Відкрити головне меню

Август Іванович Мезіс (1894(1894), Розенберзька волость Вольмарського повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 21 квітня 1938, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, військовий політпрацівник, заступник начальника Політуправління Українського військового округу, армійський комісар 2-го рангу. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в грудні 1925 — червні 1930 р.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині робітника. Закінчив двокласне училище.

Член РСДРП(б) з травня 1912 року. У 1913 році засуджений на два роки ув'язнення в Ризькій фортеці за участь в революційному русі. У 1915 році засуджений військовим судом на два роки одиночного ув'язнення в Петроградській тюрмі «Хрести».

Після Лютневої революції 1917 року вийшов на волю і займався більшовицькою партійною роботою в місті Вольмар Ліфляндської губернії.

З січня 1919 року — в Червоній армії. У січні — травні 1919 року — помічник військового комісара міста Риги. У травні — грудні 1919 року — військовий комісар запасного Латиського стрілецького полку. У грудні 1919 — березні 1920 року — військовий комісар 20-ї бригади 7-ї стрілецької дивізії. У березні — листопаді 1920 року — військовий комісар 53-ї стрілецької дивізії. У листопаді 1920 — квітні 1921 року — військовий комісар 2-ї бригади Української запасної армії.

У квітні 1921 — липні 1922 року — військовий комісар 20-ї бригади 7-ї стрілецької дивізії. У липні — вересні 1922 року — військовий комісар 20-го стрілецького полку 7-ї стрілецької дивізії. У вересні 1922 — травні 1923 року — військовий комісар штабу 8-го стрілецького корпусу.

У травні 1923 — вересні 1924 року — військовий комісар і начальник політичного відділу 1-ї кавалерійської Червоного козацтва дивізії. У вересні 1924 — вересні 1925 року — військовий комісар і начальник політичного відділу 3-ї Бесарабської кавалерійської дивізії. У вересні 1925 — 1927 року — військовий комісар 2-го кавалерійського корпусу. У 1927 році закінчив Курси вдосконалення вищого політичного складу при Військово-політичній академії імені Толмачова.

У серпні 1927 — травні 1928 року — заступник начальника Політичного управління Українського військового округу.

У травні 1928 — лютому 1929 року — заступник начальника Політичного управління Сибірського військового округу. У лютому 1929 — жовтні 1930 року — начальник Політичного управління Сибірського військового округу.

У жовтні 1930 — серпні 1933 року — член Революційної військової ради (РВР) — начальник Політичного управління Особливої Червонопрапорної Далекосхідної Армії (ОЧДСА).

У серпні 1933 — квітні 1937 року — член Революційної військової ради (РВР) — начальник Політичного управління Приволзького військового округу. Член Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.

У квітні — листопаді 1937 року — заступник командувача військ з політичної частини — начальник Політичного управління Білоруського військового округу.

26 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Розстріляний 21 квітня 1938 року, похований на кладовищі Комунарка біля Москви. Посмертно реабілітований 28 липня 1956 року.

ЗванняРедагувати

  • армійський комісар 2-го рангу (20.11.1935)

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати