Дніпровська ГЕС

п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).

Дніпровська ГЕС
Дніпрогес.jpg
Вигляд на греблю Дніпровської ГЕС
47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944444447177460° пн. ш. 35.08611111113877712° сх. д. / 47.86944444447177460; 35.08611111113877712Координати: 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944444447177460° пн. ш. 35.08611111113877712° сх. д. / 47.86944444447177460; 35.08611111113877712
Країна Україна
Адмінодиниця Запорізька область
Запоріжжя
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Дніпровський каскад ГЕС
Початок будівництва 15 березня 1927
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1-ша черга 19321939
2-га черга 19741980
реконструкція 19972002 / 2006—до нашого часу
Основні характеристики
Установлена потужність 1577,6  МВт
Середнє річне виробництво 4008  млн кВт·год
Тип ГЕС пригребельно-руслова
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально осьові, поворотно-лопатеві, пропелерні
Кількість та марка турбін ГЕС-I — 10 х радіально-осьових; ГЕС-II — 3 х поворотно-лопатевих
2 хпропелерних
Потужність гідроагрегатів 9х72,6; 1х2,6; 2х104,5; 6х115; 5х120,1х119.  МВт
Основні споруди
Тип греблі залізобетонна
Висота греблі 60  м
Довжина греблі 216 м- водоприймач ГЕС1, 760 м-водосливна гребля  м
Шлюз Однокамерний діючий та трикамерний (у ремонті)
ЛЕП 154 кВ та 330 кВ
Власник Укргідроенерго
Сайт uhe.gov.ua/filiyi/dniprovska_hes
ідентифікатори і посилання
GeoNames 7932101
Дніпровська ГЕС. Карта розташування: Україна
Дніпровська ГЕС
Дніпровська ГЕС
Мапа
CMNS: Дніпровська ГЕС у Вікісховищі

БудівництвоРедагувати

Перші спроби проєктування гідроелектростанції на дніпрових порогах зустрічається у постановах Ради Міністрів Української Держави за травень 1918 р.: "Признати, що шлюзування дніпрових порогів та використання водяної сили їх повинно бути в першу чергу яко питання найголовнішого державного значення". На обстеження, проєктування та початок шлюзування було виділено 8 млн. карбованців[1].

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато 15 березня 1927 року, в рамках програми індустріалізації СРСР. Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.[2]

Перший гідроагрегат ввели в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проєкту на запрошення радянського уряду.

30 вересня 1934 року відкрита одноколійна лінія греблею ДніпроГЕС на Правий берег, маршрут № 7[3]. Напрямок руху трамвая здійснювався двосторонньо однією колією, вагон трамвая відповідно мав контролер машиніста по обидві сторони, водій переходив на зупинці (їх було тільки дві). Уздовж салону було дві лави з натурального дерева. Щогодини він відправлявся від Будинку громадських організацій (зараз це міський відділ поліції) до Механічного заводу. Працював трамвай з 06:00 ранку до 01:00 години ночі. Водіями здебільшого були чоловіки, а кондукторами — жінки. Спочатку останній нічний трамвай курсував тільки після завершення циркової програми в цирку-шапіто в парку Металургів[4].

17 вересня 1932 року за особливо видатну роботу на ДніпроГЕСі були нагороджені орденами Трудового Червоного Прапора американські інженери-консультанти — Франк Фейфер, Вільгельм Меффі, Фрідріх Вінтер, Георг Біндер та інженери «General Electric» Чарльз Джон Томсон, Г'ю Купер.

17 липня 1933 року був здійснений перший рейс з Києва до Херсона через ДніпроГЕС. Першим по цій дистанції, після ліквідації порогів, пройшов теплохід «В. Я. Чубар»[5].

РуйнаціяРедагувати

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[6][7]. Вибух на ДніпроГЕСі готували начальник Відділу військово-інженерного управління штаба Південного фронту підполковник Олексій Петровський та представник Генерального штабу Червоної армії, начальник окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (Москва) воєнний інженер 1-го рангу Борис Єпов.[8]. Вибух був підготовлений заздалегідь ще на початку серпня і постфактум схвалений Сталіним[9]. Внаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 175,5  метрів ( неушкодженими залишилися бики № 10 та № 21 ) та заввишки 21,2 м, через яку ринула вниз майже шестиметрова хвиля[10], спричинивши руйнування будинків у береговій зоні. Найбільше від раптової повені постраждали жителі низинного району міста - там були розташовані пристань, судноремонтний завод і склади. За спогадами очевидців, наслідки потопу тут були схожі на весняний паводок що підтопив вулиці, прилеглі до берегу Дніпра.

 
Дніпровська (Запорізька) ГЕС після підриву радянськими підривниками у 1941 році[11]

Про майбутній вибух чекістське командування підривників, що виконували спецзавдання, не повідомило ані місцеве населення, ані військове керівництво[12], тож виконавців вибуху радянська контррозвідка заарештувала, як ворожих диверсантів, проте після втручання керівництва випустила[6]. Вибух призвів до руйнації машинного залу і припинення енергопостачання, внаслідок чого була паралізована діяльність промислових підприємств Запоріжжя.

Жертви серед червоноармійців та цивільного населення часто оцінюються цифрами від 20 тисяч[13] до 80 -120 тисяч осіб[14], що однак не підтверджується жодними свідченнями та розслідуваннями. Навпаки, у документах 274-ї стрілецької дивізії згадується що після підриву підрозділи дивізії продовжують утримувати острів Хортиця ( знаходиться за 1,5 кілометри від греблі нижче за течією ), а в донесеннях 2-го кавалерійського корпусу 18-ї та 9-ї армій відзначається що вони "в цілому успішно переправилися на лівий берег Дніпра". Втрати німецької армії не відомі, але з огляду на те, що гребля була зруйнована при наближенні гітлерівців - навряд чи вони були взагалі.

Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.[15]

Після захоплення Запоріжжя вермахтом (через 46 діб після вибуху) німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість обладнання, виведеного з ладу, запрацювало нове — німецького виробництва.

Після змін становища на фронті, ще задовго до початку свого відступу, німці почали готувати ДніпроГЕС до руйнування. У березні вони завезли перші 12 вагонів вибухівки та приступили до мінування греблі. Усього для руйнування ДніпроГЕСу гітлерівці підвезли понад 200 тонн вибухових речовин і десятки авіабомб. При цьому бомби укладалися безпосередньо в турбіни по п'ять штук в кожну. У військових мемуарах пишеться, що німці планували висадити в повітря всю греблю цілком, але була зруйнована лише частина[16].

ВідновленняРедагувати

У 1944 році розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС було введено в експлуатацію. 31 серпня 1949 року — шостий агрегат[17]. У 1950 р. став до ладу останній дев'ятий гідроагрегат відродженої електростанції.

22 квітня 1972 року розпочато будівництво другої черги Дніпровської ГЕС. 1974 року було введено в експлуатацію перший гідроагрегат, а 1981 року — станція вийшла на повну потужність.

РеконструкціяРедагувати

I ЕТАП

За роки експлуатації обладнання встановлене на Дніпровській ГЕС застаріло морально та фізично, в зв'язку з чим прийнято рішення про проведення першого етапу реконструкції в 1996 році. 1-й етап реконструкції проводився за рахунок кредитних коштів Світового Банк Реконструкції та Розвитку, гранту Швейцарського уряду та власних коштів.

В обсяг першого етапу реконструкції входили:

  • заміна  гідротурбінного обладнання ГЕС-1 на шести агрегатах;      
  • модернізація шести гідрогенераторів;      
  • заміна застарілого обладнання відкритих розподільчих установок 150, 330 кВ на нове імпортне обладнання — вимикачі, роз'єднувачі, трансформатори струму, трансформатори напруги, обмежувачі перенапруги, підвісна ізоляція;      
  • заміна застарілих систем збудження, управління та контролю новим  закордонним обладнанням на дев'яти агрегатах.

Перший етап реконструкції дозволив збільшити наявну потужність Дніпровської ГЕС-1 на 42 МВт, збільшити ККД агрегатів на 3 % за рахунок чого забезпечив додатковий виробіток 100 млн кВт/годин електроенергії щорічно, підвищив керованість та надійність роботи обладнання ГЕС.

II ЕТАП

У 2007 році розпочато другий етап реконструкції, до якого входить заміна 97 одиниць електрообладнання (силові трансформатори, роз'єднувачі, елегазові вимикачі, трансформатори струму та інші).

Впроваджено нову систему управління «Овація».

Введена у промислову експлуатацію автоматизована система комерційного обліку електроенергії.

Замінено 43 одиниці гідромеханічного обладнання (затвори, сміттєзатримуючі решітки).

Проведена заміна п'яти гідротурбін ДГЕС-2 з переходом на робочі колеса поворотно-лопатевого типу, збільшенням потужності до 120 МВт і модернізація генераторів.

Введено в дослідну експлуатацію автоматизована система контролю безпеки ГТС.

Ведуться роботи по відновленню гідроізоляції гідротехнічних споруд ДГЕС.

В ході проведення тендеру по заміні 3-х агрегатів ГЕС-1 перемогла австрійська фірма «Andritz Hydro».

Роботи по реконструкції трьох агрегатів Дніпровської ГЕС-1 розпочаті у 2018 році.

Впродовж 2019 року на Дніпровській ГЕС тривала реконструкція гідроагрегатів № 2 та № 3, а на Дніпровській ГЕС-2 — реконструкція гідроагрегату № 16.

Роботи з технічного переоснащення ДніпроГЕС-1 проводить австрійсько-німецька компанія «ANDRITZ HYDRO», яка є одним з провідних світових постачальників електромеханічного обладнання для електростанцій. Станом на кінець року проведено обстеження проточних частин, виконано лікування бетону гідроагрегатів № 2, 3. Також триває відновлення облицювання водоводу, спіральної камери та відсмоктувальної труби гідроагрегату № 3. На монтажному майданчику завершується збирання корпусу статора гідрогенератора для гідроагрегату № 3. Реконструкція гідроагрегатів, яка має завершитись у 2020—2021 рр., дозволить збільшити встановлену потужність станції на 17 МВт.

Реконструкцію гідроагрегату № 16 на ДніпроГЕС-2 виконують вітчизняні заводи-виробники гідроенергетичного обладнання. На об'єкті завершено збирання статора в шахті гідроагрегату, а також завершується збирання ротора гідрогенератора та робочого колеса гідротурбіни. Роботи з реконструкції на ДніпроГЕС-2 фінішуватимуть  наступного року. Як наслідок, встановлена потужність станції зросте на 7,5 МВт.

На ДніпроГЕС-2 виконано лікування бетону водоводів гідроагрегатів № 16, 17 та ін'єктування шпонок водоводів гідроагрегатів № 11, 14, що підвищить надійність експлуатації їх проточної частини.

Також упродовж поточного року виконано нетипові ремонти гідроагрегатів № 7 (часткова заміна обмотки статора) та № 18 (відновлення вертикальності лінії валу), які підвищили працездатність та надійність цих машин. Окрім того, на водозливній греблі замінено один основний затвор (у шостому прольоті) та виконано реконструкцію його закладних частин.

Реалізація проєкту II етапу реконструкції дозволило збільшити потужність станції на 85,2 МВт, при цьому сумарна потужність ДніпроГЕС складе 1610,6 МВт.

Сучасний станРедагувати

Влітку 2020 року на дорозі ДніпроГЕСУ була знайдена тріщина завдовжки близько 600 метрів. На ДніпроГЕС було введено обмеження для транспорту у вагу не більше, ніж в 3 тонни і швидкість не більше 40 км/год.

18 листопада 2021 року, під час наради в «Укргідроенерго», затверджена концепція реконструкції греблі Дніпровської ГЕС, в результаті якої планується роз'єднати зустрічні потоки транспорту, а також побудувати другий ярус шляхопроводу[18][19].

Щогодини в середньому в обидва боки греблею проїжджає 3600 автомобілів. У 1970-х роках, коли проїжджу частину було розширено до чотирьох смуг, пропускну здатність розраховували виходячи з потоку 750 автомобілів на годину. Зважаючи на величезний транспортний потік, греблю заплановано реконструювати з побудовою другого ярусу[20].

До травня 2022 року заплановано завершити проєкт реконструкції греблі Дніпровської ГЕС, після цього проведуть процедуру закупівлі та розпочнуться виконання робіт з реконструкції[21].

У 2023 році греблю Дніпровської ГЕС планується закрити для руху автотранспорту на капітальну реконструкцію.

У 2022 році у Запоріжжі планують розпочати масштабну реконструкцію Греблі Дніпрогес. В рамках проєкту, гребля буде двоярусною з кількома смугами на кожному[22][23].

Технічні характеристикиРедагувати

Параметри Одиниці виміру Кількість
Довжина напірного фронту гідровузла м 1200
Максимальний тиск на спорудженні м 38,4
Через споруди м3/с 25489
Через греблю м³/с 20250
Гідроагрегат ГЕС-1 м³/с 2191
Гідроагрегат ГЕС-2 м³/с 20250
Повний обсяг Дніпровського водосховища млн м³ 3320
Корисний обсяг Дніпровського водосховища млн м³ 850

Основні характеристикиРедагувати

Наявні агрегати Кількість
Дніпровська ГЕС-1 Агрегати потужністю  72 МВт (в реконструкції з підвищенням потужності до 73,6 МВт) 3
Агрегати потужністю 72 МВт 6
Агрегат власних потреб потужністю 2,6 МВт 1
Наявні агрегати Кількість
Дніпровська ГЕС-2 Агрегати потужністю 120 МВт 5
Агрегати потужністю 119 МВт 1
Агрегат  потужністю 104,5 МВт 1
Агрегати потужністю 104,5 МВт (в реконструкції з підвищенням потужності до 120 МВт) 2

ГалереяРедагувати

ДніпроГЕС у літературіРедагувати

Будівникам Дніпровської ГЕС присвячені роман «Гарячі почуття» (1947) та драма «Дніпрові зорі» (1953) Якова Баша, роман «Нові береги» та збірка «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931) Гордія Коцюби. Також оборона ДніпроГЕС 41-го року згадується у романі «Людина і зброя» Олеся Гончара.

Підкорення Дніпра »- будівництва ДніпроГЕС - присвячені:

вірш Самуїла Яковича Маршака «Війна з Дніпром».

роман Федора Гладкова «Енергія»

Юрезанскій В. Т. Підкорення річки. (Історія Дніпробуду). М .: Радянський письменник, 1946 р 356 с. - 20 тис. Шт. (Худож.-док. Роман)

Юрезанскій В. Т. Вогні на Дніпрі. Мал. П. Осовського М .: Детгиз, 1955 р 447 с., - 30 тис. Шт.

Демонтаж напису «ДнепроГЭС имени В. И. Леніна»Редагувати

 
Дніпровська ГЕС до 28 липня 2016 року

У квітні 2016 року напис «ДнепроГЭС имени В. И. Леніна», розташований на дамбі ДніпроГЕСу демонтовано в рамках декомунізації[24][25].

 
Дніпровська ГЕС з 29 липня 2016 року (після декомунізації)

29 липня 2016 року ДніпроГЕС остаточно декомунізували[26].

30 вересня 2016 року у Запоріжжі активісти планували розфарбувати в'їзд на ДніпроГЕС, його хочуть зробити максимально патріотичним. Варіанти того, як розфарбувати до Дня міста (14 жовтня 2016 року) перший бик ДніпроГЕС, виклали в соцмережі. Ініціатором проєкту став активіст-художник Денис Антюхов, який запропонував кілька варіантів перетворення ДніпроГЕСу. Варіанти оцінили по різному. Критикували герб Запоріжжя, який нібито так не можна зображувати або дивувалися навіщо ДніпроГЕС на ДніпроГЕСі[27]. Однак, після критики в соціальних мережах, проєкт вирішили відкласти[28].

ЕкскурсіїРедагувати

Відвідати Дніпровську ГЕС, або будь-яку іншу станцію у містах, де розташовані філії компанії Укргідроенерго, можна попередньо домовившись з керівництвом про дату, час та програму відвідин. Всі екскурсії для організованих груп школярів та студентів — безкоштовні!

КонтактиРедагувати

Директор: Віктор Кучер

Адреса: 69096, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Вінтера, 1

Сайт: https://uhe.gov.ua/filiyi/dniprovska_hes [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Державний вісник. 1918. № 10. С. 2. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 16 березня 2022. 
  2. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
  3. Вульфович, 2002, с. 91.
  4. Історія запуску трамваю через ДніпроГЕС та проєкт запуску електричних трамваїв. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 8 березня 2019. 
  5. Цей тиждень в історії Запоріжжя. zabor.zp.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 14.072016.  (рос.)
  6. а б Мороко В. М. Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року : [укр.] // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — Вип. XXIX. — С. 197-202.
  7. Руйнація Дніпровської ГЕС 18 серпня 1941 року (фото). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  8. Першоджерело: Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации. — Ф.228. — Оп.754. — Спр.60. — Арк.95 // див.: Андрій Ілларіонов: 75-я годовщина подрыва ДнепроГЭС [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — «Ехо Москви», 20.08.2016
  9. У мережі з'явився невідомий раніше знімок зруйнованого Дніпровської ГЕС (фото). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017. 
  10. Лініков В. А. "Підрив Дніпровської греблі 18 серпня 1941 р". Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  11. Архівне німецьке відео 1942 року з маштабним руйнуванням Дніпровської ГЕС. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022. 
  12. До 100 тисяч осіб загинули від підриву «ДніпроГЕСу» за наказом Сталіна. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 травня 2016. 
  13. Ф. Пігідо-Правобережний. «Велика Вітчизняна війна». Спогади та роздуми очевидця — К. Смолоскип3, 2002
  14. Румме А. В. Скажите людям правду // Социологические исследования — 1990 — № 9
  15. Линников В. А. Подрыв ДнепроГЭСа в 41-м. О мифах и правде трагедии // Музейный вестник. — 2012. — № 12. — С. 226-231.
  16. Руссиянов И. Н. «Запорожцы» пишут... // В боях рождённая… / Литературная запись Е. А. Глущенко. — М. : Воениздат, 1982. — 252 с. — (Военные мемуары). — 100 000 екз. — ISBN 5-09-002630-0.
  17. Історія введення в експлуатацію агрегатів ДніпроГЕС. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 31 серпня 2012. 
  18. Як буде виглядати гребля після реконструкції (фото) [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Акцент, 2021-11-18 (рос.)
  19. Реконструкція ДніпроГЕС у Запоріжжі: відео анімації реалізованого проєкту [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Акцент, 2021-11-26 (рос.)
  20. Нове «двоповерхове» життя греблі: що в планах ДніпроГЕСу (фото, відео) [Архівовано 24 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Акцент, 2021-12-23 (рос.)
  21. Стало відомо, що до кінця 2022 року розпочнуть ремонт греблі Дніпровської ГЕС [Архівовано 26 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Акцент, 2021-11-26 (рос.)
  22. Константинова, Валерія (29.11.21). РЕКОНСТРУКЦІЯ ДНІПРОГЕСУ В ЗАПОРІЖЖІ: ЩО ПЛАНУЮТЬ ЗРОБИТИ. 
  23. У Запоріжжі розпочнеться масштабна реконструкція Дніпрогесу - zaporizhzhia.one (укр.). 8 лютого 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  24. У Запоріжжі почали «декомунізувати» ДніпроГЕС. Радіо Свобода (Ukrainian). Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016. 
  25. Від напису Ленін залишилися лише літери «НИНА». Гребля на деякий час називається «Днепрогес...НИНА. Архів оригіналу за 26 березня 2019. 
  26. В Запоріжжі остаточно декомунізували ДніпроГЕС (відео). zabor.zp.ua. 29 липня 2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. 
  27. В Запорожье появится мурал на ДнепроГЭСе [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // zabor.zp.ua, 2016-09-30
  28. В Запорожье, после повальной критики, активисты решили не разрисовывать ДнепроГЭС [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // zabor.zp.ua, 2016-10-01

ПосиланняРедагувати

Відео: