Осепян Гаїк Олександрович

Гаїк (Гайк) Олександрович Осепян (Овсепян) (19 січня 1891(1891-01-19), Башкадиклар^d, Кавказький край — 10 вересня 1937(1937-09-10), Москва) — радянський військовик, армійський комісар 2-го рангу (1935). Заступник начальника Головного політичного управління Червоної Армії. Перший секретар ЦК КП Вірменської РСР у 1927–1928 роках. Розстріляний під час «Сталінської чистки» (1937). Посмертно реабілітований 1955 року.

Гаїк Осепян
Прапор 4-й Перший секретар ЦК КП(б) Вірменської РСР
1927 — 1928
Попередник:	Ашот Ованесян
Наступник:	Айказ Костанян
Народження:	19 січня 1891(1891-01-19) Башкадиклар, Російська імперія
Смерть:	10 вересня 1937(1937-09-10) (46 років) Москва, СРСР
Поховання:	Нове Донське кладовище
Національність:	Вірменин
Країна:	Російська імперія і СРСР
Освіта:	Лазаревський інститут східних мов (1911) і Імператорський Московський університетd
Партія:	ВКП(б)
Нагороди:

Біографія

Народився 1891 року в місті Башкадиклар (Карська область Російської імперії). Член партії (з 1913 року — РСДРП, з весни 1917 — РСДРП(б), з 1918 — РКП(б), з 1925 — ВКП(б)). Закінчив Московську Лазарівську семінарію (1911) та медичний факультет Московського університету.

Під час Першої світової війни (1914–1918) служив на Кавказькому фронті. З 1922 року — комісар і начальник політвідділу Вірменської стрілецької дивізії. У 1925–1927 роках — заступник начальника політуправління Кавказької армії. 1927 року був обраний першим секретарем ЦК КП(б) Вірменії. 1928 року був призначений до Приволзького військового округу заступником, першим заступником начальника політуправління. У 1929–1937 роках обіймав посади начальника відділу, заступника, першого заступника начальника Політичного управління РСЧА. Член ЦВК Закфедерацвї. Заарештований 1937 року. Того ж року засуджений ВКВС СРСР до розстрілу й того ж дня страчений. Реабілітований 1955 року.

Нагороди

• Орден Червоного Прапора.

Джерела

• «Коротка вірменська енциклопедія» в 4 томах, т. З, стор. 414, Єреван, 1999
• «Хто є хто: вірмени», Біографічна енциклопедія у 2 томах, т. 1, стор. 686, Єреван, 2005
• Біографія