Армійський комісар 2-го рангу

Red Army flag.svg
Армійський комісар 2-го рангу
ГПУ РСЧА СРСР
Army Komissar 2r RKKA 1935-1942.jpeg Army komissar 2r NAVY RKKF 1935-1942.jpeg
Петлиці/Нашивки Радянські військові звання політичного складу
Існування 1935-1942
Категорія звань Вищій начальницький склад
Сухопутні війська/ВПС/Флот Армійський комісар 2-го рангу
НАТО
еквівалент
Сухопутні війська/ВПС Командарм другого рангу
1935-1940
ВМС Флагман флоту 2-го рангу
1935-1940

Армі́йський коміса́р 2-го ра́нгу — військове звання вищого військово-політичного складу збройних сил Радянського Союзу з 1935 до 1942. Вище за рангом ніж корпусний комісар, але нижче за армійський комісар 1-го рангу.

До 1940 року звання армійського комісара 2-го рангу дорівнювало військовому званню командарм другого рангу та флагману флоту 2-го рангу.

Військовому званню армійського комісара 2-го рангу також відповідало спеціальне звання комісара держбезпеки 2-го рангу.

Військове звання армійського комісара 2-го рангу також відповідало спеціальним званням армінженер, армінтендант, армвоєнюріст, армврач, армветврач.

ІсторіяРедагувати

 
Армійський комісар 2-го рангу Амелін Михайло Петрович, у однострої з відповідними знаками розрізнення

Передумови появиРедагувати

Після падіння Російської імперії в 1917 році, в російських республіканських військах вже вводиться інститут військових комісарів, які здійснювати політичний контроль за діями командирів військових формувань, до яких вони були надані. Посаду військового комісара було введено в армії і флоті Постановою Тимчасового уряду від 30 червня (13 липня) 1917 року № 132 [1]. Після Жовтневого заколоту інститут військових комісарів був також узаконений в сформованій Робітничо-Селянській Червоній армії Положенням Наркомвоєна РРФСР «Про військових комісарів, членів Військових рад» від 24 березня (6 квітня) 1918 року. Комісари були повновладними представниками партії (більшовиків) в військових підрозділах до яких вони були приписані. У наступний період інститут військових комісарів в РСЧА двічі скасовували (1925 -1937[2][3] і 1940[4]-1941), вводячи замість нього інститути помполітів і замполітів. Згідно з посадою були комісари батальйону, полка, бригади, дивізії, армії, та інші.

Поява персональних званьРедагувати

У 1935 році з введенням персональних звань командного складу були введені також спеціальні звання для політробітників: «молодший політрук», «політрук» і «старший політрук», що відповідали загальним військовим званням «лейтенант», «старший лейтенант» і «капітан». Старші політробітники мали спеціальні звання із словом «комісар»: «батальйонний комісар» (майор), «полковий комісар» (полковник), «дивізійний комісар» (комдив) тощо (у дужках надані відповідні загальні військові звання).

Скасування окремих звань військово-політичного складуРедагувати

В жовтні 1942 року посади військових комісарів в Червоній армії були остаточно скасовані, рішенням ДКО від 9 жовтня 1942 року в армії і на флоті була ліквідована система військових комісарів, і всім їм надаються командні звання. Причому звання надавалися на ступінь нижче. Так наприклад, якщо раніше молодший політрук дорівнював лейтенантові, то нове звання йому надавалося — молодший лейтенант. Різко було скорочено число політичних посад. Частина вчорашніх політруків і комісарів призначалися заступниками командирів по політчастині (від роти і вище), частина була переведена на командні посади. Якщо раніше політрук або комісар користувалися рівною з командиром владою в підрозділі, частині, то тепер вони стали заступниками командирів по політчастині (замполіти).

Знаки розрiзненняРедагувати

Для звання армійський комісар 2-го рангу був введений знак розрізнення в чотири ромба в петлиці[5], як у командарма 2-го рангу, відрізняючись тільки окантовкою петлиць. Замість командирської золотистої окантовки була чорна, як у решти політпрацівників, а також у молодшого комскладу і червоноармійців,

Військовослужбовці вищого політичного складу мали на обох рукавах вище за обшлаг або манжету однакові для всіх звань червоні суконні зірки діаметром 55 мм. Зірки по краю обшивалися червоною шовковою ниткою, а в центрі мали вишиті золотистою ниткою серп і молот.

Військові комісари, які проходили службу на флоті, носили форму військово-морських сил (РСЧФ). Знаки розрізнення розташовувалися на рукавах у вигляді смуг із золотої стрiчки на рукаві, як і у вищого командного складу флоту. Відмінність була в тому, що просвіти між смугами були червоного кольору (у командного складу колір мундира), а так само в тому, що розташовувалася на рукаві зірка була червоною і облямована золотим шиттям (у командного складу повністю золота).

У армійського комісара 2-го рангу знаки розрізнення аналогічні флагману флоту 2-го рангу, чотири смуги на рукаві (одна широка, вище якиї три середніх).

НосіїРедагувати

1935 рікРедагувати

1937 рікРедагувати

1939 рікРедагувати

  • 28.04.1939
    • Рогов Іван Васильович (1899-1949), начальник Головного управління політичної пропаганди РСЧФ, переатестований на [[генерал-лейтенант берегової служби|генерал-лейтенанта берегової служби] ]

1940 рікРедагувати

1941 рікРедагувати


Молодше звання
Корпусний комісар
 
ГПУ РСЧА СРСР

Армыйський комісар 2-го рангу
Старше звання
Армійський комісар 1-го рангу

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.