Відкрити головне меню
Каширін М.Д. у однострої зі знаками розрізнення командарма другого рангу

Команда́рм другого рангу — військове звання в РСЧА. Скорочення від «командувач армією». Введено в 1935 році, скасовано в 1940 році. Вище комкора, нижче за командарма 1-го рангу.

ІсторіяРедагувати

Введено Постановою ЦВК СРСР і СНК СССР від 22 вересня 1935 року «Про введення персональних військових звань начальницького складу РСЧА», скасовано Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 року «О встановленні військових звань вищого командного складу Червоної армії». При введенні цього військового звання у 1935 році воно було присвоєне 10 воєначальникам. Через три роки всі вони були розстріляні.

Наприкінці 30-х років, у зв'язку із зростанням чисельності РСЧА зросла й кількість командармів 2 рангу (21 особа до червня 1940). При введенні генеральських звань у 1940 році більшість командармів 2 рангу (12 осіб) отримала звання генерал-лейтенантів, деякі — і вищі звання (7 — генерал-полковники і 2 — генерали армії).

Військовому званню командарм 2-го рангу відповідав ряд інших військових звань — флагман флоту 2-го рангу, армійський комісар 2-го рангу, армінженер, армінтендант, армвоєнюріст, армврач, армветврач. Званню командарма 2-го рангу у 1935–1940 роках відповідало спеціальне звання комісара держбезпеки 2-го рангу[1].

Постановою ЦВК СРСР і СНК СССР від 20 листопада 1935 «О затвердженні осіб вищого командного і начальницького складу РСЧА у військових званнях» затверджені у військовому званні командарм 2 рангу:

СпіввідношенняРедагувати

Знаки розрiзненняРедагувати

Знаками розрізнення вищого командуючого складу РСЧА були позначені на петлицях з золотим кантом у вигляді металевих емальованих ромбів, а також у вигляді галунних кутів на рукавах.

Знаками розрізнення командарма другого рангу були чотири ромби у петлицях, як у командармів 1-го рангу, але на відміну від них — без зірки над ромбами. На рукаві був шеврон у вигляді чотирьох золотих галунних кутів (у командармів першого рангу один широкий галунний кут з золотою зіркою над ним).

Слід зауважити, що знаки розрізнення вищого командуючого складу РСЧА зразку 22 вересня 1935 року, майже повторювали (за винятком маршалів Радянського Союзу та командармів першого рангу) знаки розрізнення командно-стройових посад зразку 20 червня 1924. До введення персональних звань по чотири ромби на петлицях носили представники вищого командуючого складу 14-ї категорії, на посадах: командувача військами військового округу, армії, фронту, також члени РВС округу[3] [4]. Золоті канти на петлицях, як і кути на рукавах до 1935 року не використовувалися.

Список командармів 2-го рангуРедагувати

ГалереяРедагувати

Молодше звання
Комкор
 
РСЧА СРСР

Командарм другого рангу
Старше звання
Командарм першого рангу

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ганічев П.П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. —С.49-53 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4
  2. Вєрємєєв Ю. Г. Анатомія армії Таблиці військових звань Російської Армії. Робітничо-Селянська Червона Армія 1935–1940 р.
  3. Мурашев Г.А. Титули, чини, нагороди. 3-тє видання—СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. . —С.206— 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7
  4. Ганічев П.П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. —С.44 — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4

ДжерелаРедагувати

  • Мурашев Г.А. Титули, чини, нагороди. 3-тє видання—СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
  • Ганічев П.П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)

ПосиланняРедагувати