Апанасенко Йосип Родіонович

Йо́сип Родіо́нович Апана́сенко (3 (15) квітня 1890(18900415), с. Митрофановське, нині с. Апанасенковське Апанасенковського району Ставропольського краю Росії — 5 серпня 1943, під Бєлгородом) — радянський військовий діяч. Генерал армії (1941). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1943 роках.

Йосип Родіонович Апанасенко
рос. Иосиф Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Иосиф Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження3 (15) квітня 1890[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Apanasenkovskoyed, Novogrigorevskyd, Ставропольська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть5 серпня 1943(1943-08-05)[2][1] (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бєлгород, Курська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
авіаційний удар Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБєлгород Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки службиРосійська імперія 19111917
Союз Радянських Соціалістичних Республік 19181943
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Генерал армії
КомандуванняКомандувач військами Далекосхідного фронту, Середньоазійського військових округів
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Радянсько-німецька війна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора Cross of St. George 2nd class Cross of St. George 3rd class Георгієвський хрест IV ступеня медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» Георгіївська медаль Георгіївська медаль орден Святого Станіслава медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»

Життєпис

ред.

Син селянина українського походження. Українець. Учасник Першої світової війни, прапорщик. Наприкінці 1917 року — голова ради та військово-революційного комітету села Митрофановське. Сформував партизанський загін у Ставропольській губернії. 1918 вступив у РКП(б) і Червону армію.

Протягом 1918—1919 років командував бригадою, дивізією. У 1919—1920 роках командував 6-ю кавалерійською дивізією в складі 1-ї Кінної армії.

Закінчив військово-академічні курси (1923), курси удосконалення вищого командного складу (1928) та Військову академію імені Михайла Фрунзе (1932).

Командував кавалерійською дивізією і корпусом. У 1935—1937 роках — заступник командувача військами Білоруського військового округу. З лютого 1938 — командувач військами Середньоазіатського військового округу, З січня 1941 року командувач Далекосхідного фронту. Від 1943 року — заступник командувача Воронезького фронту. У боях під Бєлгородом смертельно поранено. Помер від ран. Поховано в Бєлгороді.

Нагороди

ред.

Нагороджено орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора та медалями.

Увічнення пам'яті

ред.

У Бєлгороді та Ставрополі встановлено пам'ятники.

Примітки

ред.

Література

ред.

Електронні джерела

ред.