Відкрити головне меню

Криворізький район

район у Дніпропетровській області (Україна)

Криворі́зький райо́н — адмніністративно-територіальна одиниця, розташована на північному заході Дніпропетровської області.

Криворізький район
Kr rigskiy rayon gerb.png Flag of Kryvyi Rih Raion.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1221800000
Утворений: 1925 р.
Населення: 44 738 (на 1.04.2016)
Площа: 1347 км²
Густота: 33.2 осіб/км²
Тел. код: +380-564
Поштові індекси: 50480—53092
Населені пункти та ради
Районний центр: Кривий Ріг
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Смт: 2
Села: 81
Селища: 6
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 152, 26-06-25
Веб-сторінка: Криворізька РДА
Голова РДА: Нагайченко Сергій Вікторвоич
Голова ради: Яценко Віталій Володимирович
Мапа

Commons-logo.svg Криворізький район у Вікісховищі

Зміст

Загальні відомостіРедагувати

Районний центр — місто Кривий Ріг. Утворено у 1925 році. Населення становить 44 886 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Виходячи з географічної специфіки міста Кривого Рогу, яке простяглося в довжину більше, ніж на 50 км, такі ж параметри має і район, який межує з П'ятихатським, Софіївським, Апостолівським, Широківським районами, Миколаївською та Кіровоградською областями.

Загальна його площа становить 134724 га, водні ресурси 2897 га. В районі знаходяться 89 населених пунктів і мешкають 44,5 тис. осіб[1].

ГеографіяРедагувати

Район розташований у степовій зоні. Поверхня здебільшого рівнинна, місцями хвиляста, розчленована ярами та балками. Північна частина являє собою відроги Придніпровської височини, висота якої з північного заходу на південний схід поступово зменшується. Балки ж характеризуються невеликими водозбором та стрімкими схилами.[2]

Територією району протікають річки Інгулець, Саксагань, Бокова, Боковенька, Кам'янка. Річкові долини на півдні Криворіжжя, де Придніпровська височина переходить в Інгулецько-Нікопольську низовину, не глибокі, але широкі, мають розвинуті тераси. Вододіли цієї рівнини — плоскі.

Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні і чорноземи південні. В заплавах річок, балках зустрічаються лучно-чорноземні ґрунти, чорноземи солонцюваті. Зустрічаються також лучно-солонцюваті і лучно-болотні ґрунти.

КліматРедагувати

Клімат Кривого Рогу
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13 19 23,5 29 35,8 36,4 38,6 39,6 32,2 31,7 21,7 15,3 39,6
Середній максимум, °C −2 0 4 13 21 24 26 25 20 13 5 0 12
Середня температура, °C −5 −3,6 1,3 9,5 15,9 19,5 21,1 20,5 15,6 8,8 3,0 −1,6 8,8
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 5 10 13 15 14 11 4 1 −3 5
Абсолютний мінімум, °C −27,2 −27,3 −21 −8,9 −1,6 2,8 7,3 5 −3,7 −10 −18,6 −24,5 −27,3
Норма опадів, мм 40 32 28 41 42 64 54 42 31 30 35 44 483
Джерело: Клімат Кривого Рогу. meteoprog.ua. Архів оригіналу за 30 травень 2015. Процитовано 30 травня 2015. 

Над територією Кривого Рогу сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». У місті тепліше на 1,8 °C. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило-газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смог, знижені дози сонячної радіації.

ІсторіяРедагувати

Криворізький район було створено у 1925 році. У 1962-му у зв'язку з реорганізацією сільських районів він був ліквідований. Його територія розділилася і відійшла частинами до складу Софіївського, Широківського, Апостолівського та П'ятихатського районів області. У 1965 році район було поновлено.

Адміністративний поділРедагувати

Адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 17 сільських рад, які об'єднують 89 населених пунктів та підпорядковані Криворізькій районній раді. Адміністративний центр — місто Кривий Ріг, яке має статус міста обласного значення, тому не входить до складу района[3].

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2001[4])
1 Лозуватка 6 730
2 Радушне 3 366
3 Новопілля 2 047
4 Вільне 1 782
5 Красівське 1 657
6 Христофорівка 1 556
7 Глеюватка 1 371
8 Широке 1 337
9 Валове 1 316
10 Недайвода 1 156

ЕкономікаРедагувати

Економічну основу району забезпечує аграрний сектор.

У процесі реформування агропромислового комплексу, з 2000 року, в районі створено 38 товариств з обмеженою відповідальністю, 159 селянських фермерських господарств та виділилися 745 одноосібних власників землі, 2 підсобних і 1 селянський фермерський кооперативи та 10 інших недержавних сільгосппідприємств.

У цілому по району нараховується сільськогосподарських угідь 109,2 тис.га, з них ріллі, яка перебуває в обробітку всіма формами власності, 87,8 тис.га. Крім цього, в районі є 3700,9 га садів, 10855 га пасовищ та 474 га сінокосів.

Сільськогосподарські підприємства району займаються виробництвом продукції рослинництва (зернових, овочевих та кормових культур) та тваринництва.

ТранспортРедагувати

Транспортну особливість Криворізького району головним чином зумовлює розташування близько на 70 км із північного сходу на південний захід міста Кривий Ріг. З одного боку, лише один автошлях проходить довжиною понад 50 км через весь Кривий Ріг. Також варто зауважити, що Кривий Ріг з давніх-давен відомий якістю своїх доріг, тому існуючі об'їзні автошляхи використовуються як крайній засіб, бо містом, незважаючи на трафік та світлофори, їхати швидше.

Автомагістраль національного значення Н23 із Кропивницького на Запоріжжя — Каховку через Мар'янське проходить фактично центром містом через дублюючі дороги є дуже швидким та зручним коридором, тому 14 км проходяться за 20-30 хв. Водночас також існує транспортний коридор Н11 Дніпро на Вознесенськ — Миколаїв через Новий Буг має менше транспортне навантаження, на відміну від першого, проте так само через дублюючі автошляхи 33 км Кривим Рогом проходяться за 40-45 хвилин.

Територією району проходять автошляхи: Н11, Н23, Р74 та Т 0434.

Криворізький район у плані залізничного розвитку так само дуже залежить від комунікацій Кривого Рогу, проте набагато більше через його промислові ресурси, а саме через ГЗК, шахти, відвали, відвальні хвости, які щодня розростаються районом. Відтак майже анекдотичною ситуацією виглядає такий факт: відстань між кінцевою станцією для більшості поїздів північно-східного прямування Кривий Ріг-Головний та наступною, де стають усі поїзди станцією Рокувата, 22 км, які поїзди через проходження територією промвиробництва їдуть з обмеженням швидкості до 25 км на годину, проходять за 50 хв. Водночас проїхати містом від однієї станції до іншої займе хвилин 35-40.

Тож залізничний рух районом відбувається на трьох напрямках: північно-східному, північно-західному та південному. Виокремивши усі станції Кривого Рогу, у районі лишаються сім станцій: дві вузлові залізничні станції: Грекувата та Мусіївка, сортувальна станція Кривий Ріг-Сортувальний та ще 4 станції Гейківка, Красний Шахтар, Пічугіно та Радушна.

Зупинні пункти: 20 км, 27 км, 39 км, 45 км, 61 км, 77 км, 79 км, 86 км та 91 км.

Соціально-гуманітарна сфераРедагувати

Науково-дослідна робота в районі представлена Державним дослідним господарством «Червоний шахтар», яке займається виведенням нових цінних порід великої рогатої худоби.

Щодо освіти, то в районі налічується 24 школи, з яких 17 — середні, а також 2 школи-садки. На території Криворізького району розташовано 28 дошкільних дитячих закладів, а також районна заочна школа для сільської молоді з філіями.

Система охорони здоров'я на сьогодні представлена районною лікарнею, 3 дільничними лікарнями, 6 амбулаторіями та 40 фельдшерсько-акушерськими пунктами, а також районною санепідстанцією, обласним протитуберкульозним диспансером, обласною психоневрологічною лікарнею, обласним психоневрологічним інтернатом.

Культурний потенціал району — це 29 сільських будинків культури та клубів, при яких працюють 118 колективів художньої самодіяльності і музичних гуртків, 4 з яких мають звання народних. При кожній сільській раді працює сільська бібліотека.

На території району є 25 футбольних полів, 6 спортивних залів. На базі кожної школи створені спортивні клуби. Ведеться підготовча робота щодо створення районної дитячо-юнацької спортивної школи та відновлення роботи футбольного спортивного товариства «Колос».

На території району вздовж узбережжя Карачунівського водосховища розташовано 60 баз відпочинку, що належать різним підприємствам м. Кривого Рогу.

ПерсоналіїРедагувати

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криворізького району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 55,55 % (проголосували 18 373 із 33 076 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,18 % (8 669 виборців); Олег Ляшко — 10,16 % (1 867 виборців), Юлія Тимошенко — 9,39 % (1 726 виборців), Сергій Тігіпко — 7,35 % (1 350 виборців), Анатолій Гриценко — 5,09 % (936 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,08 %.[5]

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедiя Криворiжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтiяров. Кривий Рiг: ЯВВА,2005. -Т.1

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати