Віктор Михайлович Калитич (нар. 27 червня 1963(19630627), м. Чоп, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР — 26 березня 2017, с. Малинівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — полковник Збройних сил України (Центральне ракетно-артилерійське управління Озброєння Збройних сил України).

Калитич Віктор Михайлович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 27 червня 1963(1963-06-27)
Чоп, Закарпатська область, УРСР
Смерть 26 березня 2017(2017-03-26) (53 роки)
Малинівка, Донецька область, Україна
(Авіакатастрофа)
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування Озброєння ЗСУ, Центральне ракетно-артилерійське управління
Війни / битви Війна на сході України
Командування
начальник відділу ремонту РАО Управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
CMNS: Калитич Віктор Михайлович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 27 червня 1963 року, м. Чоп, Закарпатська область.

З 1985 до 1990 року проходив службу в Групі радянських військ у Німеччині на посаді начальника загону, командира радіотехнічних військ.

З 1990 до 1992 служив у Далекосхідному військовому окрузі в Хабаровську (РРФСР).

З 1995 до 2005 ніс службу в Західному оперативному командуванні Збройних сил України.

За 20 років служби пройшов шлях від начальника обслуги пускової установки до заступника командира дивізіону, начальника відділу забезпечення ракетами та боєприпасами служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) оперативного командування «Захід».

З вересня 2005 року — полковник запасу, військовий пенсіонер.

З 2008 року — старший науковий співробітник науково-дослідного відділу (ракетних військ та артилерії) Наукового центру сухопутних військ Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів. Отримав низку науково-практичних результатів, внісши при цьому значний вклад у розвиток ракетних військ та артилерії. У співавторстві розробив декілька патентів на винахід, раціоналізаторських пропозицій, брав активну участь в підготовці та проведенні науково-практичних конференцій, семінарів, підготував більше десяти наукових статей для різних фахових видань[2].

В подальшому працював у Львові в сфері нерухомості.

З початком російської збройної агресії проти України активно допомагав армії, зокрема, ракетним підрозділам. В січні 2015 року повернувся до Збройних сил, проходив службу у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ (Яворівський полігон), тренував військовослужбовців за напрямком ракетно-артилерійського озброєння. У подальшому був переведений до Києва.

Призначений на посаду начальника відділу ремонту ракетно-артилерійського озброєння Управління експлуатації, ремонту та технічної підготовки Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння Збройних сил України.

Виконував обов'язки на території проведення антитерористичної операції на сході України.

Загинув 26 березня 2017 року в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася близько 15:00 біля села Малинівка Слов'янського районуну Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. Разом з Віктором Калитичем загинув полковник Валерій Мельник (офіцери Озброєння ЗСУ перебували на борту в якості пасажирів) та члени екіпажу вертольоту 18-ї окремої бригади армійської авіації підполковник Євгеній Волошин, капітан Дмитро Мовчан і старший лейтенант Роман Кандул. За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач[3].

29 березня у Києві, в приміщенні Озброєння ЗС України відбулося прощання із офіцерами Віктором Калитичем і Валерієм Мельником[4]. Похований 30 березня у Львові, на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища[5].

По смерті залишилася мати, дружина, донька та онук.

Нагороди ред.

Вшанування пам'яті ред.

28 березня 2018 року в штабі Озброєння Збройних Сил України відкрили меморіальні дошки полковнику Віктору Калитичу та полковнику Валерію Мельнику[7][8].

Примітки ред.

  1. а б https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/238367-u-chetver-u-lvovi-pokhovaiut-biitsia-ato-viktora-kalytycha
  2. У четвер у Львові поховають бійця АТО Віктора Калитича [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Львівська міська рада, 29 березня 2017
  3. Міноборони України публікує імена загиблих внаслідок авіакатастрофи гелікоптера неподалік Краматорська 26 березня 2017 р. // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 27 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 20 вересня 2018.
  4. В Озброєнні ЗС України провели в останню путь Валерія Мельника та Віктора Калитича, які загинули внаслідок катастрофи Мі-2 під Краматорськом [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 29 березня 2017
  5. Львівщина попрощалася з полковником Віктором Калитичем [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Львівська ОДА, 30 березня 2017
  6. Указ Президента України від 22 травня 2017 року № 138/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. У штабі Озброєння ЗС України вшанували пам'ять полковника Віктора Калитича та полковника Валерія Мельника [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 29 березня 2018
  8. Відкриття меморіальних дошок (фото) [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Центрального будинку офіцерів ЗСУ, 29 березня 2018

Посилання ред.