Відкрити головне меню

Ока́ Іва́нович Городовико́в (1 жовтня 1879 — 26 листопада 1960) — радянський воєначальник калмицького походження, генерал-полковник (1940). Герой Радянського Союзу (1958). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Городовиков Ока Іванович
Oka Gorodovikov.jpg
Народження 1 жовтня 1879(1879-10-01)
Мокра Єльмута
Смерть 26 листопада 1960(1960-11-26) (81 рік)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ кавалерія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1918—1947
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Городовиков Ока Іванович у Вікісховищі?

Племінником О.І.Городовика був інший відомий радянський воєначальник — Басан Бадмиєвич Городовиков, син брата Бадми Івановича Городовикова.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився на хуторі Мокра Єльмута на Дону у бідній селянській родині калмика Хабі Хардагі. З 8 років працював наймитом у панів, сторожив отари, прислуговував у буддійському монастирі, був помічником кухаря. Учасник Першої світової, старший унтер-офіцер.

З 1918 року в Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні. З 1919 року у РКП(б).

Був командиром ескадрону в полку Будьонного, потім командував полком, кавалерійською бригадою 1-ї Кінної армії, 4-ю і 6-ю кавалерійськими дивізіями у складі 1-ї кінної, у липні-серпні 1920 р. — 2-ю кінною армією. Брав участь у розгромі Врангеля і Нестора Махна.

З 1925 по 1932 рік був командиром 1-го кінного корпусу Червоного козацтва

В 1932 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1932 по 1938 рік на посаді заступника командувача Середньоазійським військовим округом. В 1938—1943 роках — генеральний інспектор кавалерії.

Під час німецько-радянської війни керував формаванням кавалерійських частин і з'єднань. Літом 1941 року і під час Сталінградської битви був представником Ставки Верховного Головнокомандування по використанню кавалерії.

З 1943 по 1947 рік на посаді заступника командуючого кавалерією РСЧА.

Був депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Помер 26 лютого 1960 року.Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Звання та нагородиРедагувати

10 березня 1958 року Оці Івановичу Городовикову присвоєно звання Героя Радянського Союзу «за заслуги у справі створення Збройних Сил СРСР і захисту Радянської держави від ворогів і проявлений при цьому героїзм».

Також нагороджений:

Пам'ятьРедагувати

Ім'ям Городовикова названі:

На станції Волноваха Донецької залізниці розміщена меморіальна дошка.

ТвориРедагувати

  • Конница прошлого и 2-я Конная в Северной Таврии.— Ташкент, 1937.
  • В рядах Первой конной: рассказы конармейца.— М.: Воениздат, 1939.
  • Конница в Отечественной войне.— М., 1942.
  • Воспоминания.— Элиста, 1969.
  • В боях и походах.— М., 1969

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати