвищить надійність експлуатації їх проточної частини.

Також упродовж поточного року виконано нетипові ремонти гідроагрегатів №7 (часткова заміна обмотки статора) та №18 (відновлення вертикальності лінії валу), які підвищили працездатність та надійність цих  машин.

Окрім того, на водозливній греблі замінено один основний затвор (у шостому прольоті) та виконано реконструкцію його закладних частин.

Реалізація проекту II етапу реконструкції дозволить збільшити потужність станції на 85,2 МВт, при цьому сумарна потужність ДніпроГЕС складе 1610,6 МВт.

Станція сьогодніРедагувати

Дніпровський гідровузол побудований нижче порожистої частини річки в м. Запоріжжя, на міцних скельних породах - гранітах і гранітогнейсах.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИРедагувати

Параметри Одиниці виміру Кількість
Довжина напірного фронту гідровузла м 1200
Максимальний тиск на спорудженні м 38,7
Через споруди м3/с 25437
Через греблю м3/с 20250
Спорудження ГЕС-1 м3/с 2198
Спорудження ГЕС-2 м3/с 2989
Повний млн. м3 3320
Корисний млн. м3 850

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИРедагувати

Наявні агрегати Кількість
Дніпровська ГЕС-1 Агрегати потужністю  65 МВт (в реконструкції з підвищенням потужності до 73,6 МВт) 3
Агрегати потужністю   72 МВт 6
Агрегат власних потреб потужністю  2,6 МВт 1
Наявні агрегати Кількість
Дніпровська ГЕС-2 Агрегати потужністю  120 МВт 4
Агрегати потужністю   119 МВт 1
Агрегат  потужністю  104,5 МВт 1
Агрегати потужністю 112,5 МВт (в реконструкції з підвищенням потужності до 119 МВт) 2

ГалереяРедагувати

ДніпроГЕС у літературіРедагувати

Будівникам Дніпровської ГЕС присвячені роман «Гарячі почуття» (1947) та драма «Дніпрові зорі» (1953) Якова Баша, роман «Нові береги» та збірка «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931) Гордія Коцюби. Також оборона ДніпроГЕС 41-го року згадується у романі «Людина і зброя» Олеся Гончара.

Демонтаж напису «ДнепроГЭС имени В. И. Леніна»Редагувати

 
Дніпровська ГЕС до 28 липня 2016 року

У квітні 2016 року напис «ДнепроГЭС имени В. И. Леніна», розташований на дамбі ДніпроГЕСу демонтовано в рамках декомунізації[14][15].

 
Дніпровська ГЕС з 29 липня 2016 року (після декомунізації)

29 липня 2016 року ДніпроГЕС остаточно декомунізували[16].

30 вересня 2016 року у Запоріжжі активісти планували розфарбувати в'їзд на ДніпроГЕС, його хочуть зробити максимально патріотичним. Варіанти того, як розфарбувати до Дня міста (14 жовтня 2016 року) перший бик ДніпроГЕС, виклали в соцмережі. Ініціатором проекту став активіст-художник Денис Антюхов, який запропонував кілька варіантів перетворення ДніпроГЕСу. Варіанти оцінили по різному. Критикували герб Запоріжжя, який нібито так не можна зображувати або дивувалися навіщо ДніпроГЕС на ДніпроГЕСі[17]. Однак, після критики в соціальних мережах, проект вирішили відкласти[18].

ЕкскурсіїРедагувати

Відвідати Дніпровську ГЕС, або будь-яку іншу станцію у містах, де розташовані філії компанії Укргідроенерго, можна попередньо домовившись з керівництвом про дату, час та програму відвідин. Всі екскурсії для організованих груп школярів та студентів ‒ безкоштовні!

КонтактиРедагувати

Директор: Віктор Кучер

Адреса: 69096, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 1

Сайт: https://uhe.gov.ua/filiyi/dniprovska_hes

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Вульфович, 2002, с. 91
  2. Історія запуску трамваю через ДніпроГЕС та проект запуску електричних трамваїв
  3. Цей тиждень в історії Запоріжжя. zabor.zp.ua. Процитовано 14.072016.  (рос.)
  4. а б Мороко В. М. Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року(укр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — Вип. XXIX. — С. 197-202.
  5. Ф. Пігідо-Правобережний. «Велика Вітчизняна війна». Спогади та роздуми очевидця — К. Смолоскип, 2002
  6. Румме А. В. Скажите людям правду // Социологические исследования — 1990 — № 9
  7. Линников В. А. Подрыв ДнепроГЭСа в 41-м. О мифах и правде трагедии // Музейный вестник. — 2012. — № 12. — С. 226-231.
  8. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
  9. Першоджерело: Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации. — Ф.228. — Оп.754. — Спр.60. — Арк.95 // див.: Андрій Ілларіонов: 75-я годовщина подрыва ДнепроГЭС. — «Ехо Москви», 20.08.2016
  10. У мережі з'явився невідомий раніше знімок зруйнованого Дніпровської ГЕС (фото)
  11. До 100 тисяч осіб загинули від підриву «ДніпроГЕСу» за наказом Сталіна. radiosvoboda.org. Процитовано 2016-05-10. 
  12. Руссиянов И. Н. «Запорожцы» пишут... // В боях рождённая… / Литературная запись Е. А. Глущенко. — М. : Воениздат, 1982. — 252 с. — (Военные мемуары). — 100 000 экз. — ISBN 5-09-002630-0.
  13. Історія введення в експлуатацію агрегатів ДніпроГЕС
  14. У Запоріжжі почали «декомунізувати» ДніпроГЕС. Радіо Свобода (Ukrainian). Процитовано 2016-04-22. 
  15. Від напису Ленін залишилися лише літери «НИНА». Гребля на деякий час називається «Днепрогес...НИНА. 
  16. В Запоріжжі остаточно декомунізували ДніпроГЕС (відео). zabor.zp.ua. 2016-07-29. 
  17. В Запорожье появится мурал на ДнепроГЭСе, — zabor.zp.ua, 2016-09-30
  18. В Запорожье, после повальной критики, активисты решили не разрисовывать ДнепроГЭС, — zabor.zp.ua, 2016-10-01

ПосиланняРедагувати

Відео: