Пе́рша кі́нна а́рмія (1 КА) — вище оперативне об'єднання кавалерії РСЧА, створене під час Громадянської війни в Росії 19181920 років, яка була основним потужним і маневреним засобом в руках фронтового і Головного командування для вирішення оперативно-стратегічних завдань.

Перша кінна армія
На службі 17 листопада 1919 — травень 1921
Країна РРФСР
Належність Південний фронт,
Кавказький фронт
Південно-Західний фронт
Вид Червона армія
Тип сухопутні війська
Роль кавалерія
Чисельність армія
Війни/битви Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна 1920
Командування
Визначні
командувачі
Будьонний С.М.

Медіафайли на Вікісховищі

Історія ред.

Перше формування ред.

17 листопада 1919 року РВС Республіки за пропозицією РВС Південного фронту ухвалила рішення про створення 1-ї Кінної армії (командувач С. М. Будьонний, член РВС К. Є. Ворошилов, до липня 1920 — Ю. О. Щаденко, з травня 1920 — С. К. Мінін, з жовтня 1920 — П. П. Горбунов). За наказом РВС Південного фронту від 19 листопада 1919 року ця армія була утворена на базі 1-го кінного корпусу Будьонного у складі 4-ї, 6-ї і 11-ї дивізій.

У квітні 1920 року до її складу входили: 4-та, 6-та, 11-та, 14-та і 2-га імені Блінова (незабаром виведена із складу) кавказька дивізії, Окрема кавказька бригада особливого призначення, автобронезагін імені Я. М. Свердлова, декілька бронепоїздів, авіагрупа і інші частини загальною чисельністю 16—17 тис. осіб. Під час проведення операцій в оперативне підпорядкування 1-й Кінній армії поступали 2—3 стрілецьких дивізії. За час свого існування 1-ша кінна армія вела бої на різних фронтах.

У листопаді-грудні 1919 року вона разом з 9-ю і 12-ю стрілецькими дивізіями складала одну з ударних груп Південного фронту. У Воронезько-Касторненської операції 1919 року 1-ша Кінна армія, розгорнута з кінного корпусу, завдала важких поразок білогвардійській кінноті, а потім зіграла вирішальну роль в Донбасівській операції 1919 року.

У січні 1920 року 1-ша Кінна армія у взаємодії з військами 8-ї армії взяла під контроль Таганрог та Ростов-на-Дону. Під час цих боїв основні сили білогвардійської Добровольчої армії були розбиті, а фронт супротивника був розірваний на дві частини.

В кінці січня 1920 року 1-ша Кінна армія увійшла до складу Кавказького фронту. У лютому 1920, діючи на тихорецькому напрямі, вона провела спільно з доданими до неї 20-ю, 34-ю і 50-ю стрілецькими дивізіями 10-ї армії Єгорликську операцію, в ході якої були розбиті 1-й Кубанський піхотний корпус білогвардійців і кінна група генерала Павлова.

У квітні-травні 1920 року у зв'язку з початком радянсько-польської війни 1-ша КА була перекинута з Північного Кавказу в Україну і включена до складу Південно-Західного фронту. Після зосередження в Умані вона брала участь в Київській операції 1920 року проти польських і українських військ.

5 червня 1920 року 1-ша кінна армія сильним ударом на вузькій ділянці прорвала фронт противника на ділянці Самгородок —Озерна — Сніжна, а 7 червня оволоділа в глибокому тилу противника Житомиром і Бердичевом, викликавши поспішний відхід усіх сил 2-ї і 3-ї польських армій.

27 червня 1-ша кінна армія захопила Новоград-Волинський, а 10 липня — Рівне.

 
Климент Ворошилов, Семен Будьонний, Михайло Фрунзе та Микола Бухарін у Новомосковську 1921 рок.  Перша кінна армія.

Наприкінці липня — початку серпня 1920 року 1-ша кінна армія вела бої під Львовом, а потім наприкінці серпня — початку вересня в районі Замостя, де зазнала суттєвої поразки в боях за місто від 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, після чого була виведена в резерв для поповнення, і згодом направлена на Південний фронт для дій проти білогвардійських військ генерала П. М. Врангеля. Восени 1920 року 1-ша кінна армія у взаємодії з іншими військами Південного фронту провела успішний наступ на Каховському плацдармі у напрямі Асканія-Нова — Громовка. В ході операції в Північній Таврії угрупуванню військ генерала Врангеля було завдано суттєвої поразки. Лише частина цього угрупування прорвалася до Криму.

Взимку 19201921 років 1-ша кінна армія вела бої з військами Махно на Лівобережній Україні, а потім розбила білогвардійську повстанську армію генерала Пржевальського на Північному Кавказі. У травні 1921 року 1-ша кінна армія була розформована, але штаб армії зберігався ще до жовтня 1923 року.

У лавах 1-ї кінної армії воювало багато бійців і командирів, що згодом зайняли значні командні посади в Червоній Армії: С. К. Тимошенко, Г. І. Кулик, А. І. Єрьоменко, А. В. Хрульов, І. В. Тюленєв, О. І. Городовіков, І. Х. Баграмян, К. С. Москаленко, П. С. Рибалко, Д. Д. Лелюшенко, Й. Р. Апанасенко, К. П. Мерецков, А. А. Гречко, Рябишев Д. І., П. Я. Стрепухов, П. Ф. Жигарев, О. І. Леонов, Я. М. Федоренко, О. С. Жадов, П. О. Курочкін та інші.

Командування ред.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Література ред.

  • Буденный С. М. Пройденный путь [Архівовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]. — М., 1959—1965. — Кн. 1—2. (рос.)
  • История гражданской войны в СССР. — М., 1958—1961. — Т. 3—5. (рос.)
  • Тюленев И. Первая Конная в боях за социалистическую родину. — М., 1938. (рос.)
  • Клюев Л. Л. Первая конная армия на Польском фронте в 1920. — М., 1932. (рос.)
  • Разгром Врангеля, 1920: сб. ст. — М., 1930. (рос.)
  • Гражданская война, 1918—1921. — М., 1928-30. — Т. 1—3. (рос.)