Капіта́льний ремо́нт або ка́премонт (рос. капитальный ремонт; англ. overhaul; нім. Generalreparatur f, Generalüberholung f) — ремонт, що виконується для відновлення справності та повного або близького до повного ресурсу виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. Показники значень щодо повного ресурсу, встановлюють у нормативно-технічній документації. ДСТУ 9050:2020[1].

Загальна характеристика

ред.

Вид ремонту будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів та інших видів основних фондів, який здійснюється звичайно з періодичністю понад одного року, при якому, як правило, повністю розбирають агрегат, замінюють чи відновлюють усі спрацьовані вузли і деталі, ремонтують базові та інші двигуни і вузли, збирають, регулюють та випробовують агрегат. При цьому вказані види робіт повинні проводитися з урахуванням можливостей покращання технічних параметрів обладнання, яке ремонтується, та його модернізації.

Капремонт будівель і споруд вважається таким, при якому відбувається заміна спрацьованих конструкцій і деталей чи заміна на міцніші та економічніші, які покращують експлуатаційні можливості об'єктів, що ремонтуються, за винятком повної заміни основних конструкцій, термін служби яких у даному об'єкті найбільший (фундаменти, стіни тощо).

Капремонт основних фондів на гірничих, бурових та нафтогазовидобувних підприємствах здійснюється як господарським, так і підрядним способом, див. капітальний ремонт шахтних стовбурів. Підрядним способом на спеціалізованих підприємствах проводять капітальний ремонт двигунів внутрішнього згоряння, електромоторів та ін.

Капремонт значної частини основних фондів підприємства здійснюється силами підрозділів його бази виробничого обслуговування. Особливе місце на нафтогазовидобувних підприємствах займає капітальний ремонт свердловин, який здійснюється спеціалізованими підрозділами, див. капітальний ремонт свердловин.

У будівництві

ред.

Капітальний ремонт будівлі — це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.

Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності)[2].

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Бучинський М.Я., Горик О.В., Чернявський А.М., Яхін С.В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. – Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7

Примітки

ред.
  1. ДСТУ 9050:2020 Система технічного обслуговування та ремонтування техніки. Терміни та визначення понять
  2. Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів: Державний комітет України з будівництва та архітектури, Лист № 7/7-401, 30.04.2003. Архів оригіналу за 24.11.2011. Процитовано 03.07.2013.