Біла Церква (станція)

залізнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці

Біла Церква — проміжна залізнична станція 2-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці на електрифікованій дільниці Фастів I — Миронівка між станцією Роток та зупинним пунктом Гай. Розташована в однойменному місті Київської області.

Біла Церква
Фастів I — Миронівка
Козятинська дирекція
Південно-Західна залізниця

станція
Вокзал станції Біла Церква
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 34
Координати 49°48′43″ пн. ш. 30°06′35″ сх. д. / 49.812111° пн. ш. 30.109750° сх. д. / 49.812111; 30.109750
Структура
Лінія(ї) Фастів I — Миронівка
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 7
Послуги
Транспортні Залізнична станціяОформлення багажу Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні Камера схову Кафе Таксофон
Історія
Відкрито 1876 (148 років)
Перебудовано 1950, 20072008
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 343808
Код Експрес-3 2200180
Мапа
Мапа
Біла Церква на Вікісховищі

Історія ред.

Станція у Білій Церкві відкрита у 1876 році під час прокладання через залізничної лінії Фастів I — Миронівка, що значно прискорило розвиток міста[1]. Наприкінці XIX — початку XX століття станція Біла Церква посідала друге місце у Київській губернії за обсягом вантажних перевезень після Києва, а за обсягами перевезень хліба випереджала Київ майже вдвічі (4 180 000 пудів на рік проти 2 136 000 пудів на рік у Києві)[2].

Станція зазнала значних руйнувань під час Другої світової війни.

У 2007 році проведена реконструкція станції, в ході якої виконано капітальний ремонт вокзалу, реконструкцію інженерних мереж та енергетичних систем. Зазнала реконструкції бічна пасажирська платформа, облаштовано високу острівну платформу, реконструйовані маршові сходи з пішохідного мосту до пасажирських платформ. Також були замінені 2,5 км колій, модернізовано першу та другу головні колії, а також 6-ту приймально-відправну колію. У приміщенні вокзалу відкрито сервісний центр, каси приміського та далекого сполучення. 29 грудня 2007 року відбулося урочисте відкриття оновленого вокзалу[3].

У середньому за добу станція обслуговує понад 1000 пасажирів, через станцію прямують 8 пар поїздів далекого сполучення та 5 пар приміських електропоїздів.

Вокзал ред.

Перший вокзал станції Біла Церква був побудований у 1876 році. Під час німецько-радянської війни (19411945) першу будівлю Білоцерківського залізничного вокзалу було зруйновано.

 
Вокзал станції Біла Церква

1950 року, за проєктом архітектора Петра Красицького, побудована нова будівля вокзалу в Білій Церкві, яка експлуатується і понині.

Наприкінці 2000-х років прийнято рішення про реконструкцію залізничного вокзалу. У серпні 2007 року розпочаті роботи із реконструкції. У ремонтно-відновлювальних роботах були задіяні всі служби Південно-Західної залізниці, працювало понад 250 працівників, але основну роль у реконструкції відіграли козятинські будівельники[4]. Залізничникам довелось майже повністю перебудувати приміщення, при цьому зберігаючи первинну архітектуру вокзалу. Окрім капітального оновлення фасадів та внутрішнього інтер'єру, будівельники посилили конструкцію стін і більшості перекриттів вокзалу, повністю замінили дах. Одночасно були переобладнані пасажирські платформи, квиткові каси, готель та сервісний центр вокзалу. Проведені масштабні колійні роботи.

Урочисте відкриття відреставрованого вокзалу Білої Церкви відбулося напередодні 2008 Нового року)[5]. Станом на 1 січня 2020 року вокзал станції Біла Церква входив до складу виробничого підрозділу вокзалу станції Козятин філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця». Станом на 1 жовтня 2023 року вокзал станції Біла Церква входить до складу виробничого підрозділу «Вокзал станції Вінниця» філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця».

У 2020 році за кошти місцевого бюджету м. Біла Церква на будівлі вокзалу мала бути встановлена пам'ятна дошка Січовим Стрільцям, які з цього місця у листопаді 1918 року розпочали антигетьманське повстання під проводом Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Андрія Мельника[6], проте дозволу від АТ «Укрзалізниця» не отримано.

Інфраструктура ред.

Станція розташована на 34-му кілометрі дільниці Фастів I — Миронівка. Відстань до Києва через Фастів I — 98 км[7].

Станція має дві пасажирські платформи. Від бічної платформи здійснюється посадка/висадка пасажирів на першу колію (шосту приймально-відправну) та острівну платформу, яка має вихід на другу та третю колії (1-ша та 2-га головні колії). За ними розташовані ще дві колії, які не обладнані пасажирськими платформами. За будівлею вокзалу в бік Фастова розташовані дві тупикові колії. Поблизу станції існує місце для відстою поїздів на чотирьох коліях.

Пішохідний міст сполучає пасажирські платформи між собою та має два виходи в місто: з боку вокзалу та першої колії — у бік вулиці Привокзальної та у протилежний бік до Сквирського шосе.

Послуги ред.

  • Багажне відділення: прийом, зберігання та видача багажу та вантажобагажу, зважування, маркування місця багажу, повідомлення одержувача про отриманий багаж;
  • зберігання ручної поклажі в автоматичних камерах схову та великогабаритних речей;
  • видача усних та письмових довідок;
  • оголошення по вокзальному радіо інформації на прохання пасажира;
  • використання телефону[8].

Комерційні послуги ред.

  • Інформування клієнта про правила та умови перевезень вантажів, порядок оплати перевезень та додаткових послуг, про правила розрахунків з перевізником, укладання договорів та санкції при недотриманні умов договору.
  • Проведення технавчання і консультацій з відправниками, одержувачами та власниками під’їзних колій з питань технічної експлуатації залізниць, Статуту, Правил перевезень та інших нормативних документів АТ «Укрзалізниця».
  • Інформування клієнтів про місцезнаходження вантажу та виконання супутніх перевезенням послуг (пошук, простеження, просування вагонів і контейнерів).
  • Організація перевезень, переадресування вантажів (з дозволу АТ «Укрзалізниця»).
  • Надання організаціям, підприємствам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності складів, майданчиків для складування вантажів перед відправленням та зберігання вантажів після вивантаження.
  • Зберігання вантажів на місцях загального користування.
  • Подача й забирання вагонів локомотивом залізниці.
  • Зважування вантажів.
  • Організація контейнерних перевезень.
  • Перевезення вантажів за особливими умовами.

Пасажирське сполучення ред.

Далеке сполучення ред.

Більшість поїздів далекого сполучення, які зупиняються на станції, прямують зі сходу на захід та у зворотному напрямку (зі сторони станції Імені Тараса Шевченка у напрямку Козятина. За вказівкою призначався нічний швидкий поїзд № 161/162, що прямував з півдня України за маршрутом Миколаїв — Київ

Без пересадок є можливість дістатися до Києва, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода, Дніпра, Запоріжжя, Луцька, Рівного, Ковеля тощо.

До широкомасшабного російського вторгнення в Україну курсували поїзди до станцій Маріуполь, Миколаїв, Новоолексіївка, Херсон (нині тимчасово скасовані).

З 10 грудня 2017 по 18 березня 2020 року призначався нічний швидкий поїзд сполученням Ковель — Харків, який курсував через Знам'янку, Кременчук, Полтаву.

З 16 грудня 2018 року через станцію прямує нічний експрес № 3/4 сполученням Запоріжжя — Ужгород. Також через станцію прямують за вказівкою поїзди сезонного призначення, як приклад № 203/204 Дніпро — Львів. До Львова прямує за тим же графіком руху, що і нічний експрес № 3/4.

З весни 2021 року через станцію курсував нічний експрес № 5/6 Херсон — Ужгород (нині курсує за маршрутом Запоріжжя — Івано-Франківськ / Рахів), у напрямку Закарпаття тими ж зупинками, що і поїзд № 3/4.

Рух пасажирських поїздів по станції Біла Церква
Маршрут сполучення Періодичність курсування
3/4
«Нічний експрес»
Запоріжжя — Ужгород Щоденно
5/6
«Нічний експрес»
Запоріжжя — Івано-Франківськ — Рахів Через день
41/42 Дніпро — Трускавець Щоденно
31/32
«Нічний експрес»
Запоріжжя — Перемишль До березня 2022 року курсував за маршрутом Херсон — Ужгород
39/40 Запоріжжя — Солотвино Через день
69/70 Маріуполь — Львів Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
75/76 Кривий Ріг — Київ Щоденно
85/86 Запоріжжя — Львів Через день з 02.03.2022, раніше курсував до станції Новоолексіївка
87/88 Запоріжжя — Ковель Через день з 01.03.2022, раніше курсував до станції Новоолексіївка
85/86 Новоолексіївка — Львів Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
87/88 Новоолексіївка — Ковель Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
109/110 Херсон — Львів Через день
127/128
«Ковель»
Харків — Ковель Скасований з 18.03.2020
125/126 Миколаїв — Івано-Франківськ / Рахів Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну
161/162 Миколаїв — Київ Тимчасово скасований через російське вторгнення в Україну, раніше курсував за вказівкою
203/204 Дніпро — Львів За вказівкою
233 Покровськ — Львів / Ковель За вказівкою, здійснює евакуаційні рейси з тимчасово окупованих територій України

Приміське сполучення ред.

18 листопада 2013 року у перший рейс вирушив прискорений приміський електропоїзд сполученням Біла Церква — Київ.

Нині курсує 4 пари таких електропоїздів, але проєкт зведений нанівець через додавання зупинок по платформах під тиском місцевих мешканців. Час в дорозі прискорених електропоїздів з Києва до Фастова становить 01:10—01:15, проте раніше становив — 53 хвилини.

З вересня 2022 року призначені раніше скасовані декілька прискорених електропоїздів: Миронівка — Київ, Роток — Київ. Проте, станом на листопад, знову скасовані.

На станцію Біла Церква прибувають та відправляються приміські електропоїзди:

Рух приміських електропоїздів по станції Біла Церква
Маршрут сполучення Періодичність курсування
Рух приміських поїздів по станції Біла Церка
6231/6014 Миронівка — Київ Щоденно
6232 Фастів I — Миронівка Щоденно
7033/7034 Біла Церква — Київ Щоденно, крім суботи та неділі
6234 Фастів I — Біла Церква Щоденно, крім суботи та неділі
6233/6020 Біла Церква — Київ Щоденно, крім суботи та неділі
6005/6236 Київ — Миронівка Щоденно
6235/6024 Миронівка — Київ Щоденно
6237 Миронівка — Фастів I Щоденно
6013/6238 Київ — Миронівка Щоденно
6017/6240 Київ — Миронівка Щоденно
6239 Миронівка — Фастів I Щоденно
7035 Київ — Роток Щоденно, крім суботи та неділі
6029/6242 Київ — Миронівка Щоденно
7041 Київ — Роток Щоденно, крім суботи та неділі
6241 Миронівка — Фастів I Щоденно
   Прискорені електропоїзди

На станції Миронівка є можливість здійснити пересадку в бік станцій Імені Тараса Шевченка — Знам'янки, а також до Києва через Трипілля-Дніпровське. На станції Фастів I — узгоджені пересадки на приміські електропоїзди до станцій Житомир, Козятин I, Жмеринка[9].

Примітки ред.

  1. Біла Церква крізь віки — офіційний сайт Білої Церкви[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Біла Церква — історико-архітектурний нарис. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 10 лютий 2012.
  3. Г. Боговіс (11.01.2008). Подарунок напередодні свят. Рабочее слово. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15.11.2010.
  4. Реконструкція станції Біла Церква. 7dniv.com.
  5. У Білій Церкві працює реконструйований залізничний вокзал]. Укрзалізниця.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. 746 Про затвердження переліку проектів переможців, які пропонуються до фінансування у рамках громадського бюджету м. Біла Церква на 2020 рік. new.bc-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2023.
  7. Мапа Південно-Західнної залізниці. Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 15 листопада 2010.
  8. Вокзал станції Біла Церква. Послуги на вокзалі. Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 15 листопада 2010.
  9. Розклад руху поїздів по станції Біла Церква на сайті poizdato.net

Посилання ред.

Панорама ред.