Комісар державної безпеки 2-го рангу

спеціальне звання співробітників органів держбезпеки СРСР
Emblema NKVD.svg
Комісар державної безпеки 2-го рангу
ГУДБ НКВС
Нквд1937вс4.png
Петлиці/Нашивки Радянські спеціальні звання державної безпеки
Існування 1935-1945
Категорія звань Начальницький склад
ГУДБ НКВС СРСР Комісар державної безпеки 2-го рангу
ГУРСМ НКВС СРСР Директор міліції (1936-1943)
Комісар міліції 2-го рангу (1943-1945)
ГУПВО НКВС СРСР Командарм другого рангу (1936-1940)
Генерал-полковник (1943-1945)
Сухопутні війська Командарм другого рангу (1936-1940)
Генерал-полковник (1943-1945)
Флот Флагман флоту ІІ рангу (1936-1940)
Адмірал (1943-1945)

Комісар державної безпеки 2-го рангу - спеціальне звання вищого начальницького складу Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС і НКДБ СРСР в 1935-1945 роках.

В 1935-1940 роках звання приблизно відповідало військовому званню Командарм другого рангу в сухопутних військах та в флагман флоту ІІ рангу військово-морських силах.

Попереднє більш низьке звання: комісар державної безпеки 3-го рангу, наступне більш високе звання: комісар державної безпеки 1-го рангу.

Історія використанняРедагувати

Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року[1], оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 [2] були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Серед цих спеціальних звань було звання комісар державної безпеки 2-го рангу. Комісар державної безпеки 2-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 3-го рангу, та нижче від комісара державної безпеки 1-го рангу.

З числа осіб, яким було присвоєно дане спеціальне звання (20 осіб), майже всі були розстріляні або постраждали від репресій: 13 — в роки масових сталінських репресій, 5 — після смерті І. В. Сталіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року[3], вводилися нові спеціальні звання співробітників органів НКВС відповідні до загальновійськових (окрім вищого начальницького складу), а також вводився поділ на склади (вищий, старший, середній та молодший). Звання комісар державної безпеки 2-го рангу, відносилося до вищого начальницького складу, співпадаючи з армійським званням – генерал-полковник. Комісар державної безпеки 2-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 3-го рангу, та нижче від комісар державної безпеки 1-го рангу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року «Про звання, форму одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного Комісаріату Внутрішніх Справ і Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР»[4] для начальницького складу НКВС та НКДБ вводилися звання аналогічні до встановлених для офіцерського та генеральського складів Червоної Армії[5]. Комісари державної безпеки 2-го рангу були переатестовані на генерал-полковників.

Знаки розрізненняРедагувати

В 1924-1935 роках в органах держбезпеки для позначення посадових розрядів використовувалася система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської. В цій системі молодший склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній склад — квадратів («кубарів»), старший склад — прямокутників («шпал»), вищий склад — ромбів.

В 1935 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад). Комісар державної безпеки 2-го рангу мав на петлицях з одним золотистим просвітом по чотири золотисті зірочки (три зірки на просвіті, а одна нижче), та чотири нарукавні шиті золотом зірки (три зірки горизонтально, а одна нижче).

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Нарукавні відзнаки були скасовані, був змінений вид петлиць. Петлиці встановлювалися двох видів: для гімнастерки або френча і для шинелі. Перші зберігали колишні форму і розмір, шинельні мали форму ромба з округленими увігнутими верхніми сторонами. Висота петлиці 11 см, ширина - 8,5 см, розміри шинельної петлиці: висота 13см, ширина 12,5 см. Колір петлиць залишався колишнім, крапові (темно-червоного) з малиновим кантом. Замість зірочок і кутників були встановлені знаки розрізнення, аналогічні прийнятим в РСЧА: ромби для вищого начскладу, прямокутники («шпали») - для старшого і квадрати («кубики») - для середнього. Комісари державної безпеки 2-го рангу, отримують на петлиці по чотири емальовані ромби, як на петлицях загальновійськового командарма 2-го рангу РСЧА.

В 1943 році в органах державної безпеки (як і в інших підрозділах НКВС/НКДБ так і в Червоній армії) відбувається уніфікація військових та спеціальних звань. Знаки розрізнення піддаються зміні, вони змінюють свій вигляд і їх починають розміщувати на нововведених погонах. Погони вищого начальницького складу державної безпеки були шестикутні та вкриті золотим галуном, з волошковими кантами. Галун викладався зигзагом, з волошковою стрічкою. Комісари державної безпеки 2-го рангу державної безпеки, отримують на погони по три великі срібні п’ятипроменеві зірки (така ж кількість зірочок була на погонах загальновійськового генерал-полковника Червоної армії.

1936-1945.
1936 1937-43 1943 1943-1945
           

Список комісарів державної безпеки 2-го рангуРедагувати

26.11.1935Редагувати

02.02.1939Редагувати

04.02.1943Редагувати

  • Абакумов Віктор Семенович (1908–1954), начальник Управління особливих відділів НКВС СРСР, генерал-полковник, розстріляний
  • Кобулов Богдан Захарович (1904–1953), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, розстріляний
  • Круглов Сергій Никифорович (1907–1977), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, пізніше позбавлений генеральської пенсії
  • Сєров Іван Олександрович (1905–1990), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, в 1963 році розжалуваний у генерал-майори

21.02.1943Редагувати

06.07.1945 Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання, форми одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного комісаріату внутрішніх справ і Народного комісаріату державної безпеки СРСР» спеціальні звання начскладу НКВС і НКДБ були замінені на загальновійськові військові звання. У зв'язку з цим проведена переатестація, по результатом якої постановою РНК СРСР № 1663 від 09.07.1945 військове звання генерал-полковника було присвоєно наступним комісарам державної безпеки 2-го рангу:

  • Абакумову Віктору Семеновичу — начальнику Головного управління контррозвідки СМЕРШ НКО СРСР;
  • Гоглідзе Сергію Арсенійовичу — начальнику УНКДБ по Хабаровському краю та Уповноваженому НКДБ по Далекому Сходу;
  • Кобулову Богдану Захаровичу — 1-му заступнику наркома держбезпеки СРСР;
  • Круглову Сергію Никифоровичу — 1-му заступнику наркома внутрішніх справ СРСР;
  • ПАВЛОВУ Карпу Олександровичу — начальнику Гушосдор НКВС СРСР;
  • Сєрову Івану Олександровичу — заступникові наркома внутрішніх справ СРСР, Уповноваженому НКВС СРСР по ГСОВГ та заступнику голови Радянської військової адміністрації в Німеччині у справах цивільної адміністрації;
  • Чернишову Василю Васильовичу — заступнику наркома внутрішніх справ СРСР.

Надалі генеральські звання не присвоювалися до 1954 року.


Молодше звання:
Комісар державної безпеки 3-го рангу
 
ГУДБ НКВС/НКДБ СРСР

1935-1945
Комісар державної безпеки 2-го рангу
Старше звання:
Комісар державної безпеки 1-го рангу

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.