Чоп

місто в Закарпатській області (Україна)


Чоп (угор. Csap, словац. Čop, чеськ. Čop, нім. Tschop) — місто в Закарпатській області, Україна.

Чоп
Coat of Arms of Chop.svg Flag of Chop.svg
Герб Чопа Прапор Чопа
Chop center 2006.JPG
Вокзал у Чопі
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район Чопська міська рада
Код КОАТУУ 2111000000
Засноване 1281
Статус міста з 1957 року
Населення 8 997 (01.02.2018)[1]
 - повне 8 997 (01.02.2018)[1]
Площа 6.19 км²
Густота населення 1444 осіб/км²
Поштові індекси 89500-89509, 89502
Координати 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. / 48.43083; 22.21194Координати: 48°25′51″ пн. ш. 22°12′43″ сх. д. / 48.43083° пн. ш. 22.21194° сх. д. / 48.43083; 22.21194
Висота над рівнем моря 102 м
Водойма р. Тиса, Латориця
Міста-побратими Угорщина Загонь (Угорщина)
Польща Соколів-Малопольський (Польща)
Україна Мілове (смт) (Україна)
Словаччина Чієрна-над-Тісоу (Словаччина)

Угорщина Бічке (Угорщина)

День міста Не пізніше третьої суботи вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Чоп
До обл./респ. центру
 - залізницею 22 км
 - автошляхами 23,7 км
До Києва
 - залізницею 893 км
 - автошляхами 792 км
Міська влада
Адреса м. Чоп, вул. Берег, 2
Вебсторінка Чопська міськрада
Міський голова Самардак Валерій Володимирович

CMNS: Чоп у Вікісховищі

Карта
Чоп. Карта розташування: Україна
Чоп
Чоп
Чоп. Карта розташування: Закарпатська область
Чоп
Чоп

СтановищеРедагувати

Місто Чоп лежить у західній частині Закарпатської області у рівнинній місцевості, у межиріччі Тиси й Латориці. Відстань до обласного центру — м. Ужгорода — 24 кілометри (автошлях E573, з котрим збігається М06). Чоп — найзахідніше місто України. Він лежить на стику кордонів Словаччини, Угорщини та України, тому тут містяться контрольно-пропускні пункти Чоп (Страж)Чиєрна-над-Тісоу (кордон зі Словаччиною) та Чоп (Тиса), Чоп (Дружба) (кордон з Угорщиною). Площа міста становить 6,19 квадратного кілометра.

На природних умовах міста даються взнаки його становищем у верхів'ї Середньодунайської низовини на південний захід від масиву Карпатських гір. Висота над рівнем моря коливається в межах 102—107 метрів. Переважають вітри західних та південних напрямків, число опадів — 700—750 мм на рік. Середні температури січня від −4, −3 °C. Середні температури липня від +20 °C. Ґрунти бурі широколистяних лісів та наплавні. З корисних копалин в адміністративних межах є будівельні глини, пісок, каолін, андезіт.

НаселенняРедагувати

ІсторіяРедагувати

 
1939-1941 роки

895 року на ці землі переселився угорський народ. Уперше Чоп згадано на письмі 1281 року. Назва міста, найімовірніше, пішла від прізвища родини давніх власників поселення, магнатів Чапі (Chapy, Csapy). Останній з представників цієї родини помер у середині XVI століття.

У відповідь на посилену експлуатацію й панування Габсбургів на Підкарпатті ще з більшою силою спалахували антифеодальні виступи та національно-визвольна боротьба. У цій боротьбі брали участь й жителі села Чопа. Поміж іншого, вони жваво брали участь у Токайському повстанні 1697 року та визвольній війні 17031711 років.

З кінця XVIII століття відома найдавніша печатка Чопа з тогочасним гербом поселення: у полі печатки — селянин у човні, що пливе річкою.

Чоп почав швидше розвиватись після австро-угорської буржуазної революції 18481849 років та скасування панщини, з початком розвитку капіталістичних спілок. З 1870 року почали будувати залізницю, що проходила й через Чоп. 25 серпня 1872 відкрито ділянку Сату-Маре-Чоп, 28 серпня 1872 Чоп-Ужгород, 24 жовтня 1872 Чоп-Королево, 4 лютого 1873 Кишварда-Чоп Угорської Північно-Східної залізниці, що сполучали Прикарпаття з Галичиною й центральною Угорщиною та, поміж іншого, Чоп з Ужгородом та Береговим. Коли в 1872 році побудували залізничну станцію, Чоп став важливий транспортний вузол. В деяких тогочасних джерелах поселення згадується як містечко Капушанського повіту (округу) Ужанського комітату.

 
Колишня синагога

Коли в Угорщині в березні 1919 року перемогла пролетарська революція, в Чопі створили місцеві органи Радянської влади та жупний директоріум Ужанського комітату.

10 квітня 1919 року відбулися вибори до місцевої та жупної Рад робітників, солдатів і селян. Ще в березні чеські війська спробували напасти на Чоп, та були відбиті. Щоб запобігти новим нападам окупантів на Закарпаття, сюди надіслали частини 5-ї Угорської Червоної дивізії та почали створювати частини 65-ї Русинської Червоної бригади.

Новий напад чеських військ на Чоп почався 22 квітня 1919 року, а зі сходу ще з 16 квітня наступали війська Румунії. На підступах до Чопа зав'язалися вперті бої. У боях полягло багато червоноармійців.

4 червня 1920 року — тріанонський мир — Чоп долучають до Чехословаччини. Між 19201938 роками — Чоп у межах Чехословаччини належить до словаків.

10 листопада 1938 року до Чопа вступає угорська королівська армія. У 19381944 роках — Чоп знову частина Угорщини.

28 жовтня — 23 листопада 1944 року — облога Чопа. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Деякі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Зрештою Чоп визволено аж тільки 23 листопада 1944 року.

29 червня 1945 року — радянсько-чехословацький договір — Чоп долучають до Української РСР (Закарпатська область). Між 19451991 роками — Чоп у межах Радянського Союзу належить до УРСР.

30 травня 1947 року — Чоп дістав статус селища міського типу.[2]

1957 рік — Чоп записано до міст. Станція Чоп стала одна з найпотужніших у колишньому СРСР і в деякі роки переробляла до 60 млн тонн вантажів на рік.

1991 рік — частина вільної України. Статус міста обласного підпорядкування Чоп дістав у травні 2003 році.[3]

На парламентських виборах України 2014 року, явка виборців становила 52,19 %. Найбільше голосів набрали такі політичні партії: Блок Петра Порошенка — 27,68 %; Народний Фронт — 16,07 %; Самопоміч — 11,47 %; Радикальна партія Олега Ляшка — 5,16 %[4].

ГосподарствоРедагувати

У місті станом на 2000 рік зареєстровано 140 юридичних осіб і понад 200 фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності: більшість великих підприємств пов'язана з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, що надходять залізничним та автомобільним перевозом. Щодо обсягу робіт можна виділити станцію Чоп, СП «Термінал-Карпати», СП «Автопорт-Чоп», ЗАТ «Чопзовніштранс». Дедалі більше продукції виробляє СП «Фабрика жіночого одягу Ле-Го Україна».

Міста-побратимиРедагувати

Відомі людиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати