Курська область
Ця стаття пов'язана із поточною подією: Бої в Курській області (серпень 2024) . Інформація з цієї статті може швидко змінюватися в міру того, як розвиватиметься подія. Початкові новини можуть бути ненадійними. Найновіші редагування цієї статті може не відповідати найновішій інформації. (серпень 2024) |
Курська область (рос. Курская область) — область у Росії, входить до складу Центрального федерального округу. Адміністративний центр — Курськ.
Курська область | |||
---|---|---|---|
рос. Курская область | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Центральний | ||
Адмін. центр | Курськ | ||
Глава | Олексій Смирнов[d] | ||
Дата утворення | 13 червня 1934[1] | ||
Оф. вебсайт | rkursk.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 51°45′ пн. ш. 36°01′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 36.017° сх. д. | ||
Площа | 29 800 км² (68-а) | ||
• внутр. вод | 0,1 % | ||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) | ||
Населення | |||
Чисельність | 1125071 (01.01.2011) [2] (43-я) (2011) | ||
Густота | 37,75 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська | ||
Економіка | |||
Економ. район | Центральночорноземний | ||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-KRS | ||
ЗКАТО | 38 | ||
Суб'єкта РФ | 46 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
Курська область у Вікісховищі |
Курська область межує на північному заході з Брянською, на півночі — з Орловською, на північному сході — з Липецькою, на сході — з Воронезькою, на півдні — з Бєлгородською областями; з південного заходу та заходу до неї примикає Сумська область України.
Утворена 13 червня 1934 року.
Фізико-географічна характеристика
Географічне положення
Курська область розташована між 50°54' і 52°26' N та 34°05' 38°31' E. Найпівнічніша точка області знаходиться у Желєзногорському, найпівденніша у Біловському, західна у Рильському, східна у Касторенському районах.
Рельєф
Територія Курської області розташована на південно-західних схилах Середньоруської височини. Характеризується наявністю стародавніх і сучасних форм лінійної ерозії — густої мережі складно-розгалужених річкових долин, ярів і балок, що розчленували водороздільні поверхні, що визначає пологовохвилястий, злегка покритий рівнинний рельєф. Рельєф має складний характер вертикального та горизонтального розчленування, характеризується наявністю різноманітних висотних ярусів. Густота долинно-балкової мережі на більшій частині території коливається від 0,7 до 1,3 км/км², а яружній мережі від 0,1 до 0,4 км/км².
Висота поверхні над рівнем моря, в основному, 175—225 м. Найпіднесеніша центральна частина області.
Абсолютна висота території у заплавах сучасних рік рідко підіймається вище 140—170 м (у заплаві р. Сейм найнижча відмітка — 130 м). Над заплавою, у міжріччі, переважають висоти 200—220 м. Найвища точка — 274 м, біля села Ольховатка Понировського району. (За іншою версією 288 м у верхів'ях р. Рать.) Загальний нахил місцевості йде з північного сходу на південний захід. Глибина врізання річкових долин до 80-100 м.
В області виділяються три основні водороздільні пасма — Дмитрівсько-Рильське, Фатезько-Льговське та Тимсько-Щигрівське Вони перехрещуються, утворюючи трикутник, що знижується до WSW.
З рельєфоутворювальних процесів області провідну роль зіграли тектонічні рухи земної кори. У сучасних умовах головна роль створенні рельєфу належить діяльності текучих вод, що створюють ерозійний рельєф. В області практично відсутні льодовикові форми рельєфу.
Клімат
Клімат помірно-континентальний. Середня температура січня від —7,7°С до —9,4°С, липня від +18,8°С до +19,4°С. Опадів 550—600 мм на рік, 70 % їх річної кількості випадає в період з квітня по жовтень. Безморозний період 150 діб.
Височини
Річки
Адміністративний поділ
Колишні українські національні райони:
• Глушківський район — центр с-че. Глушкове
Населення
Населення — 1183,9 тис. осіб (2006) (1199,1 — 2005; 1235,1 — 2002), 43-тя по чисельності населення в Росії (2002). Щільність населення — 39,7 oc/км² (2006) (40,2 oc/км² — 2005), питома вага міського населення — 62,6 % (2006) (62,0 % — 2005).
Народ | Чисельність в 2002, тис.[3] | % |
---|---|---|
Росіяни | 1184,0 | 95,8 |
Українці | 20,9 | 1,7 |
Вірмени | 5,9 | 0,5 |
Білоруси | 2,9 | 0,23 |
Цигани | 2,3 | 0,18 |
Азербайджанці | 1,9 | 0,15 |
Татари | 1,6 | 0,13 |
Молдовани | 1,3 | 0,10 |
Турки | 1,2 | 0,09 |
Грузини | 1,0 | 0,08 |
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб |
Археологія
Джерела
- ↑ РСФСР: Административно-территориальное деление, на 1 января 1977 года — Известия советов депутатов трудящихся СССР, 1977. — С. 176. — 511 с.
- ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 17 грудня 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література
- (рос.) Левченко В. В., Трива Г. А. Музеи и памятники Курской области: Путеводитель-справочник. — Курск : Сеймъ, 1996. — 256 с.
Посилання
- Офіційний сервер Адміністрації Курської області [Архівовано 28 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=46 Курська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Курська енциклопедія (рос.)
- Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві). — Донецьк: Східний видавничий дім. 2005. — 280 с. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Брянська область | Орловська область | Липецька область |
Україна | Воронезька область | |
Україна | Бєлгородська область |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |