Імені Тараса Шевченка (станція)

Імені Тарáса Шевчéнка (до 1936 року та у 1941—1944 роках — Бóбринська, у 1936—1938 роках — Імені Пóстишева, у 1938—1940 роках — Імені Єжóва) — вузлова електрифікована дільнична залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці. Розташована у місті Сміла за адресою: провулок Тараса Шевченка, 1.

Станція імені Тараса Шевченка Імені Тараса Шевченка — Помічна, Миронівка — Імені Тараса Шевченка, Імені Тараса Шевченка — Знам'янка, Гребінка — Імені Тараса Шевченка Одеська залізниця Шевченківська дирекція Сміла
Південний вокзал
49°12′12″ пн. ш. 31°53′40″ сх. д.
Рік відкриття	1876 (143 роки)
Попередня назва	Бобринська, імені Постишева, імені Єжова
Тип	дільнична, вузлова
Відстань до Києва, км	216
Відстань до Знам'янки, км	92
Відстань до Черкас, км	30
Відстань до Дніпра, км	316
Код станції	420008 ?
Код «Експрес-3»	2208350 ?
Послуги
Супутні послуги
імені Тараса Шевченка
імені Тараса Шевченка на Вікісховищі

Дільниця ім. Т. Шевченка — Помічна

Легенда  Черкаси   Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Знам'янка  р. Холодний 922,2 Хмельницька 923,8 Мала Яблунівка 924,9 Берегова р. Гнилий Ташлик 926,2 Малосмілянка 927,3 Дачна 928,3 Софіївка 934,4 Червоний Хутір 935,9 936 км 938 Переїзна Т 2414 942,2 Сердюківка 944,1 Кизиловий Сад 948,7 Богунове 952,6 Макіївка 954,3 Будо-Макіївка Черкаська область Кіровоградська область 962,2 Капітанівка Т 2414 968,7 Радгоспна 972,6 Турія 976,6 Новомиргород р. Велика Вись Т 1212 989 Войнівка р. Мала Вись 997,3 Виска Т 2401 1000,4 Улянівка Рожене М12 1008 Олександрівка 1017,7 Капустине 1026,9 Червоний Граніт 1029,1 Кар'єрна 1032,9 Адабаш р. Чорний Ташлик  Чорноліська  1038,9 1040 км Т 1504 1043 км 1048,9 Помічна  Підгородна  М13  Долинська   Колосівка

Дільниця Гребінка — ім. Т. Шевченка

Легенда  Ромодан   Прилуки  799,3 Гребінка  Київ  Південна залізниця Одеська залізниця 803,4 Оржиця 805,5 805 км 809,5 810 км р. Суха Оржиця Полтавська область Черкаська область 813,5 Писарщина р. Чумгак 821,3 Драбове-Барятинське 823,2 Драбівський Радгосп 828,6 Бойківщина 832,9 Мехедівка 836,4 Верхньозгар 840,6 Привітне 845,4 Пальміра 853,6 Богуславець Н08 860,2 Золотоноша I  Ляплява  863 Хвилівка 865,5 866 км р. Кропивна 867,3 Залісся р. Золотоношка 870,3 Чапаївка 878,4 Панське 882 км р. Дніпро Золотоніський район Черкаси 883,8 Соснівка Р10 Н16 887 км 887,5 ЗТА 889,9 Черкаси 893 Буддеталь Черкаси Черкаський район 894 км 897,7 898 км 900 км 902 Степанки 904,8 Білозір'я 907,9 Хацьки 910 км 911,2 Калатор р. Ірдинь Черкаський район Сміла 914,2 Сміла 915,8 Центральна 917,1 Сріблянка р. Сріблянка  Миронівка  920,7 ім. Т. Шевченка  Помічна   Знам'янка

Історія

У 1872 році під тиском цукрозаводчиків генерал-губернатор князь Дондуков-Корсаков був змушений піти на з'єднання Києво-Берестейської та Харківсько-Миколаївської залізниць що кінчалися станціями Фастів I та Знам'янка відповідно. З цією метою було утворено Товариство Фастівської залізниці. Товариство планувало прокладення залізниці через район Новомиргород-Златопілля, однак Міністр шляхів сполучення граф Бобринський домігся виконання Уставу Товариства, яким було зобов'язано прокласти колію через Смілу з правом експлуатації до 1957 року.

Тож на околиці Сміли паралельно з будівництвом залізниці будується головна станція Фастівської залізниці. Назву їй було обрано Бобринська на честь графів Бобринських. Граф задумав будівництво станції заздалегідь, тож назва Бобринська уперше з'явилася на карті 1870 року, що нині зберігається у бібліотеці імені Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург).

Рух потягів розпочався 23 листопада 1876 року від Фастова через Бобринську до Знам'янки з відгалуженнями до Шполи та Черкас, як свідчать телеграми з Фастова та Сміли у Товариство залізниці, що засідало у Петербурзі. Управління ж залізниці було розміщено у Смілі.

На станції Бобринська було облаштовано депо на 9 паровозів і сарай на 8 вагонів. Там же були: головна майстерня для ремонту паровозів та вагонів (зараз Смілянський електромеханічний завод), магазин для запчастин і матеріалів.

Незважаючи на низький вантажообіг, наявність станції дала швидкий імпульс зростання розвитку міста та скорочення безробіття. Умови роботи були надзвичайно важкі — працювали по 12 годин, а заробіток одержували по 80-90 карбованців на рік. Робітники та стрілочники жили у тісних холодних бараках по дві-три родини разом. Лікарні у залізничників не було, тож доводилося користуватися лікарнею графа Бобринського за плату.

Напередодні Першої світової війни станцію було переобладнано. У цей час було збудовано залізницю Москва — Одеса і через станцію розпочався рух потягів з півдня у центр Російської імперії.

У 1897 році Фастівська залізниця була поглинута Південно-Західною залізницею.

1914 року побудована залізнична лінія Бобринська — Одеса через Помічну та Колосівку.

Українська революція

Уночі з 21 на 22 лютого 1918 року Звенигородський кіш (батальйон) вільного козацтво Юрка Тютюнника розбив на станції переважаючі сили більшовиків (8-ми тисячну групу Михайла Муравйова). Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з Одеси на північ. Під час операції звенигородцями командував Хведот Бондар (с. Кирилівка), черкасцями — Яків Водяний, єлисаветцями — Кульчицький; всією операцією кермував штаб Звенигородського коша. Це була одна з найвидатніших операцій Вільного козацтва. В цьому бою приймав участь і Іван Лютенко-Лютий, після якого на деякий час склав зброю. За його словами в цьому бою протистояли переважно червоні матроси з Чорноморського флоту, які хоч і були фронтовиками, на суші виявились слабким супротивником.

25 січня 1919 року в район станції Бобринська було перекинуто панцирний потяг «Гайдамака» — для ліквідації повстання отамана Зеленого проти Директорії. Загалом станом на 28 січня 1919 року у складі Південної групи ДА УНР в напрямку станцій Черкаси та Знам'янка проти радянських повстанців оперувало три панцерні потяги, крім згаданого «Гайдамаки», ще «Республіканець» та «Самостійник». В лютому-березні 1919 року для боротьби з більшовиками долучився панцирник «Мазепинець» з 2-го полку ім. І. Мазепи Запорізького корпусу ДА УНР.

В результаті початку Григор'ївського повстання проти більшовицької влади 10 травня 1919 року одною з перших повстанцями була захоплена станція Бобринська. 22 травня червоноармійські підрозділи повернули станцію собі під контроль.

5 серпня 1919 року розпочався наступ на вузлову станцію білогвардійських військ під командуванням начальника Терської козачої дивізії. В авангарді наступу знаходився бронепотяг «Генерал Шкуро», що переслідував бронепотяг та відступаючі сили червоних. Вночі з 6 на 7 серпня бронепотяг зайняв станцію. Було захоплено близько 20 полонених. На ранок 7 серпня підтянулись пластунські батальйони. Бронепотяг провів розвідку на відстань близько 10 верст в напрямку станції Сміла, в бік мосту через Дніпро, і згодом повернувся на станцію Бобринська. Нечисельні білі війська продовжували наступ в напрямку станції Цвітково. Передові загони генерала Шкуро покинули 11 серпня Смілу, залишивши на станції один ешелон. Через станцію проходило багато різних білогвардійських військових частин, що супроводжувалось чисельними погромами єврейського населення Сміли.

9 січня 1920 року частини радянської 12-тої армії відбили залізничний вузол.

В Українській РСР

З 1936 року станція Бобринська стала станцією Одеської залізниці

Сучасний вокзал станції побудовано 1952 року за проектом архітектора Геннадія Гранаткіна. Друге переобладнання станція пережила впродовж 1958—1964 років. Перша на Одеській залізниці електрифікована змінним струмом ділянка Миронівка — Імені Тараса Шевченка — Знам'янка була прийнята в експлуатацію 1962 року, а вже згодом потяги на електротязі почали курсувати між Києвом та Придніпров'ям і півднем України.

У Незалежній Україні

1991 року станція увійшла до підпорядкування «Укрзалізниці». З 1999 року на станції відкритий сервісний центр, який обладнаний системою «Експрес УЗ».

Впродовж 2005—2008 років станцію реконструйовано у зв'язку з відкриттям швидкісного руху на дільниці Київ — Дніпро.

13 вересня 2012 року локомотивне депо (ТЧ-5) станції імені Тараса Шевченка було нагороджено як найкраще локомотивне депо у галузевому змаганні першого півріччя 2012 року. Зокрема, відзначена висока продуктивність праці, зростання обсягів перевезень та ефективна економія експлуатаційних витрат за виконання плану поточних ремонтних робіт, впровадження технологічних новацій у оснащенні та відсутності виробничого травматизму.

У 2018 році виповнилося 85 років ремонтному вагонному депо імені Тараса Шевченка, яке було засноване 1933 року. Назву імені Тараса Шевченка депо отримало 11 березня 1940 року.

Пасажирське сполучення

Станція обслуговує пасажирські та вантажні потяги.

Пасажирські потяги далекого сполучення по станції Імені Тараса Шевченка з 9 грудня 2018 року
№	Маршрут сполучення	№	Маршрут сполучення	Періодичність курсування
4 «Нічний експрес»	Ужгород — Запоріжжя			По парним, з 18 грудня 2018
12 «Славутич»	Київ — Новоолексіївка	11 «Славутич»	Новоолексіївка — Київ	Щоденно
42	Трускавець — Дніпро	41	Дніпро — Трускавець	Щоденно
62	Москва — Миколаїв / Херсон	61	Херсон / Миколаїв — Москва	Через день
70	Львів — Маріуполь	69	Маріуполь — Львів	Щоденно
71 «Запоріжжя»	Запоріжжя — Київ	72 «Запоріжжя»	Київ — Запоріжжя	Щоденно
75 «Криворіжжя»	Кривий Ріг — Київ	76 «Криворіжжя»	Київ — Кривий Ріг	Щоденно
79 «Дніпро»	Дніпро — Київ	80 «Дніпро»	Київ — Дніпро	Щоденно
83 «Азов»	Маріуполь — Київ	84 «Азов»	Київ — Маріуполь	Щоденно
86	Львів — Новоолексіївка	85	Новоолексіївка — Львів	По непарних
88 «Лісова пісня»	Ковель — Новоолексіївка	87 «Лісова пісня»	Новоолексіївка — Ковель	По непарних
96 «Тясмин»	Львів — Черкаси	95 «Тясмин»	Черкаси — Львів	1 раз в 4 дня (по числам)
102	Київ — Херсон	102	Херсон — Київ	Щоденно
110	Львів — Херсон	109	Херсон — Львів	Щоденно
116/136	Київ — Бердянськ / Покровськ	115/135	Бердянськ / Покровськ — Київ	З 25.03.2018 щоденно, до 08.12.2018 курсував під № 225/245//226/246
122 «Миколаїв»	Рівне — Миколаїв	121 «Миколаїв»	Миколаїв — Рівне	Щоденно через Київ, з 09.12.2018 подовжено до станції Рівне
128	Ковель — Харків	127	Харків — Ковель	Через день
134	Івано-Франківськ — Миколаїв	133	Миколаїв — Івано-Франківськ	Щоденно
148 «Хаджибей»	Київ — Одеса	148 «Хаджибей»	Одеса — Київ	Щоденно
162*	Київ — Миколаїв / Херсон	162*	Херсон / Миколаїв — Київ	Сезонний, за вказівкою
179*	Дніпро — Київ	180*	Київ — Дніпро	Сезонний, за вказівкою
201*	Дніпро — Київ	202*	Київ — Дніпро	Сезонний, за вказівкою
204*	Київ — Херсон	201*	Херсон — Київ	Сезонний, за вказівкою
206*	Київ — Миколаїв	205*	Миколаїв — Київ	Сезонний, за вказівкою
228*	Київ — Бердянськ	227*	Бердянськ — Київ	Сезонний, за вказівкою
232*	Івано-Франківськ — Генічеськ	231*	Генічеськ — Івано-Франківськ	Сезонний, за вказівкою
237*	Дніпро — Київ	238*	Київ — Дніпро	Сезонний, за вказівкою
248*	Київ — Одеса	247*	Одеса — Київ	Сезонний, за вказівкою
256*	Львів — Херсон	255*	Херсон — Львів	Сезонний, за вказівкою
282*	Хмельницький / Київ — Новоолексіївка / Генічеськ	281*	Генічеськ / Новоолексіївка — Київ / Хмельницький	Сезонний, за вказівкою
291*	Дніпро — Київ	292*	Київ — Дніпро	Сезонний, за вказівкою
298*	Київ — Херсон	297*	Херсон — Київ	Сезонний, за вказівкою
732 «Інтерсіті+»	Київ — Запоріжжя	731 «Інтерсіті+»	Запоріжжя — Київ	Щоденно
734 «Інтерсіті+»	Київ — Покровськ	731 «Інтерсіті+»	Покровськ — Київ	Щоденно
782 «Столичний експрес»	Київ — Черкаси	781 «Столичний експрес»	Черкаси — Київ	Щоденно, крім вівторка та середи

•  Зірочкою позначено потяги, що призначаються переважно в літній період.

До 2014 року через станцію курсували такі пасажирські потяги далекого сполучення:

Скасовані пасажирські потяги
№	Маршрут сполучення
11/12	Київ — Сімферополь
28/27	Київ — Севастополь
34/33	Одеса — Москва
40/39	Київ — Севастополь
70/69	Львів — Донецьк / Маріуполь
86/85	Львів — Сімферополь
88/87	Ковель — Сімферополь
166/165 «Столичний експрес»	Київ — Дніпро
	Київ — Євпаторія
	Київ — Феодосія
	Київ — Адлер / Кисловодськ
	Херсон — Санкт-Петербург
	Вітебськ — Євпаторія
	Кишинів — Ростов

До 9 грудня 2017 року через станцію курсував потяг № 119/120 Запоріжжя — Львів, якому змінено маршрут руху через станції Кропивницький, Первомайськ-на-Бузі, Вапнярка, Жмеринка.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.10.2019) (рос.) Архівовано з першоджерела 06.10.2019.
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)

• Гайван С. Є. — Сміла. Путівник — 1992
• Послуги на станції Імені Тараса Шевченка
• Тинченко, Я. Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у визвольній війні 1917—1920 рр.. — К. : Темпора, 2012. — 112 с. — (Militaria Ukrainica). — 2000 екз. — ISBN 978-617-569-044-4.

• Власов, А.А. О бронепоездах Добровольческой армии. — 2007.