Відкрити головне меню

1-ша Червонопра́порна а́рмія (1 ЧА) — загальновійськова армія у складі Збройних сил СРСР.

1-ша Червонопрапорна армія
1-я Краснознамённая армия (СССР)
Russian-soldier-guards-japanese-pow-1945.jpg
Радянський солдат стоїть на охороні японських полонених. 1945
На службі липень 19381959
Країна СРСР СРСР
Належність Red Army flag.svg Червона армія
Вид Сухопутні війська СРСР
Чисельність загальновійськова армія
У складі Далекосхідний фронт
1-й Далекосхідний фронт
Приморський військовий округ
Далекосхідний військовий округ
Війни/битви Радянсько-японська війна
* Харбіно-Гірінська операція
Почесні найменування Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
Маршал Радянського Союзу В. К. Блюхер,
генерал-лейтенант А. І. Єрьоменко
генерал-полковник О. П. Бєлобородов

ІсторіяРедагувати

Перше формуванняРедагувати

Сформована в липні 1938 у складі Червонопрапорного Далекосхідного фронту і спочатку називалася 1-ю Приморською армією. Управління армії було створене на базі управління Приморської групи Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. У липні 1940, у зв'язку з відновленням Далекосхідного фронту, армія знов включена до його складу, а в березні 1945 — до Приморської групи військ цього фронту.

До серпня 1945 разом з іншими військами Червоної Армії, що дислокувалися на Далекому Сході, перебувала в постійній готовності до відбиття можливої агресії з боку Японії.

На початку серпня 1945 року армія (22, 39, 59, 231, 300 і 365-та стрілецькі дивізії, 75, 77 і 257-ма танкові бригади, 48-й окремий танковий полк, 6-й і 112-й укріплені райони, низка артилерійських, зенітних, інженерних і інших з'єднань і частин) у складі 1-го Далекосхідного фронту брала участь у Харбіно-Гірінській операції радянсько-японської війни. Третього дня операції війська армії оволоділи м. Лішучжень (11 серпня), а потім у взаємодії з 35-ю армією оточили і знищили угрупування противника в районі м. Мішань і оволоділи Мішаньським укріпленим районом (12 серпня). Надалі війська армії форсували р. Мулінхе, здолали хребет Лаоєлін, оволоділи м. Лінікоу, передовими загонами вийшли на підступи до м. Муданьцзян і штурмом оволоділи ним.

В подальшому 1-ша Червонопрапорна армія нестримно розвивала наступ на Харбін; 20 серпня її передові загони вступили в місто, де з'єдналися з раніше висадженими повітряними десантами 2-го Далекосхідного фронту.

Після завершення війни армія входила до складу Приморського військового округу, пізніше Далекосхідного військового округу та була розформована у 1959 році.

КомандуванняРедагувати

Бойовий складРедагувати

Станом на 22 червня 1941.[1]Редагувати

  • 26-й стрілецький корпус — 21, 22, 26-та стрілецькі дивізії;
  • 59-й стрілецький корпус — 39, 59-та стрілецькі дивізії;
  • 1, 4, 5-та стрілецькі бригади;
  • 8-ма кавалерійська дивізія;
  • 105 УР;
  • 50, 273-й корпусні артилерійські полки;
  • 165 гаубично-артилерійський полк,
  • 199, 549 гаубично-артилерійські полки великої моці РГК,
  • 115, 129 окремі зенітні артилерійські дивізіони;
  • 4 (Спасськ-Уссурійський) бригадний район ППО;
  • 30 механізований корпус (58, 60 тд, 239 мд, 29 мотоціклетний полк);
  • 3 окремий дивізіон бронепоїздів;
  • 32, 34 самохідні артилерійські дивізіони,
  • 79 винищувально-артилерійський дивізіон (на стадії формування)
  • 29 окремий інженерний батальйон.

Станом на 15 липня 1945 .[2]Редагувати

  • 26-й стрілецький корпус — 22, 59, 300-та стрілецькі дивізії та 217-та корпусна артилерійська бригада;
  • 59-й стрілецький корпус — 39, 231, 365-та стрілецькі дивізії та 216-та корпусна артилерійська бригада;
  • 112-й та 6-й польові укріплені райони;
  • 75, 77, 257-ма танкові бригади;
  • 48-й важкий танковий полк;
  • 335, 338, 339-й важкі самохідно-артилерійські полки;
  • 213-та та 225-та гарматні артилерійські бригади;
  • 52-га мінометна бригада;
  • 60-та винищувально-протитанкова бригада;
  • 33-й та 54-й гвардійські мінометні полки;
  • 33-тя зенітна артилерійська дивізія;
  • 115, 455, 721-й окремі зенітні артилерійські дивізіони;
  • 12-та та 27-ма інженерно-саперні бригади;
  • 16-й парк інженерних машин;
  • 13-й та 30-й понтонно-мостові батальйони;
  • 21-ша рота водопостачання;
  • 19-й полк зв'язку;
  • 308-й окремий батальйон зв'язку та шість окремих телеграфних та кабельно-шестових рот;
  • 564-та розвідувально-корегувальна авіаційна ескадрилья.

До складу армії входили: особовий склад — 69 000 в/сл., танків та САУ — 418, гармат та мінометів — 1299.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Советская военная энциклопедия. Т.6. стр.265 // — 1-е изд., Москва, 1973
  • Краснознаменный Дальневосточный. История Краснознаменного Дальневосточного военного округа.// — Москва, 1971.
  • Финал. Ист.-мемуарный очерк о разгроме империалистической Японии в 1945 году,2-е изд., Москва, 1973
  • Белобородов А. П. Сквозь огонь и тайгу. // — Москва, Воениздат, 1969, 96 с.
  • Белобородов А. П. Прорыв на Харбин, Москва, 1982.

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.tashv.nm.ru/BoevojSostavSA/1941/19410622.html Архівовано 6 березень 2010 у Wayback Machine. Боевой состав Советской Армии на 22 июня 1941 г.
  2. http://samsv.narod.ru/Arm/a01/h1.html Состав 1-й Краснознамённой армии (середина июля 1945 г.)