Фастів I

залізнична станція

Фастів I (Фастів-Перший) — вузлова позакласна дільнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), входить до Фастівського залізничного вузла. Розташована в місті Фастові Київської області.

Фастів I
Козятинська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Новий Вокзал ст. Фастів-1.jpg
Сучасна будівля вокзалу Фастів І
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 30
Координати 50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д. / 50.07856700002777472; 29.93106700002777742Координати: 50°04′42″ пн. ш. 29°55′51″ сх. д. / 50.07856700002777472° пн. ш. 29.93106700002777742° сх. д. / 50.07856700002777472; 29.93106700002777742
Структура
Глибина 0
Платформ 3
Тип платформ берегові
Колій >20
Клас позакласна
Характер роботи дільнична
Послуги
Транспортні Квиткова касаДовідкове бюро
Супутні Камера схову
Історія
Відкрито 1870
Електрифіковано 1958 (=), 1964 (~)
Колишні назви Фастів
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 343507
Код Експрес-3 2200150
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Козятин I 93 км
Житомир 101 км
Київ-Волинський 57 км
Миронівка 103 км
Управління залізниці (Київ-Пас.) 64 км
Мапа
Фастів I на Вікісховищі

Місто Фастів має зручне залізничне сполучення. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються і проходять обслуговування електропоїзди Південно-Західної залізниці. Формується і відправляється щоденно досить велика кількість вантажних потягів. Станція має великі обсяги транзитних перевезень.

Від станції Фастів I відходять лінії[1] (усі електрифіковані):

У північній частині станції розташоване моторвагонне депо «Фастів» (РПЧ-8).

ІсторіяРедагувати

На початку 1870-х років Міністр шляхів сполучення граф Володимир Бобринський ініціював будівництво Фастівської залізниці від Фастова до станції Бобринська (нині — Імені Тараса Шевченка, м. Сміла), де розташовувалося на той час Управління цієї залізниці, а також цукрові заводи графа Брбринського. До будівництва вокзалу у Фастові був запрошений архітектор Валер'ян Куликовський, випускник Петербурзької Академії[2].

Станція Фастів І відкрита 1870 року[3]. Будівля вокзалу була зруйнована під час Другої світової війни. Проєктування нової будівлі вокзалу здійснювалося тривалий час. Лише у 1949 році приступили до реалізації проєкту, а 1952 року — новий вокзал був введений в експлуатацію.

У серпні 2011 року були закінчені роботи щодо електрифікації дільниці Фастів І — Житомир, які дозволили у найкоротші терміни зробити величезний комплекс колійних, електромонтажних, будівельних робіт тощо. Статистика свідчить, що задля впровадження даного проекту Південно-Західною залізницею було змонтовано контактну мережу довжиною 101 км, встановлено майже 2200 опор контактної мережі, розкатано 116 км несучого тросу та контактного дроту, а також встановлено пересувну тягову підстанцію «Житомир-тяга» на станції Крошня.

23 серпня 2011 року, до 20-річчя Незалежності України, для мешканців величезного залізничного вузла та регіону на межі Київської, Житомирської та Вінницької областей відкрито новий вокзал станції Фастів І. Нову споруду зведено впродовж півроку за останніми будівельними технологіями. Двоповерхова будівля зі скла, легких металоконструкцій і бетону прийшла на зміну старому вокзалові, який проіснував з 1952 року. Для пасажирів створено сучасні умови для очікування приміських та пасажирських потягів. На місці старого вокзалу спроєктовано сквер[4].

Пасажирське сполученняРедагувати

ДАЛЕКЕ СПОЛУЧЕННЯ

Станція Фастів І приймає пасажирів далекого сполучення. На станції зупиняються декілька пасажирських потягів далекого сполучення, за винятком швидких і експресів у напрямку Києва, Львова та іншіх великіх міст.

З 23 вересня 2016 року призначено нічний швидкий поїзд «Дунай» сполученням Київ — Ізмаїл.

ПРИМІСЬКЕ СПОЛУЧЕННЯ ТА МАЯТНИКОВА МІГРАЦІЯ

Приміські електропоїзди курсують зі станції Фастів I у таких напрямках:

За напрямком Київ — Роток курсують електропоїзди-експреси, які здійснюють перевезення мешканців Київської області на роботу в столицю і зворотно. Електропоїзди здійснюють лише дві зупинки: на станції Біла Церква та Фастів І. Час в дорозі зі столиці до Фастова складає близько 1 години, до Білої Церкви — 1,5 години.

З 22 серпня 2011 року призначено електропоїзд-експрес Київ — Житомир з єдиною зупинкою у Фастові.

Найчастіше електропоїзди прямують до Києва — кілька разів на годину, час у дорозі становить від 50 хв. до 1 год 15 хв.

Електропоїзди підвищеного комфорту (з провідниками в кожному вагоні і по місцях) курсують по напрямках: Київ — Жмеринка — Гречани, Київ — Жмеринка — Рахни, Київ — Козятин I — Бердичів — Шепетівка — Рівне, Фастів — Київ — Ніжин — Конотоп — Шостка.

Тисячі фастівчан щоденно користуються послугами приміських електропоїздів, щоб дістатися на роботу до Києва, Вишневого, Боярки, які для цього купують місячні та річні абонементні квитки.

Привокзальна площа є центром пасажирського транспорту в місті. Тут розташована автостанція приміського та міжміського сполучення, звідки відправляються автобуси до Києва, Житомира, Білої Церкви та населених пунктів Фастівського району. Всі міські автобусні маршрути (за винятком № 16 та № 17, що відправляються з протилежної сторони вокзалу та курсують по Завокзаллю) мають зупинку на Привокзальній площі. Для маршрутів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 14, 18, 20 та 21 Привокзальна площа є кінцевою, а маршрути №№ 10, 13, 15, 22 та 25 проїздом через вокзал здійснюють відстій від 5 до 10 хвилин. Така автобусна система дозволяє зручно дістатися мешканцям міста залізничного вокзалу, що з'єднаний з Привокзальною площею підземним переходом, а жителям Фастівського району та області, що приїхали до Фастова на автобусі чи залізницею, швидко дістатися потрібної частини міста.

Цікаві фактиРедагувати

Впродовж 19522011 років старий вокзал Фастів І був пам'яткою архітектури і значно більшим. Вокзал за архітектурними формами дещо нагадував паротяг та Київський вокзал у Москві[5].

Поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу розташований Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. http://forum.fastiv.com.ua/index.php/topic/22609-unichtozhennomu-vokzalu-posviaschaetsia/
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  4. Задворнов, Віктор (2011-08-26). Візитівка Фастова нагадує столичний вокзал. Рабочее слово. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-09-25. 
  5. http://forum.fastiv.com.ua/index.php/topic/22609-unichtozhennomu-vokzalu-posviaschaetsia/

ПосиланняРедагувати