Комісар державної безпеки 3-го рангу

спеціальне звання співробітників органів держбезпеки СРСР
Emblema NKVD.svg
Комісар державної безпеки 3-го рангу
ГУДБ НКВС
Нквд1937вс3.png
Петлиці/Нашивки Радянські спеціальні звання державної безпеки
Існування 1935-1945
Категорія звань Начальницький склад
ГУДБ НКВС СРСР Комісар державної безпеки 3-го рангу
ГУРСМ НКВС СРСР Інспектор міліції (1936-1943)
Комісар міліції 3-го рангу (1943-1945)
ГУПВО НКВС СРСР Комкор (1936-1940)
Генерал-лейтенант (1943-1945)
Сухопутні війська Комкор (1936-1940)
Генерал-лейтенант (1943-1945)
Флот Флагман І рангу (1936-1940)
Віцеадмірал (1943-1945)
Комісар державної безпеки 3-го рангу Люшков Г. С. з відповідними знаками розрізнення зразка 1937 р.

Комісар державної безпеки 3-го рангу - спеціальне звання вищого начальницького складу Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС і НКДБ СРСР в 1935-1945 роках.

В 1935-1940 роках звання приблизно відповідало військовому званню комкор в сухопутних військах та в флагман І рангу військово-морських силах.

Попереднє більш низьке звання: старший майор державної безпеки (в 1935—1943 рр.), комісар державної безпеки (в 1943—1945 рр.). Наступне більш високе звання: комісар державної безпеки 2-го рангу.

Історія використанняРедагувати

Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року[1], оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 [2] були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Серед цих спеціальних звань було звання комісар державної безпеки 3-го рангу. Комісар державної безпеки 3-го рангу був за рангом вище за старшого майора державної безпеки, та нижче від комісара державної безпеки 2-го рангу.

З числа осіб, яким було присвоєно дане спеціальне звання, багатьох було розстріляно або вони постраждали в роки масових сталінських репресій і після смерті І. В. Сталіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року[3], вводилися нові спеціальні звання співробітників органів НКВС відповідні до загальновійськових (окрім вищого начальницького складу), а також вводився поділ на склади (вищий, старший, середній та молодший). Звання комісар державної безпеки 3-го рангу, відносилося до вищого начальницького складу, співпадаючи з армійським званням – генерал-лейтенант. Комісар державної безпеки 3-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки, та нижче від комісар державної безпеки 2-го рангу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року «Про звання, форму одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного Комісаріату Внутрішніх Справ і Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР»[4] для начальницького складу НКВС та НКДБ вводилися звання аналогічні до встановлених для офіцерського та генеральського складів Червоної Армії[5]. Комісари державної безпеки 3-го рангу були переатестовані на генерал-лейтенантів.

Знаки розрізненняРедагувати

В 1924-1935 роках в органах держбезпеки для позначення посадових розрядів використовувалася система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської. В цій системі молодший склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній склад — квадратів («кубарів»), старший склад — прямокутників («шпал»), вищий склад — ромбів.

В 1935 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад). Комісар державної безпеки 3-го рангу мав на петлицях з одним золотистим просвітом по три золотисті зірочки, та три нарукавні шиті золотом зірки.

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Нарукавні відзнаки були скасовані, був змінений вид петлиць. Петлиці встановлювалися двох видів: для гімнастерки або френча і для шинелі. Перші зберігали колишні форму і розмір, шинельні мали форму ромба з округленими увігнутими верхніми сторонами. Висота петлиці 11 см, ширина - 8,5 см, розміри шинельної петлиці: висота 13см, ширина 12,5 см. Колір петлиць залишався колишнім, крапові (темно-червоного) з малиновим кантом. Замість зірочок і кутників були встановлені знаки розрізнення, аналогічні прийнятим в РСЧА: ромби для вищого начскладу, прямокутники («шпали») - для старшого і квадрати («кубики») - для середнього. Комісари державної безпеки 3-го рангу, отримують на петлиці по три емальовані ромби, як на петлицях загальновійськового комкора РСЧА.

В 1943 році в органах державної безпеки (як і в інших підрозділах НКВС/НКДБ так і в Червоній армії) відбувається уніфікація військових та спеціальних звань. Знаки розрізнення піддаються зміні, вони змінюють свій вигляд і їх починають розміщувати на нововведених погонах. Погони вищого начальницького складу державної безпеки були шестикутні та вкриті золотим галуном, з волошковими кантами. Галун викладався зигзагом, з волошковою стрічкою. Комісари державної безпеки 3-го рангу державної безпеки, отримують на погони по дві великі срібні п’ятипроменеві зірки (така ж кількість зірочок була на погонах загальновійськового генерал-лейтенанта Червоної армії.

1936-1945.
1936 1937-43 1943 1943-1945
           

Список комісарів державної безпеки 3-го рангуРедагувати


Молодше звання:
Старший майор державної безпеки
(1935-1943)
 
ГУДБ НКВС/НКДБ СРСР

1935-1945
Комісар державної безпеки 3-го рангу
Старше звання:
Комісар державної безпеки 2-го рангу
Молодше звання:
Комісар державної безпеки
(1943-1945)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.