Імені Тараса Шевченка (станція)
Імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941—1944 роках — Бóбринська[1], у 1936—1938 роках — Імені Пóстишева, у 1938—1940 роках — Імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Розташована у місті Сміла Черкаського району Черкаської області за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.
| Станція Імені Тараса Шевченка
Імені Тараса Шевченка — Помічна | |
|---|---|
 Південний вокзал
| |
| 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д.Координати: 49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д. / 49.20333° пн. ш. 31.89444° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1876 (145 років) |
| Попередня назва | Бобринська, імені Постишева, імені Єжова |
| Тип | дільнична, вузлова |
| Колій | 43 |
| Платформ | 5 |
| Тип платформ(и) | 2 бічні та 3 острівні |
| Форма платформи | пряма |
| Вулиця | пров. Тараса Шевченка, 1 |
| Відстань до Києва, км | 216 |
| Відстань до Знам'янки, км | 92 |
| Відстань до Черкас, км | 30 |
| Відстань до Дніпра, км | 316 |
| Код станції | 420008 ? |
| Код «Експрес-3» | 2208350 ? |
| Послуги |   
|
| Супутні послуги |     
|
| |
  Імені Тараса Шевченка | |
| Імені Тараса Шевченка на Вікісховищі | |
| Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Миронівка — ім. Т. Шевченка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім. Тараса Шевченка — Знам'янка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ІсторіяРедагувати
У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дондуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Берестейської та Харківсько-Миколаївської залізниць, що закінчувалися станціями Фастів I та Знам'янка-Пасажирська відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладання залізниці через район Новомиргород — Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Георгій Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти залізницю через Смілу з правом експлуатації до 1957 року. Тож на околиці Сміли, паралельно з будівництвом залізниці, будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських. Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на мапі 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).
23 листопада 1876 року розпочався рух поїздів від Фастова через Бобринську до Знам'янки з відгалуженнями до станцій Шпола та Черкаси, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство Фастівської залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у місті Сміла.
На станції Бобринська було облаштовано депо на 9 паровозів і сарай на 8 вагонів, головну майстерню для ремонту паровозів та вагонів (нині — Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.
Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростанню розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували у розмірі 80-90 карбованців/рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по 2-3 родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.
У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.
Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час була збудована залізниця Москва — Одеса-Головна і через станцію розпочався рух потягів з півдня у центр Російської імперії.
1914 року побудована залізнична лінія Бобринська — Одеса залізниці Одеса-Бахмач через станції Помічна та Колосівка.
Українська революціяРедагувати
Проти ночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш вільного козацтво під командуванням Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат. Він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися у різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Яків Водяний, єлисаветцями — Кульчицький, всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва[2]. В цьому бою брав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.
25 січня 1919 року в район станції Бобринська було перекинуто панцирний поїзд «Гайдамака» — для ліквідації повстання отамана Зеленого проти Директорії Української Народної Республіки[3]. Загалом станом на 28 січня 1919 року у складі Південної групи Директорії УНР у напрямку станцій Черкаси та Знам'янка-Пасажирська проти радянських повстанців оперувало 3 панцерні поїзди, крім згаданого «Гайдамаки», ще «Республіканець» та «Самостійник»[4]. У лютому—березні 1919 року для боротьби з більшовиками долучився панцирник «Мазепинець» з 2-го полку ім. І. Мазепи Запорізького корпусу ДА УНР[5].
10 травня 1919 року, внаслідок Григор'ївського повстання проти більшовицької влади, одною з перших повстанцями була захоплена станція Бобринська. 22 травня 1919 року червоноармійські підрозділи повернули станцію собі під контроль.
5 серпня 1919 року розпочався наступ на вузлову станцію білогвардійських військ під командуванням начальника 1-ї Терської козачої дивізії. В авангарді наступу знаходився бронепоїзд «Генерал Шкуро», що переслідував бронепотяг та відступаючі сили червоних. Проти ночі з 6 на 7 серпня бронепоїзд зайняв станцію. Було захоплено близько 20 полонених. На ранок 7 серпня підтягнулися пластунські батальйони. Бронепоїзд провів розвідку на відстані близько 10 верст у напрямку станції Сміла, в бік мосту через річку Дніпро, і згодом повернувся на станцію Бобринська[6]. Нечисельні білі війська продовжували наступ у напрямку станції Цвіткове. Передові загони генерала Андрія Шкуро покинули 11 серпня Смілу, залишивши на станції один ешелон. Через станцію проходило багато різних білогвардійських військових частин, що супроводжувалось чисельними погромами єврейського населення Сміли.
9 січня 1920 року частини радянської 12-ї армії відбили залізничний вузол.
10 лютого 1920 року в ході Першого зимового походу полк Чорних запорожців та Мазепинський кінний полк штурмом взяли станцію Бобринську. На станції було захоплено 11 поїздів інтендатури фронту. Серед трофеїв «чорні запорожці» мали 60 верхових коней, полкові гармати, рушничні набої, багато одягу та іншої амуніції[7]. Нанісши значних втрат більшовикам та здобувши велику кількість майна, війська відступили зі станції та вирушили на Лівобережжя[8].
Станція Бобринська наприкінці XIX століття
Паровоз Су 216-32 і вагон-музей з пам'ятною меморіальною дошкою
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Українська РСРРедагувати
1933 року засноване ремонтне вагонне депо.
14 квітня 1936 року опублікована постанова Центрального виконавчого комітету СРСР згідно якої станція Бобринська отримала назву на честь партійного діяча імені Постишева.
1936 року відбулось розукрупнення Південно-Західної залізниці, в окрему адміністративну одиницю була виділена Одеська залізниця, в підпорядкування якої і потрапила станція ім. Постишева. Постишевське (Бобринське) відділення стало одним з восьми аналогічних у складі новоствореної залізниці. Через станцію проходив один з основних потоків поїздів у напрямку П'ятихатки-Знам'янка-Миронівка.
11 березня 1940 року ремонтне вагонне депо отримало назву Імені Тараса Шевченка.
1952 року побудований сучасний вокзал станції за проєктом архітектора Геннадія Гранаткіна. Друге переобладнання станція пережила впродовж 1958—1964 років. Перша на Одеській залізниці електрифікована змінним струмом (~25 кВ) дільниця Миронівка — Імені Тараса Шевченка — Знам'янка-Пасажирська введена в експлуатацію 1962 року, а вже згодом поїзди на електротязі почали курсувати між Києвом, Придніпров'ям та півднем України.
Незалежна УкраїнаРедагувати
1991 року станція увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці». З 1999 року на станції відкритий сервісний центр, який обладнаний системою «Експрес УЗ».
Впродовж 2005—2008 років станцію реконструйовано, у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці Київ-Пасажирський — Дніпро-Головний. 13 вересня 2012 року локомотивне депо (ТЧ-5) станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму[9].
Пасажирське сполученняРедагувати
Станція обслуговує пасажирські поїзди далекого сполучення[10], а також приміські поїзди до станцій Гребінка, Знам'янка-Пасажирська, Миронівка, Умань та Черкаси.
| Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Імені Тараса Шевченка з (13.12.2020) | ||||
| № | Маршрут сполучення | № | Маршрут сполучення | Періодичність курсування |
|---|---|---|---|---|
| 4 «Нічний експрес» |
Ужгород — Запоріжжя I | По парним, з 18 грудня 2018 | ||
| 12 «Славутич» |
Київ — Новоолексіївка | 11 «Славутич» |
Новоолексіївка — Київ | Щоденно |
| 42 | Трускавець — Дніпро | 41 | Дніпро-Головний — Трускавець | Щоденно |
| 62 | Москва — Миколаїв / Херсон | 61 | Херсон / Миколаїв — Москва | Через день |
| 70 | Львів — Маріуполь | 69 | Маріуполь — Львів | Щоденно |
| 71 «Запоріжжя» |
Запоріжжя I — Київ | 72 «Запоріжжя» |
Київ — Запоріжжя I | Щоденно |
| 75 «Криворіжжя» |
Кривий Ріг — Київ | 76 «Криворіжжя» |
Київ — Кривий Ріг | Щоденно |
| 79 «Дніпро» |
Дніпро-Головний — Київ | 80 «Дніпро» |
Київ — Дніпро-Головний | Щоденно |
| 83 «Азов» |
Маріуполь — Київ | 84 «Азов» |
Київ — Маріуполь | Щоденно |
| 86 | Львів — Новоолексіївка | 85 | Новоолексіївка — Львів | По непарних |
| 88 «Лісова пісня» |
Ковель — Новоолексіївка | 87 «Лісова пісня» |
Новоолексіївка — Ковель | По непарних |
| 96 «Тясмин» |
Львів — Черкаси | 95 «Тясмин» |
Черкаси — Львів | 1 раз в 4 дня (по числам). З 18 березня 2020 року тимчасово скасований. |
| 102 | Київ — Херсон | 102 | Херсон — Київ | Щоденно |
| 110 | Львів — Херсон | 109 | Херсон — Львів | Щоденно |
| 116/136 «Маяк» |
Київ — Бердянськ / Покровськ | 115/135 «Маяк» |
Бердянськ / Покровськ — Київ | Щоденно з 25.03.2018 (до 08.12.2018 курсував під № 225/245//226/246) |
| 122 «Миколаїв» |
Рівне / Київ — Миколаїв | 121 «Миколаїв» |
Миколаїв — Київ / Рівне | Щоденно, з 09.12.2018 подовжено до станції Рівне. З 26.01.2020 з четверга по неділю до ст. Рівне, з 28.01.2020 з понеділка по середу — до Києва |
| 128 «Ковель» |
Ковель — Харків | 127 «Ковель» |
Харків — Ковель | Через день |
| 134 | Івано-Франківськ — Миколаїв | 133 | Миколаїв — Івано-Франківськ | Щоденно |
| 148 «Хаджибей» |
Київ — Одеса | 148 «Хаджибей» |
Одеса — Київ | Щоденно |
| 162* | Київ-Пасажирський — Миколаїв / Херсон | 162* | Херсон / Миколаїв — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 179* | Дніпро — Київ | 180* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 201* | Дніпро — Київ | 202* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 204* | Київ — Херсон | 201* | Херсон — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 206* | Київ — Миколаїв | 205* | Миколаїв — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 228* | Київ — Бердянськ | 227* | Бердянськ — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 232* | Івано-Франківськ — Генічеськ | 231* | Генічеськ — Івано-Франківськ | Сезонний, за вказівкою |
| 237* | Одеса — Київ | 238* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 248* | Київ — Одеса | 247* | Одеса — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 256* | Львів — Херсон | 255* | Херсон — Львів | Сезонний, за вказівкою |
| 282* | Хмельницький / Київ — Новоолексіївка / Генічеськ | 281* | Генічеськ / Новоолексіївка — Київ / Хмельницький | Сезонний, за вказівкою |
| 291* | Дніпро — Київ | 292* | Київ — Дніпро | Сезонний, за вказівкою |
| 298* | Київ — Херсон | 297* | Херсон — Київ | Сезонний, за вказівкою |
| 732 «Інтерсіті+» |
Київ — Запоріжжя | 731 «Інтерсіті+» |
Запоріжжя — Київ | Щоденно |
| 734 «Інтерсіті+» |
Київ — Покровськ | 731 «Інтерсіті+» |
Покровськ — Київ | Щоденно |
| 782 «Столичний експрес» |
Київ — Черкаси | 781 «Столичний експрес» |
Черкаси — Київ | Щоденно, крім вівторка та середи |
- Зірочкою позначено потяги, що призначаються переважно в літній період.
До 2011—2014 років через станцію Імені Тараса Шевченка курсували такі пасажирські поїзди далекого сполучення:
| Скасовані пасажирські поїзди у 2011—2014 роках | |
| № | Маршрут сполучення |
|---|---|
| 11/12 «Славутич» |
Київ — Сімферополь |
| 18/17 «Чорноморський Кавказ» |
Київ — Адлер / Анапа |
| 26/25 «Каштан» |
Київ — Кисловодськ |
| 28/27 «Севастополець» |
Кихїв — Севастополь |
| 34/33 | Одеса — Москва |
| 40/39 «Севастополь» |
Київ — Севастополь |
| 46/45 «Маяк» |
Львїв — Адлер |
| 70/69 | Львів — Донецьк / Маріуполь |
| 86/85 | Львів — Сімферополь |
| 88/87 «Лісова пісня» |
Ковель — Сімферополь |
| 166/165, 168/167 «Столичний експрес» |
Київ — Дніпро |
| 248/247, 294/293 |
Київ — Євпаторія |
| 206/205 | Київ — Феодосія |
| 320/319 | Кишинів — Ростов-на-Дону |
| 458/457 | Херсон — Санкт-Петербург |
| 495/496 | Вітебськ — Євпаторія |
До 9 грудня 2017 року через станцію курсував потяг № 119/120 Запоріжжя I — Львів, якому змінено маршрут руху через станції Кропивницький, Первомайськ-на-Бузі, Вапнярка, Жмеринка[11].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Постанова ЦВК СРСР «Про присвоєння станції, депо, заводу і відділення Бобринське імені т. Постишева П. П.»
- ↑ Яків Водяний, черкаський полковник Вільного козацтва
- ↑ Тинченко, 2012, с. 28.
- ↑ Тинченко, 2012, с. 17.
- ↑ Тинченко, 2007, с. 67.
- ↑ Власов, 2012, с. 67.
- ↑ Золотоноша — місце останнього бою Першого зимового походу
- ↑ 10 лютого 1920: Бій за Смілу
- ↑ Локомотивне депо станції імені Т.Шевченка Одеської залізниці — краще в Україні. www.mtu.gov.ua. Архів оригіналу за 2015-01-10. Процитовано 2 жовтень 2012.
- ↑ Розклад руху пасажирських поїздів по станції імені Тараса Шевченка. Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці».
- ↑ У Первомайську активісти домоглися повернення у місто залізничного сполучення (відео) // ТСН, 2017-12-12
ДжерелаРедагувати
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021. - Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
- Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імені Тараса Шевченка (станція) |
- Інформація про станцію Імені Тараса Шевченка на сайті railwayz.info(рос.)
- Послуги на станції Імені Тараса Шевченка
- Тинченко, Я. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у визвольній війні 1917—1920 рр.. — К. : Темпора, 2012. — 112 с. — (Militaria Ukrainica). — 2000 екз. — ISBN 978-617-569-044-4.
- Власов, А.А. О бронепоездах Добровольческой армии. — 2007.