Мико́ла Васи́льович Ога́рков (17 (30) жовтня 1917(19171030), село Молоково Тверська губернія, тепер Молоковський район, Тверська область, Росія — 23 січня 1994, Москва) — радянський воєначальник, начальник Генерального штабу СРСР (1977—1984), Маршал Радянського Союзу (1977), Герой Радянського Союзу (1977). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1989 і 1990—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Огарков Микола Васильович
рос. Никола̀й Васѝльевич Ога̀рков
Ogarkov-KAL007.gif
Ім'я при народженні Огарков Николай Васильевич
Народження 17 (30) жовтня 1917(1917-10-30)
Російська імперія с. Молохово Тверська губернія
Російська республіка
Смерть 23 січня 1994(1994-01-23) (76 років)
СРСР Москва СРСР
Поховання
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ інженерні війська, піхота
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військовий інститут інженерних військ Загальновійськової академії ЗС РФd
Роки служби 19381994
Партія КПРС
Член ЦК КПРС
Звання CCCP army Rank marshal CCCP infobox.svg Маршал Радянського Союзу
Командування Начальник Генерального штабу СРСР, заступник Міністра оборони СРСР
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора
Орден Суворова I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Ленінська премія
CMNS: Огарков Микола Васильович у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився в селянській родині. У 1931 році поїхав на Далекий Схід, де старший брат проходив військову службу. З 14 років Микола почав самостійно працювати учнем продавця в Роздольненському закритому військовому кооперативі.

У квітні 1933 року повернувся на батьківщину, де працював рахівником, секретарем районної ради профспілок. З 1934 року навчався на робітничому факультеті енергетичної промисловості («торф'яний робітфак») в селі Кудиново Московської області. Після закінчення робітфаку навчався в Московському інженерно-будівельному інституті імені Куйбишева.

У Червоній армії з 1938 року. Зарахований на 2-й курс академії і в 1941 році закінчив Військово-інженерну академію імені Куйбишева в Москві.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року працював на будівництві укріпленого району біля річки Ломжа на посаді полкового інженера 1-го стрілецького полку 17-ї стрілецької дивізії Західного фронту. З жовтня 1941 по лютий 1942 року служив старшим інженером з фортифікації 2-го відділу в інженерному управлінні Карельського фронту, з лютого 1942 року — полковим інженером стрілецького полку 289-ї стрілецької дивізії, з червня 1942 року — бригадним інженером 61-ї морської стрілецької бригади. З грудня 1942 року — помічник начальника штабу інженерних військ 32-ї армії, з серпня 1943 року — помічник начальника оперативного відділу штабу інженерних військ Карельського фронту. З травня 1944 року — дивізійний інженер 122-ї стрілецької дивізії на Карельському, з листопада 1944 року — на 2-му Українському, потім на 3-му Українському фронтах.

11 квітня 1945 року під час бою Огарков, керуючи саперними підрозділами, був поранений і закінчення війни зустрів у госпіталі. У липні 1945 року повернувся в свою дивізію, але через три місяці у зв'язку з її розформуванням підполковника Огаркова призначають помічником начальника штабу інженерних військ 27-ї армії Прикарпатського військового округу.

Член ВКП(б) з 1945 року.

З жовтня 1945 по січень 1946 року — помічник і старший помічник начальника штабу інженерних військ 27-ї армії Прикарпатського військового округу. У 1947 році закінчив оперативно-інженерний факультет Військово-інженерної академії імені Куйбишева. З лютого 1947 року — заступник начальника відділу інженерного управління Приморського військового округу.

У вересні 1948 року призначений старшим офіцером відділу, а з січня 1949 року — начальником відділу управління штабу головнокомандувача військ Далекого Сходу. З травня 1953 року — начальник оперативного відділу оперативного управління, а з листопада 1955 року — начальник оперативного управління — заступник начальника штабу Далекосхідного військового округу.

У 1957 році направлений на навчання до Військової академії Генерального штабу Збройних сил СРСР. Після закінчення академії в 1959 році призначений командиром 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії в Групі радянських військ у Німеччині (місто Грімма).

У грудні 1961 року призначений начальником штабу — заступником командувача Білоруського військового округу.

З грудня 1965 по квітень 1968 року — командувач військ Приволзького військового округу.

З квітня 1968 року — перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР.

З березня 1974 по січень 1977 року — заступник міністра оборони СРСР — голова Державної технічної комісії СРСР, член Колегії Міністерства оборони СРСР.

8 січня 1977 призначений начальником генерального штабу Збройних сил СРСР — першим заступником міністра оборони СРСР. У вересні 1984 року знятий з посади начальника генерального штабу і призначений головнокомандувачем військ Західного напрямку.

У серпні 1988 — січні 1992 років служив генеральним інспектором Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. Одночасно з 1990 до серпня 1991 року очолював Всесоюзну раду ветеранів війни, праці, Збройних Сил та правоохоронних органів.

У січні 1992 року призначений радником при Міністерстві оборони Російської Федерації і одночасно — радник при начальнику Генерального штабу Об'єднаних Збройних сил держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав.

Помер 23 січня 1994 року. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка 11).

Військові званняРедагувати

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати


Попередник:
Маршал Радянського Союзу
Куликов Віктор Георгійович
19711977
 
Начальник Генерального штабу

19771984
Наступник:
Маршал Радянського Союзу
Ахромеєв Сергій Федорович
19841987