Далекосхідний військовий округ

Далекосхі́дний військо́вий о́круг (ДВО)військовий округ Збройних сил Радянського Союзу та Збройних сил Російської Федерації.

Далекосхідний військовий округ
Fareastern md emb.png
Емблема Далекосхідного військового округа
На службі 17 травня 19352010
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Вид RGF emblem.png Сухопутні війська Росії
Чисельність військовий округ
У складі Middle emblem of the Ministry of Defence of the Russian Federation (21.07.2003-present).svg Міністерство оборони Росії
Війни/битви Битва на озері Хасан,
Радянсько-японська війна
Командування
Поточний
командувач
генерал-полковник Салюков Олег Леонідович

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Командування військового округу знаходиться у Хабаровську.

Перше формування (1935 рік)Редагувати

Округ утворено1935 року на основі Особої Червонопрапорної Далекосхідної армії (ОЧДСА) на території Далекосхідного краю. Управління розташовувалося у Хабаровську[1]. Командувачем військами округу був Василь Блюхер, членом військової ради - Лазар Аронштам, начальником штабу - Кирило Мерецков. 1938 року округ перетворено на Далекосхідний фронт.

Друге формування (1945—1953)Редагувати

1945 року округ було відновлено на основі 2-го Далекосхідного фронта на території Камчатскої и Сахалінської областей, Курильських островах, частині Приморського краю, кількох районов Нижньо-Амурської області з управлінням у Південно-Сахалінську[1]. 1946 року до округу передано частину Магаданської області; 1947 року - частину скасованого Забайкальсько-Амурського військового округу; 1953 року - територія Приморського військового округу.

У 1947-1953 роках ДВО перебував під стратегічним керуванням Головного командування військ Далекого Сходу.

1953 року округ було переформовано на Далекосхідний військовий округ 3-го і останнього формування.

Командували округом генерал армії Максим Пуркаєв (1945-1947) і генерал-полковник Микола Крилов (1947-1953).

Третє формування (1953—2010)Редагувати

 
Штандарт командующего ДВО
 
Памятник Маршалу Советского Союза Малиновскому (стадион им. Ленина)
Файл:Штаб КДВО, стела с именами командующих.JPG
Стела с именами командующих — Героев Советского Союза:Маршал Советского Союза Малиновский;генерал армии Крейзер; генерал-полковник Павловский;генерал-полковник Лосик; Маршал Советского Союза Петров;генерал-полковник Третьяк.
 
Танк Т-18 у штаба округа
 
Музей истории ДВО
 
301-й окружной военный госпитальХабаровск, ул. Серышева, 1

1953 року створено Далекосхідний військовий округ з управління на основі скасованого Головного командування військ Далекого Сходу (ГКВДС) у Хабаровську. 1967 року округу передано від ГКВДС Орден Червоного прапору[1]. У 1979-1992 стратегічне керівництво округом виконувало відновлене ГКВДС.

7 травня 1992 року ДВО увійшов до складу Збройних сил РФ.

Територія округу охоплювала Хабаровський та Приморський краї, Амурську, Камчатську, Магаданську та Сахалінську області, Єврейську автономну область, Чукотський автономний округ, республіку Саха (передана і скасованого 1998 року Забайкальського військового окргу).

2010 року ДВО було скасовано та його частини передано у новоутворений Східний військовий округ.

Командуючі округу: маршал Родіон Малиновський (1953-1956), генерал арммії Валентин Пеньковський (1956-1961), генерал армії Яків Крейзер (1961-1963), генерал армії Іван Павловський (1963-1967), генерал-полковник танкових військ Олег Лосик (1967-1969), генерал-полковник Володимир Толубко (1969-1972), генерал-полковник Василь Петров (1972-1976), генерал-полковник Іван Третьяк (1976-1984), генерал армії Дмитро Язов (1984-1987), генерал-полковник Михайло Мойсеєв (1987-1988), генерал-полковник Віктор Новожилов (1988-1992), генерал-полковник Віктор Чечеватов (1992-1999), генерал армії Юрій Якубов (1999-2006), генерал-полковник Володимир Булгаков (2006-2008), генерал-полковник Олег Салюков (2008-2010).

Військова потуга ДВО перед розпадом СРСРРедагувати

На 1988 рік у наземних силах округу перебували 4 армії (5-та, 15-та, 35-та, 51-ша), 25-й и 43-й армійські корпуси, з'єднання центрального та окржного підпорядкування; у повітряних силах - 1-ша повітряна армія, у ППО - 11-та армія ППО.

На 1990 рік в окрузі налічувалося приблизно 370 тисяч військовослужбовців, 6000 танків, 8700 БТР та БМП, 5800 грамат, минометів та РСЗВ та 300 гвинтокрилів.[2]

Навчальні закладиРедагувати

  • Благовіщенське вище танкове командне Червоноправорне училище імені Маршала Радянського Союзу К. П. Мерецкова
  • Уссурійське вище військове автомобільне командне училище
  • Уссурійське Суворовське військове училище
  • Далекосхідне вище військове командне училище імені Маршала Радянського Союзу К. К. Рокоссовського

Повітряні силиРедагувати

Військово-повітряні бази в окрузіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2—7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976—1980.
  2. Феськов, 2013, с. 584.
  3. http://www.globalsecurity.org/military/world/russia/airfield.htm

ПосиланняРедагувати