Гранаткін Геннадій Іванович

Гранаткін Геннадій Іванович
Народження	18 квітня (1 травня) 1913 с. Урей, Краснослободський повіт, Пензенська губернія, Російська імперія
Смерть	19 січня 1990 Київ
Поховання	Совський цвинтар
Країна	СРСР
Навчання	Середньоазійський індустріальний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	вокзали на станціях ; ім. Тараса Шевченка, Унгени, Знам'янка, Слобідка, Чоп, Брест-Центральний, Магнітогорськ; станції метро «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро» у Києві
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Премії
Автограф
	Гранаткін Геннадій Іванович у Вікісховищі

Грана́ткін Генна́дій Іва́нович (18 квітня [1 травня] 1913(19130501), с. Урей, Краснослободський повіт^[ru], Пензенська губернія, Російська імперія — 19 січня 1990, м. Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів СРСР з 1938 року. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1983, у складі авторського колективу, за створення спортивного комплексу Республіканського стадіону в місті Києві)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гранаткін.

Біографія ред.

Народився в селянській родині в с. Урей (№ 1), тепер у складі Великоуркатурського сільського поселення^[ru], Єльниківський район, Республіка Мордовія, Росія). У 1932—1938 році навчався на архітектурному факультеті Середньоазійського індустріального інституту^[ru] в м. Ташкенті. У 1938—1943 роках працював у проєктних установах Ташкента.

У 1943—1945 роках у діючій армії, учасник Німецько-радянської війни, нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (1945)^[1].

З 1945 року — архітектор, старший архітектор, керівник бригади в проєктному інституті «Київдіпротранс» (до 1951 року — «Київтрансвузолпроект»), з 1960 року — головний архітектор проєкту в Інституті експериментального проєктування Академії будівництва і архітектури Української РСР; з 1963 року — головний архітектор проєкту, керівник відділу в Київському зональному науково-дослідному інституті експериментального проектування житлових та громадських споруд (КиївЗНДІЕП).

Помер 19 січня 1990 року в Києві, похований на Совському кладовищі.

Творчість ред.

Архітектор — автор проєктів (у складі творчих колективів):

житловий будинок на 50 квартир і літній кінотеатр в Ташкенті (1939—1940),
поліклініка у Вінниці (1946),
вокзали на станціях Чернігів (1948), ім. Тараса Шевченка (1952), Унгени (1953), Знам'янка (1954), Слобідка (1954), адміністративна будівля управління Одеської залізниці (1955), Чоп (1956), Брест-Центральний (1957), Магнітогорськ (1959) (усі в співавторстві),
станції метро «Хрещатик»^[2], «Арсенальна»^[3], «Дніпро»^[4] (всі у співавторстві, 1960),
житлові будинки серії 1-438А^[5],
гуртожитки на 400 та 500 місць у Києві (Сормовська вулиця, вулиця Освіти, 1957—1958).
17-поверхова будівля головного інформаційно-обчислювального центру Міністерства автомобільного транспорту УРСР (1975, нині — будівля Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут», Берестейський проспект, 57),
реконструкція Республіканського стадіону у Києві в 1965—1967 роках та до Олімпійських ігор 1980 року,
20-поверхова будівля Міністерства легкої промисловості УРСР (1980-ті, нині — будівля Міністерства соціальної політики України, вул. Еспланадна, 8/10),
24-поверхова будівля інформаційно-обчислювального центру Українського управління цивільної авіації (1980-ті, нині — будівля Міністерства інфраструктури України, Берестейський проспект, 24).

Зображення ред.

Вокзал станції Чернігів
Вокзал станції ім. Тараса Шевченка
Вокзал станції Знам'янка
Вокзал станції Брест-Центральний
Вокзал станції Чоп

Станція метро «Хрещатик»
Станція метро «Арсенальна»
Станція метро «Дніпро»

Примітки ред.

↑ Гранаткин Геннадий Иванович [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Подвиг народа». (рос.)
↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 169.
↑ Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 187.
↑ Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки, охоронний номер 529/1-Кв.
↑ «Хрущёвки» 438-серия (5 этажей) [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.] // Киевская недвижимость. (рос.)

Джерела ред.

Гранаткин Геннадий Иванович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 5 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)
Гранаткін Геннадій Іванович: особова справа чл. НСА України (1974–1991) // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Ф. 640. Оп. 4. Спр. 714. 7 арк. [Архівовано 11 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Гранаткин Геннадий Иванович, 01.05.1913, ст. лейтенант. Сводная информация [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] // Веб-Сайт «Подвиг народа. 1941–1945». (рос.)
Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — К. : Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре УССР, 1963. — 42 с. (рос.)
Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К.: Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К. : Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — ISBN 978-966-2321-17-3.
Козиренко В. І. Гранаткін Геннадій Іванович [Архівовано 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 368. — ISBN 966-02-3966-1.
Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
Об'єкти культурної спадщини в м. Києві // Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — Изд. 6-е, доп. и перераб. — К.: Будівельник, 1982. — 448 с., ил. (рос.)

[1] Гранаткин Геннадий Иванович [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Подвиг народа». (рос.)

[2] Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 169.

[3] Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 187.

[4] Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки, охоронний номер 529/1-Кв.

[5] «Хрущёвки» 438-серия (5 этажей) [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.] // Киевская недвижимость. (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]