Смушкевич Яків Володимирович

Смушкевич Яків Володимирович (1 (14) квітня 1902(19020414), Ракишки, Новоолександрівський повіт, Ковенська губернія — 28 жовтня 1941, селище Барбиш Куйбишевська область) — радянський воєначальник, командувач авіацією РСЧА в бойових діях у районі річки Халхін-Гол, начальник ВПС РСЧА (1939), помічник начальника Генштаба РСЧА з авіації (1940); старший військовий радник з авіації іспанської республіканської армії, генерал-лейтенант авіації, генерал-інспектор ВПС РСЧА; двічі Герой Радянського Союзу. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1941 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Яків Володимирович Смушкевич
рос. Яков Вульфович Смушкевич
Прізвисько «Генерал Дуглас» (в Іспанії)
Народження 1 (14) квітня 1902(1902-04-14)
Ракишки, Новоолександрівський повіт, Ковенська губернія,
Російська імперія
Смерть 28 жовтня 1941(1941-10-28) (39 років)
селище Барбиш Куйбишевська область
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19181941
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Громадянська війна в Іспанії
Бої на Халхин-Голі
Автограф
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» Орден Червоного Прапора (Монголія)
CMNS: Смушкевич Яків Володимирович у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився в містечку Ракишки Новоолександрівського повіту Ковенської губернії в єврейській родині. Закінчив парафіяльну школу. У 1915 році під час війни родина евакуювалася у Вологодську губернію.

Член РКП(б) з кінця 1918 року.

Учасник Громадянської війни в Росії 1918—1920 років, воював на Західному фронті. У 1918 році призначений на посаду комісара 1-го Мінського комуністичного батальйону, який увійшов до складу Західної армії. У боях на Західному фронті Смушкевич був поранений в руку.

На початку 1919 року в боях під Барановичами отримав шабельні поранення ноги і був узятий в полон польськими військами. Смушкевичем зацікавилася польська контррозвідка «двуйка», і його перевели до Вільненської в'язниці «Лукішкі», тюремне ув'язнення тривало тринадцять місяців. Весною 1920 роки йому вдалося здійснити втечу: сховавшись в пральні серед білизняних кошиків, він був вивезений з території в'язниці.

Повернувшись в розташування частин Червоної армії, Смушкевич був зарахований рядовим бійцем в 144-й стрілецький полк, який входив в бригаду під командуванням Яна Фабриціуса. У 1920 році вже як політрук роти, Смушкевич бере участь у взятті Сморгонського укріпленого району. У бою за Пултуськ замінив пораненого комісара полку.

У жовтні 1922 року Смушкевич переходить на роботу в авіацію — стає організатором партійної роботи 9-ї авіаескадрильї в місті Смоленську. З 1923 року на політичній роботі в авіаескадрильї в Мінську. З лютого 1928 року — комісар 43-ї авіаескадрильї у 2-й авіаційній бригаді, розквартированої у Вітебську. З весни 1930 року — заступник начальника політичного відділу 2-й авіаційної бригади. У листопаді 1931 року — командир і комісар 2-ї авіабригади, незабаром перетворивши її в одне зі зразкових з'єднань Військово-повітряних сил РСЧА. До 1932 року закінчив Качинську військову школу льотчиків. 28 листопада 1935 р присвоєно військове звання комбриг.

З листопада 1936 року по 17 червня 1937 року Смушкевич («іспанська» псевдонім — Генерал Дуглас) в рядах радянських добровольців взяв участь у громадянській війні в Іспанії на боці республіканського уряду: старшим військовим радником із авіації, керівником протиповітряної оборони Мадрида. Іноді, незважаючи на статус, особисто вилітав на завдання. Грамотно організував систему ППО Мадрида, різко знизивши ефективність бомбардувань міста[1].

20 червня 1937 р присвоєно військове звання «комкор», минаючи звання «комдив».

За проявлені мужність і героїзм при виконанні інтернаціонального обов'язку комкор Яків Володимирович Смушкевич 21 червня 1937 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Після повернення з Іспанії в 1937 році закінчив курси удосконалення начальницького складу при Військовій академії імені Фрунзе і в 1937 році призначений заступником начальника Управління ВПС РСЧА.

У квітні 1938 році отримав важкі травми в аварії при обльоті нового бомбардувальника Р-10 при підготовці до Першотравневий парад в Москві. Кілька місяців лікувався. 7 жовтня 1938 року затверджений членом Військової ради при народному комісарові оборони СРСР.

У травні — серпні 1939 року під час радянсько-японського конфлікту на річці Халхін-Гол в Монголії командував авіацією 1-ї армійської групи.

У вересні 1939 року Смушкевич призначений начальником ВПС Київського Особливого військового округу. Брав участь у вересневому поході РСЧА в Західну Україну як командувач ВПС Українського фронту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1939 року за мужність і відвагу в боях з японськими загарбниками на річці Халхін-Гол комкор Яків Володимирович Смушкевич нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Уряд Монголії нагородив його орденом Бойового Червоного Прапора Монгольської Народної Республіки.

З 19 листопада 1939 року — начальник Військово-повітряних сил (ВПС) РСЧА. Брав участь у радянсько-фінської війни 1939—1940 років. 4 квітня 1940 йому присвоєно чергове військове звання командарм 2-го рангу. Постановою Ради народних комісарів СРСР від 4 червня 1940 року Смушкевичу було присвоєно військове звання генерал-лейтенант авіації.

У серпні 1940 року був переведений на посаду генерал-інспектора ВПС РСЧА, а в грудні 1940 року — помічника начальника Генерального штабу РСЧА із авіації.

8 червня 1941 року був заарештований органами НКДБ СРСР за звинуваченням в участі у військовій змовницькій організації у так званій «Справі авіаторів». Розстріляний 28 жовтня 1941 у селищі Барбиш Куйбишевської області на спецділянці Управління НКВД СРСР по Куйбишевській області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1947 року Смушкевич був позбавлений звання Героя Радянського Союзу і всіх державних нагород.

Реабілітований посмертно у 1954 році. Звання Героя Радянського Союзу і нагороди повернуті Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 березня 1957 року.

Примітки

ред.
  1. Джексон, Роберт. «Красные соколы».— В кн.: От «Барбароссы» до «Терминала». Взгляд с Запада. — М.: Изд-во политич. лит-ры, 1988.— 464 с.— С. 135

Література

ред.
  • Водопьянов М., Григорьев Г. Летать рождённый. — М.: Издательство ДОСААФ. — 1969.
  • Витебск: Энциклопедический справочник / Гл. редактор И. П. Шамякин. — Мн.: БелСЭ им. П. Бровки, 1988. — С. 328, 329. — 408 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-85700-004-1
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. / Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-е вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— 736 с.— С. 246

Посилання

ред.
  • Смушкевич Яків Володимирович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Смушкевич Яков Владимирович [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Смушкевич Яков Владимирович [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Смушкевич Яков Владимирович [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Смушкевич Яков Владимирович — Люди и судьбы [Архівовано 11 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Смушкевич Яков Владимирович [Архівовано 29 березня 2010 у Wayback Machine.]
  • Смушкевич Яков Владимирович[недоступне посилання з липня 2019]
  • Еврейские Звёзды — Смушкевич Яков Владимирович[недоступне посилання з липня 2019]