Кавказький край — офіційне[1] найменування великої країни[2] на Кавказі, яка перебувала під суверенітетом Російської імперії як її край

Карта Кавказького краю, видана Кавказьким відділу Імператорського географічного товариства в 1868 році
Карта Кавказького краю

З 1844 по 1882 на чолі Кавказького краю стояв намісник, у 18821905 рр. — володар громадянською частиною на Кавказі (одночасно обіймав посади командувача військами Кавказького військового округу і військового наказного отамана всіх Кавказьких (Кубанського і Терського) козачих військ) і в 19051917 рр. — знову намісник. Центром краю вважався Тифліс[3][4].

Географія Редагувати

Кавказький край розташовувався (під 46½—38½° пн. шир. і 37°20'-50°20' сх.. довг. від Грінвіча) між ЧорнимАзовським) і Каспійським морями (Кавказький або Понто-Каспійський, перешийок) межує на півдні з Туреччиною і Персією а на півночі — з Європейською Росією (Астраханською губернією та Областю Війська Донського).

Північна межа Редагувати

Північна межа краю починаючись біля впадіння річки ЄЇ в Єйський лиман Таганрозької затоки Азовського моря, проходила цій річці, притоку її Кугу-Її, середнього Єгорлику, оз. Маничу, річках західних та Східний Мантичам і річці Гейдуку, що впадає в затоку Каспійського моря, відомою під назвою Кумського прорану, або култуку.

Південна межа Редагувати

Південна межа Кавказького краю збігалася з державною кордоном Росії з Туреччиною і Персією. Вона починалася на заході, на березі Чорного моря, біля мису Коп-миш. Прямуючи далі кордон з Туреччиною проходить через вершину Великого Арарату і спускається в сідловину (Сардар-булак) між ним і Малим Араратом. Загальна протяжність кордону Кавказького краю з Туреччиною — 521 1/2 в.

Адміністративний поділ Редагувати

До складу краю входили наступні губернії, області і округи:

Примітки Редагувати

  1. Край, Енциклопедичний словник «Конституційне право Росії»[недоступне посилання з Сентябрь 2018][недоступне посилання]
  2. Кавказский край // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Дмитро Арапов, Управління духовними справами мусульман Кавказу в Російській імперії. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 13 лютого 2019. 
  4. Кавказький край. Кутаїське генерал-губернаторство. Військово-статистичний огляд Російської імперії, т. 16, ч. 5, Генеральний штаб, 1858 р.

Література Редагувати

  • Национальные окраины Российской империи: становление и развитие системы управления. М., 1998.
  • Кавказский край. Кутаисское генерал-губернаторство. Военно-статистическое обозрение Российской империи, т. 16, ч. 5, Генеральный штаб, 1858 г.