Далекосхідний фронт

Далекосхі́дний фронт — оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії на Далекому Сході з 1 липня 1938 до 5 серпня 1945 року. Брав участь у конфлікті біля озера Хасан у 1938, протягом німецько-радянської війни в європейській частині СРСР фронт перебував у повній бойовій готовності до відбиття вторгнення японської Квантунської армії з території маріонеткової держави Маньчжоу-го.

Далекосхідний фронт
Дальневосточный фронт
Battle of Lake Khasan-Camouflaged soviet tanks.jpg
Замасковані радянські танки Т-26 в готовності до атаки біля озера Хасан. Битва на озері Хасан. 1938
На службі 28 червня — 31 серпня 1938
1 липня 1940 — 5 серпня 1945
Країна  Радянський Союз
Вид Прапор Радянської армії РСЧА
Тип фронт
Гарнізон/Штаб Хабаровськ
Війни/битви Радянсько-японські прикордонні конфлікти
* Битва на озері Хасан
Друга світова війна
Почесні найменування Червонопрапорний
Командування
Командувач військами фронту Маршал Радянського Союзу Блюхер В. К.
Командувач військами фронту генерал-полковник Штерн Г. М.
Командувач військами фронту генерал армії Апанасенко Й. Р.

ІсторіяРедагувати

Перше формуванняРедагувати

Далекосхідний фронт створений за наказом Наркома оборони СРСР від 28 червня 1938 року (відповідно до постанови Головної військової ради РСЧА від 8 червня 1938) на базі Особливої ​​Червонопрапорної Далекосхідної армії (ОЧДСА) і іменувався Червонопрапорним Далекосхідним фронтом. До складу фронту увійшли управління, 1-ша і 2-га армії, а також Хабаровська група військ.

У липні — серпні 1938 року війська Далекосхідного фронту брали участь у конфлікті біля озера Хасан. За результатами подій у цьому конфлікті з японською армією на базі переформованих управлінь 2-ї Окремої Червонопрапорної армії і Хабаровської оперативної групи у вересні 1938 року були відновлені управління 18-го і 20-го стрілецьких корпусів у Куйбишевкі-Восточній і Біробіджані, в травні 1939 року у Ворошилові утворено управління 31-го стрілецького корпусу.

Після закінчення бойових дій поблизу озера Хасан рішенням Головної військової ради РСЧА від 31 серпня 1938 року управління фронту було розформовано. З військ фронту сформовані 1-ша і 2-га окремі Червонопрапорної армії, які безпосередньо підкоряються Наркомату оборони СРСР.

Друге формуванняРедагувати

1 липня 1940 року на підставі наказу народного комісара оборони від 21 червня 1940 року № 0029 на базі управління Читинської фронтової групи військ було розгорнуто управління Далекосхідного фронту другого формування. До складу фронту увійшли 1-ша і окремі Червонопрапорні армії, а також Північна армійська група. В оперативному підпорядкуванні фронту перебували Тихоокеанський флот і Червонопрапорна Амурська флотилія. Штаб-квартира фронту — Хабаровськ.

У тому ж році на базі управління 20-го стрілецького корпусу утворено управління 15-ї армії (генерал-майор Черемисов Л. Г.). Управління Північної армійської групи в Ніколаєвську-на-Амурі після реорганізації стало управлінням Особливого стрілецького корпусу (генерал-майор Дубков М. Г.)[1].

Навесні 1941 року 1-ша окрема Червонопрапорна армія була переформована у дві армії — 1-шу Червонопрапорну (генерал-лейтенант Єременко А. І.), управління якої перемістилося в Спаськ-Дальній, і 25-ту (генерал-лейтенант Парусинов Ф. А.), чиє управління, сформований на базі управління 43-го стрілецького корпусу, розмістилося у Ворошилові-Уссурійському[1].

У липні 1941 року з 18-го стрілецького корпусу (35-та, 66-та і 78-ма стрілецькі дивізії, 109-й укріплений район, артилерійські та інші частини) сформована 35-та армія, яка обороняла кордон СРСР у Примор'ї[1].

У першій половині 1941 року в 1-ій Червонопрапорній армії сформований 30-й механізований корпус у складі управління, двох танкових (58-ї і 60-ї) і однієї моторизованої (239-й) дивізій, у 2-й Червонопрапорної армії — 59-та танкова дивізія, а 69-та стрілецька дивізія переформована на 69-ту моторизовану дивізію. Усі стрілецькі дивізії фронту були переведені на типову організацію з чисельністю близько 10 тис. людей[1].

Директивою Генерального штабу від 26 квітня 1941 року Далекосхідний фронт передав на захід управління 31-го стрілецького корпусу, 2 стрілецькі дивізії (21-шу і 66-ту) і 2 повітрянодесантні бригади (211-ту і 212-ту), що здійснювалося у відповідності до замисленого радянським керівництвом великого перекидання військ з Далекого Сходу на захід країни. До війни в Київський особливий військовий округ відбули управління стрілецького корпусу і дві повітрянодесантні бригади[1].

На початок німецького вторгнення до Радянського Союзу у складі Далекосхідного фронту перебувало 4 загальновійськові армії (1-ша і 2-га Червонопрапорна, 15-та і 25-та) і Особливий стрілецький корпус. Ще 4 стрілецькі корпуси входили до складу армій: 26-й і 59-й — в 1-шу, 18-й — в 15-ту, 39-й — в 25-ту. Всього у складі фронту було 17 стрілецьких, 3 танкових, 2 моторизованих і 1 кавалерійська дивізій, 3 стрілецьких і 1 повітрянодесантна бригада, 12 укріплених районів[1].

У серпні 1942 року на основі військових частин загальновійськових армій були сформовані 9-та, 10-та і 11-та (в грудні 1944 року перетворена в 18-й авіаційний корпус) повітряні армії. У липні 1943 року в складі фронту на базі Особливого ​​стрілецького корпусу (Сахалін) була сформована 16-та армія.

Протягом німецько-радянської війни війська фронту перебували в постійній бойовій готовності, створювали оборонні рубежі за планом прикриття державного кордону з маріонетковою держави Маньчжоу-го, де зосередилася японська Квантунська армія. У воєнний час зі складу Далекосхідного фронту на німецько-радянський фронт були передислоковані 23 дивізії (16 стрілецькі, 2 кавалерійські, 4 танкові, 1 моторизована), 19 бригад (3 стрілецькі, 3 повітрянодесантні, 13 артилерійських) і авіаційні частини (всього бл. 250 тис. людей, 3,3 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків), а також понад 100 тис. осіб маршового поповнення[2].

19 березня 1945 року директивою Ставки ВГК частина військ фронту (1-ша Червонопрапорна, 25-та і 35-та армії, 9-та повітряна армія, 10-й механізований корпус) були виділені в Приморську групу військ (з 5 серпня 1945 року — 1-й Далекосхідний фронт).

5 серпня 1945 року Далекосхідний фронт перейменований на 2-й Далекосхідний фронт.

Військові формування у складі фронтуРедагувати

На 1 січня 1945 року[3]
На 1 червня 1945 року[4]

КомандуванняРедагувати

Перше формуванняРедагувати

Командувачі:
Члени військової ради:
Начальники штабів:

Друге формуванняРедагувати

Командувачі:
Члени військової ради:
Начальники штабів:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Краснознаменный Дальневосточный. История Краснознаменного Дальневосточного военного округа. М., 1971
  • Боевой состав Советской Армии. Ч. 1. Июнь—декабрь 1941 г. М.: Военно-исторический отдел ВНУ ГШ ВС СССР. Воениздат, 1963. С. 13, 14.