Полковий комісар

Red Army flag.svg
Полковий комісар
ГПУ РСЧА СРСР
Петлиці/Нашивки Радянські військові звання політичного складу
Існування 1935-1942
Категорія звань Старший начальницький склад
Сухопутні війська/ВПС/Флот Полковий комісар
Сухопутні війська/ВПС Полковник
ВМС Капітан II рангу (1935-1940)
Капітан І рангу (1940-1942)

Полкови́й коміса́р — військове звання старшого військово-політичного складу збройних сил Радянського Союзу з 1935 до 1942. Вище за рангом ніж старший батальйонний комісар (до 1939 року батальйонний комісар), але нижче ніж бригадний комісар.

Фомін Є.М. у однострої зі знаками розрізнення полкового комісара зразку 1940 року

Звання полкового комісара дорівнювалося до військового звання командного складу  — полковник, та капітану I рангу (до 1940 року капітану II рангу).

Військовому званню полкового комісара також відповідало спеціальне звання майору державної безпеки.

Військовому званню полкового комісара до 1940 року відповідало ряд інших військових звань  — воєнінженер 1 рангу, інтендат I-го рангу, воєнюріст I-го рангу, воєнврач I-го рангу, воєнветврач I-го рангу.

ІсторіяРедагувати

Передумови появиРедагувати

Після падіння Російської імперії в 1917 році, в російських республіканських військах вже вводиться інститут військових комісарів, які здійснювати політичний контроль за діями командирів військових формувань, до яких вони були надані. Посаду військового комісара було введено в армії і флоті Постановою Тимчасового уряду від 30 червня (13 липня) 1917 року № 132 [1]. Після Жовтневого заколоту інститут військових комісарів був також узаконений в сформованій Робітничо-Селянській Червоній армії Положенням Наркомвоєна РРФСР «Про військових комісарів, членів Військових рад» від 24 березня (6 квітня) 1918 року. Комісари були повновладними представниками партії (більшовиків) в військових підрозділах до яких вони були приписані. У наступний період інститут військових комісарів в РСЧА двічі скасовували (1925 -1937[2][3] і 1940[4]-1941), вводячи замість нього інститути помполітів і замполітів. Згідно з посадою були комісари батальйону, полка, бригади, дивізії, армії, та інші.

Поява персональних званьРедагувати

У 1935 році з введенням персональних звань вищого командного складу були введені також спеціальні звання для політробітників: «молодший політрук», «політрук» і «старший політрук», що відповідали загальним військовим званням «лейтенант», «старший лейтенант» і «капітан». Старші політробітники мали спеціальні звання із словом «комісар»: «батальйонний комісар» (майор), «полковий комісар» (полковник), «дивізійний комісар» (комдив) тощо (у дужках надані відповідні загальні військові звання).

Скасування окремих звань військово-політичного складуРедагувати

В жовтні 1942 року посади військових комісарів в Червоній армії були остаточно скасовані, рішенням ДКО від 9 жовтня 1942 року в армії і на флоті була ліквідована система військових комісарів, і всім їм надаються командні звання. Причому звання надавалися на ступінь нижче. Так наприклад, якщо раніше молодший політрук дорівнював лейтенантові, то нове звання йому надавалося — молодший лейтенант. Різко було скорочено число політичних посад. Частина вчорашніх політруків і комісарів призначалися заступниками командирів по політчастині (від роти і вище), частина була переведена на командні посади. Якщо раніше політрук або комісар користувалися рівною з командиром владою в підрозділі, частині, то тепер вони стали заступниками командирів по політчастині (замполіти).

Знаки розрiзненняРедагувати

Для звання полковий комісар був встановлений знак розрізнення в три прямокутні «шпали» в петлиці[5], як у полковника, відрізняючись тільки окантовкою петлиць. Замість командирської золотистої окантовки була чорна (на чорних петлицях-червона), як у решти політпрацівників, а також у молодшого комскладу і червоноармійців. Колір петлиць залежав від роду військ підрозділу, до якого був приписаний військовий комісар. Міг бути як малиновим, чорним, синім або блакитним. Емблеми родів військ на петлиці не кріпилися (фотографії вказують, що це правило могло порушаться).

Наказом НКО №226 від 26 липня 1940 року було введене нове вiйськове звання Старший батальйонний комісар (також цим наказом було введене звання Підполковник), на яке перейшли старі знаки розрізнення полкового комісара. Новими знаками розрізнення стали чотири «шпали».

Військовослужбовці старшого політичного складу мали на обох рукавах вище за обшлаг або манжету однакові для всіх звань червоні суконні зірки діаметром 55 мм. Зірки по краю обшивалися червоною шовковою ниткою, а в центрі мали вишиті золотистою ниткою серп і молот.

Військові комісари, які проходили службу на флоті, носили форму військово-морських сил (РСЧФ). Знаки розрізнення розташовувалися на рукавах у вигляді смуг із золотої стрiчки на рукаві, як і у старшого командного складу флоту. Відмінність була в тому, що просвіти між смугами були червоного кольору (у командного складу колір мундира), а так само в тому, що розташовувалася на рукаві зірка була червоною і облямована золотим шиттям (у командного складу повністю золота).

У полкового комісара знаки розрізнення аналогічні капітану I I рангу, чотири середнього розміру смуги на рукаві.

Політичний склад НКВСРедагувати

В тому ж 1935 році коли були введені персональні військові звання в РСЧА, відбуваються подібні процеси в НКВС. Згідно з наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935, постановою НКВС СРСР № 2250 від 7 жовтня 1935[6], а також наказами № 396 (по ГУДБ) и № 399 (ГУПВО) від 27.12.1935 року для особового складу певних Головних управлінь НКВС (як то ГУПВО та ГУДБ) вводяться персональні військові та спеціальні звання. Якщо співробітники ГУДБ отримали особливі звання то особовий склад ГУПВО (прикордонні та внутрішні війська) отримали звання за зразком раніше прийнятих в РСЧА. Введені вже в 1936 році знаки розрізнення (спершу на рукавах, пізніше на рукавах та петлицях) координально відрізнялись від армійських.

На петлицях з’являються повздовжні просвіти, певного кольору. Молодший командний начальницькі склади мали червоні просвіти, середній та старший склади мали сріблясті просвіти, вищий склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад) та золотисто-червоних кутиків (молодший). Командний від начальницького складу відрізнявся наявність галунного золотого трикутнику внизу петлиці (інтендантський склад мав сині кути), колір петлиць був краповий для внутрішньої охорони (військ) та зелений для прикордонників. Носій звання політичного складу «полковий комісар», отримав за знаки розрізнення по три срібній зірки на петлиці зі срібними просвітами, а також по три зірки на рукавах.

Дані знаки розрізнення проіснували недовго і вже в 1937 році їх було скасовано, а замість їх ввели знаки розрізнення за зразком РСЧА. Старші політруки ГУПВВ НКВС як і їх армійські колеги отримали по три шпалі на кожну з петлиць, крапову чи зелену в залежності від роду військ (облямівка петлиць червона).

Політичний склад ГУТАБ НКВС в свої більшості не мав персональних звань (їх мали лише співробітники які отримали їх ще до переводу до ГУТАБ). Адміністративно-господарський та політичний склад ВОХР НКВС мав внизу петлиці червоний кут.


Молодше звання
Батальйонний комісар
(1935-1940)
 
ГПУ РСЧА СРСР

Полковийий комісар
Старше звання:
Бригадний комісар
Молодше звання
Старший батальйонний комісар
(1940-1942)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.С]]